БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1117/23
Провадження № 3/730/696/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2023 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, неодруженого, зареєстрованого й проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ, за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30 вересня 2023 року о 00-45 год. на 1км автодороги с. Головеньки - с. Паристівка керував автомобілем «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння; огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкофор-505», результат тесту позитивний - 1,167‰, що зафіксовано на боді-камеру, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи за вказаними в протоколі засобами мобільного зв'язку, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення, але в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, заяви про слухання справи в його відсутність чи її відкладення, письмових пояснень щодо змісту протоколу не подав. Тому, з огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, участь якої не є обов'язковою, що не є порушенням прав цієї особи, передбачених ст.268 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення в справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р., «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989р.), яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з приписами ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом положень ч.1-3 ст.266 КУпАП,Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015р. за №1413/27858, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.02.2008р., при наявності до того підстав огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного правопорушення (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння) підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, від підписання якого та дачі пояснень притягуваний відмовився, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять; проглянутим відеозаписом з технічного засобу, де зафіксовано під час дії комендантської години процедуру зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , в якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), в зв'язку з чим поліцейські пропонують водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки; ОСОБА_1 визнає факт вживання спиртного та при проходженні ним такого освідування на місці шляхом тестування із використанням спеціального технічного засобу «Алкофор-505» зафіксовано наявність в нього дозу алкоголю понад допустиму норму - 1,167‰, тобто перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, з чим той погодився, не заперечував даного результату тестування, пропонував поліцейським «домовитись», на що водію було роз'яснено можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст.369 КК України; в подальшому, працівниками поліції ОСОБА_1 було відсторонено від керування автомобілем; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де також вказано позитивну пробу ОСОБА_1 на алкоголь - 1,167‰
За інформацією СПД №1 ВП №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
З огляду на приписи ст.251 КУпАП зазначені документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, тоді як ОСОБА_1 судовий виклик проігнорував й прийняти участь в розгляді справи не побажав.
Одночасно, суд зазначає, що вимога п.1.3 Правил дорожнього руху зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Також суд констатує, що п.2.9а Прави дорожнього руху є імперативною нормою, яка категорично забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортними засобами, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання їх є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» в діях ОСОБА_1 було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,і він підлягає адміністративній відповідальності.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд з огляду на приписи ст.33 КУпАП враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його особу та майновий стан, відсутність посвідчення водія.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Проступок, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, за своєю суттю відноситься до категорії грубих порушень користування правом керування транспортними засобами.
Отже, вищеокреслені норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п.20).
Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Принагідно слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Викладений у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка взагалі його не мала (не отримувала посвідчення водія), не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
При цьому, вказана постанова Пленуму Верховного Суду України не є нормою права й не носить загальнообов'язкового характеру.
Вищенаведений висновок суду грунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04 вересня 2023 року в справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.
Тому, з урахуванням вищевказаних обставин справи, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень в подальшому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами,й дана санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною.
На підставі викладеного, керуючись ст.1, 7, 9, 23, 30, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 276, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі - 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець