УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 жовтня 2023 р. Справа № 120/15560/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
10.10.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Єрьоміною В.А., до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що таку позовну заяви належить залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та на день виключення зі списків особового складу військової частини - 24.01.2020 його не розрахували по всім видам грошового забезпечення. Зокрема, як вказує позивач, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 йому не в повному обсязі була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Такі обставини спонукали його звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів. Наголошує, що 28.09.2023 на його розрахунковий рахунок була нарахована індексація грошового забезпечення на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/903/23.
Відтак, позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення була виплачена в сумі 76280,98 грн. лише 28.09.2023, а тому вважає, що у відповідача виник обов'язок виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України, а також нарахувати відповідну компенсацію згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.2001 № 159.
Втім, в порушення положень ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 КАС України позивачем не надано належних доказів, що підтверджують вищевикладені обставини, зокрема доказів щодо проведення йому 28.09.2023 виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №120/903/23, як і копії самого рішення суду у зазначеній справі, як правової підстави проведеної виплати.
При цьому суд зазначає, що долучений позивачем до матеріалів позову скріншот із екрану мобільного телефону не являється належним доказом проведення позивачу відповідної виплати, позаяк з його змісту неможливо встановити кому, хто та в яких цілях здійснив перерахування зазначених у цьому повідомленні сум; правовий статус таких коштів (чи дійсно такі кошти є виплатою позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду); особу, кого така виплата стосується та чи взагалі це є саме ті кошти, які були виплачені позивачу на виконання судового рішення у справі № 120/903/23, а не якийсь інший можливий платіж.
Таким чином суд вважає, що зміст заявлених позовних вимог та виклад обставин, якими такі вимоги обґрунтовуються не узгоджуються із наведеними позивачем доказами. Позивачем в позовній заяві не вказано жодних обставин про те, що останній позбавлений можливості надати суду усі ті докази, на які він посилається як на підставу своїх доводів.
З огляду на викладене, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду належні докази проведення 28.09.2023 йому виплати індексації грошового забезпечення згідно судового рішення у справі №120/903/23, докази щодо суми такої виплати, а також копію судового рішення по справі №120/903/23, на яке останній посилається в обґрунтування своїх вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович