Справа № 589/2205/22
Провадження № 1-кп/589/276/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Солотвино Шосткинського району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.01.2003 Шосткинським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 06.04.2006 Шосткинським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 17.02.2010 Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, 29.12.2015 звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 7 місяців 1 день,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Починаючи з осені 2019 року, ОСОБА_5 став спільно проживати з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими дітьми за адресою: АДРЕСА_3 , а в подальшому з жовтня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , з якими мав спільні взаємні права та обов'язки, пов'язані спільним побутом, а також приймав участь у вихованні дітей.
Під час спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_5 у період часу з грудня 2019 року по квітень 2021 року, в денний час доби, перебуваючи вдома за місцем проживання за вищевказаною адресою, а також в інших місцях, в тому числі по дорозі з кладовища, залишаючись наодинці з неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою задоволення власної статевої пристрасті, керуючись єдиним кримінально-протиправним умислом, спрямованим на розбещення неповнолітньої, діючи умисно, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку неповнолітньої ОСОБА_8 , достовірно знаючи та розуміючи, що остання є неповнолітньою, неодноразово, систематично (лише протягом 2020 року біля 10 разів), вчиняв відносно неповнолітньої ОСОБА_8 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, розпусні дії, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, а саме: користуючись відсутністю сторонніх осіб, обіймав останню та цілував в обличчя та шию, непристойно торкався своїми руками через одяг і білизну до її грудей, талії, сідниць, зовнішньої поверхні стегон, а також гладив вказані частини тіла руками. Потерпіла, з урахуванням її вікових особливостей, хоча і розуміла характер та значення скоюваних з нею протиправних дій, проте можливість до активної протидії в ситуації, яка для неї носила характер стресогенної дії, була обмежена станом емоційного напруження (страху), фізичною перевагою нападника, усвідомленням притаманних форм поведінки ОСОБА_5 в спірних ситуаціях та можливих наслідків для неї у разі активного супротиву, у вищевказаних умовах чинила опір в межах ресурсів власної особистості (прибирала його руки, втікала, всіляко намагалась уникнути таких злочинних дій, в подальшому пішла жити до сусідки).
В результаті вчинення злочинних дій ОСОБА_5 порушено нормальний моральний та фізичний розвиток неповнолітньої ОСОБА_8 і, як наслідок, у останньої виявлені ознаки посттравматичного стресового розладу, що розглядаються як безпосередній наслідок гострого важкого стресу або тривалого травмування. Діагностований у ОСОБА_8 посттравматичний стресовий розлад перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням відносно неї кримінального правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вину не визнав, пояснив, що в мережі Інтернет він познайомився з ОСОБА_7 , остання тоді проживала в Миколаївській області, а він в Херсонській. Після тижня спілкування онлайн він поїхав до неї, а згодом вони разом з дітьми ОСОБА_7 переїхали жити в с. Клишки Шосткинського району Сумської області, де вели спільний побут. За словами обвинуваченого, одна з доньок - ОСОБА_8 ставилася до нього неприязно, а тому навмисно обмовила його, що ніби він чинив розпусні дії щодо неї, однак, насправді цього не було. ОСОБА_5 стверджує, що не торкався ОСОБА_8 та вона йому навіть не подобалась, при цьому підтверджує, що старша донька його дружини - пасербиця ОСОБА_10 народила від нього дитину, про що він чесно сказав дружині, після чого став жити окремо (17.06.2021). Стверджує, що ОСОБА_8 все вигадала, зробила його винним, через що він не раз намагався покінчити життя самогубством (обливав себе бензином, намагався повіситись). Також зазначив, що ОСОБА_8 мститься йому, бо він намагався її виховувати - щоб вона допомагала матері і по господарству, але ОСОБА_8 була лінива, неохайна, нічого не робила, все по господарству робив він сам. Разом з тим, в інших засіданнях зазначав, що він ніколи нічого ОСОБА_8 не говорив, і не намагався виховувати. Крім того, ОСОБА_8 мала статеві відносини з чоловіком, а, отже, на його думку, це характеризує потерпілу як розбещену і низькоморальну особу і, взагалі, оскільки потерпіла вже досягла повноліття - провадження щодо нього має бути закрите.
Крім показів обвинуваченого, судом досліджені в судовому засіданні інші докази, а саме:
Свідок ОСОБА_11 (сусідка) показала, що ОСОБА_5 зі співмешканкою та її дітьми приїхали жити до села Клишки в 2019 році. Спочатку вони проживали далі від будинку свідка та їх сусід тоді казав, що ОСОБА_8 посеред ночі прибігала до нього з проханням викликати поліцію, бо ОСОБА_5 їх вб'є. Коли сім'я переїхала в будинок по сусідству зі свідком (восени 2020 року), то остання чула як обвинувачений постійно кричав на дітей, дорікав їм, що вони багато їдять, часто було чутно їх плач. ОСОБА_5 буянив, скандалив, крім того, то вішався, то бензином обливався. За словами свідка, їх родина жила за рахунок виплат на дітей, господарства не тримали, ОСОБА_5 працювати не хотів, пропрацював близько місяця у лісництві та звільнився, бо важко було йому. В той час як 14-річна ОСОБА_8 сама рубала дрова вдома. Свідок пригадує, що, коли в 2020 році мати дітей потрапила до лікарні, то вона бачила, що ОСОБА_5 обіймає старшу сестру ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , а потім виявилось, що остання від нього вагітна. Інша сусідка ОСОБА_13 (вже покійна) бачила, що він і ОСОБА_8 обіймав на городі, проте вона відштовхувала його руки. Згодом ОСОБА_8 прийшла жити до сусідки ОСОБА_15 та, коли в неї стали питати чому вона не живе вдома та уникає вітчима, то остання зізналась, що він пристає до неї, гладив її за груди, пояснюючи, що це масаж такий, щоб груди більшими стали. Розповідаючи це, ОСОБА_8 плакала. Мати ОСОБА_8 цьому не вірить, тому вони і посварились з донькою. В свою чергу ОСОБА_5 наговорював на ОСОБА_8 , казав, що вона сама до нього пристає, називав її ледащою, нечупарою, а вона, на думку свідка, гарна дитина, всім би таких дітей. Свідок зазначає, що після того як ця ситуація була висвітлена в телевізійній програмі «Стосується кожного», обвинувачений поїхав з села, однак, повернувся через декілька місяців та все знову почалось - плач дітей, сварки.
Свідок ОСОБА_16 (сусідка) показала, що сім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 близько двох років проживає по сусідству. Її донька ОСОБА_8 товаришує з ОСОБА_8 . Свідок зазначає, що на Пасху у 2021 році (02.05.2021) у неї з'явилась підозра, що ОСОБА_8 боїться свого вітчима. Запитала про це саму дівчинку, а вона тільки розплакалась. За словами свідка, восени 2021 року у дворі ОСОБА_5 була бійка, через що приїжджали працівники поліції. При цьому і обвинувачений, і його співмешканка були в стані сильного алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_8 зателефонувала і жалілась, що вітчим скандалить та влаштовує бійку, після чого свідок забрала дітей до себе. Подібна ситуація трапилася і в липні 2021 року. В жовтні 2021 року, після того як у ОСОБА_5 закінчився припис про заборону наближатись до дітей, ОСОБА_8 прийшла жити до родини свідка, де перебуває й досі. Свідок стверджує, що ОСОБА_8 у всьому їй допомагає по господарству, на городі, дуже позитивно її характеризує. Від ОСОБА_10 (старшої сестри ОСОБА_8 ) свідку відомо, що ОСОБА_5 казав, що відчуває сексуальний потяг до ОСОБА_8 , однак, чіпати її не буде. ОСОБА_10 казала свідку, що сумнівається, щоб ОСОБА_8 обмовляла вітчима, зазначивши, що це не та дитина, яка буде вигадувати. Також свідок пояснила, що ОСОБА_8 дуже хвилювалась за молодших сестер, аби їх не спіткала така ж доля, як ОСОБА_10 та її, а тому звернулась на телеканал з проханням надати розголосу цій історії в ефірі програми «Стосується кожного». Свідок також була присутня на телепередачі та пам'ятає як ОСОБА_5 звинувачував там ОСОБА_8 в тому, що вона сама до нього чіплялась та спокушала його.
Свідок ОСОБА_8 (подруга ОСОБА_8 ) пояснила, що з зими 2020 року вона товаришує з ОСОБА_8 . Характеризує її як хорошу, неконфліктну, відповідальну дівчину. За словами свідка, одного разу ОСОБА_8 розплакалась при ній та зізналась, що вітчим чіпляється до неї, обіймає ззаду, чіпає за груди та сідниці. Після того, ОСОБА_8 не раз казала, що він торкається її грудей та каже, що таким чином їх розминає, щоб вони стали більшими. ОСОБА_8 стверджує, що одного разу (весною 2021 року) в її присутності ОСОБА_5 поклав свої руки на груди ОСОБА_8 , разом з тим сказав, що йому подобаються груди самої ОСОБА_8 . ОСОБА_8 побоювалась вітчима, казала, що боїться йти з ним прибирати на кладовищі, останній казав ОСОБА_8 , що якщо вона буде його слухатись, то в неї все буде добре, як у ОСОБА_10 . При цьому, остання народила дитину від ОСОБА_5 , а зі слів ОСОБА_8 свідку відомо, що між ОСОБА_10 та вітчимом є стосунки, оскільки коли їх мати була в лікарні, ОСОБА_10 з вітчимом разом виходили з ванної та разом спали на кухні. У ОСОБА_8 з матір'ю напружені стосунки, вона не вірить, що вітчим пристає до ОСОБА_8 , хоча одного разу, перебуваючи в гостях у матері свідка, ОСОБА_7 , будучи напідпитку, казала, що знає про стосунки своєї старшої доньки ОСОБА_10 та свого співмешканця, а також казала, що вона здогадується, що останній пристає і до ОСОБА_8 . Проте, коли ОСОБА_5 заборонили наближатись до дітей, він жив у м. Шостка та ОСОБА_7 їздила до нього, а потім, коли дія припису закінчилась, сказала, що не дивлячись на те, що з цього приводу думає ОСОБА_8 , ОСОБА_5 повернеться додому в с. Клишки. Після цього свідок попросила у матері дозволу, аби ОСОБА_8 жила з ними. Свідок впевнена, що її подруга говорить правду щодо поведінки вітчима, зокрема тому, що на запитання, які стосуються цих подій, вона завжди реагує болісно.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що раніше він працював разом з ОСОБА_5 на лісозаготівлі. Одного разу ОСОБА_5 попросив допомогти йому розвантажити дрова, після чого запросив на вечерю, де він і познайомився з пасербицею обвинуваченого - ОСОБА_8 . З останньою у свідка виникла симпатія, вони стали зустрічатись, а згодом і жити з разом в будинку ОСОБА_5 . При цьому, її мати та вітчим не були проти цього, не заперечували і не сварили. За словами свідка, мати з вітчимом до ОСОБА_8 ставились без поваги, залучали її до важкої праці та все жалілися, що вона недостатньо робить, і це в той час, як ОСОБА_8 рубала дрова, носила воду тощо. Свідок зазначає, що поки він працював, то ніхто не був проти їх відносин з ОСОБА_8 , однак, коли він втратив роботу і перестав давати гроші, то його вигнали та заборонили спілкуватись з ОСОБА_8 . Очевидцем розпусних дій щодо ОСОБА_8 зі сторони вітчима, свідок не був, проте ОСОБА_8 розповідала свідку, що обвинувачений чіплявся до неї, ще коли вони жили в Херсонській області, при цьому, було видно що їй важко та боляче про це говорити. Свідок зазначає, що ОСОБА_8 він повірив, бо до брехні вона не схильна.
Свідок ОСОБА_22 (директор школи в с. Клишки) пояснила, що багатодітна родина ОСОБА_5 приїхали з Херсонської області в село Клишки восени 2019 року. Житла вони не мали, а тому цією родиною опікувалися, допомагали їм речами, відвідували їх. До батьків з боку школи претензій не було, діти заняття не пропускали, були охайно вдягнені. ОСОБА_8 почала навчатись з 9-го класу. Дівчинка спокійна, неконфліктна, відповідальна, людяна, приємна. Свідок пригадує, що влітку 2021 року їй зателефонувала сусідка ОСОБА_5 та розповіла, що цілу ніч у їх родині були сварки, через що вона забрала дітей до себе. Коли свідок приїхала на місце, побачила там працівників поліції, ОСОБА_5 там вже не було. Про даний випадок свідок повідомила ювенальну поліцію. Додатково зазначила, що про факт вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_8 їй нічого не відомо, але думає, що просто так дитина б з родини не пішла.
Свідок ОСОБА_23 (сусідка) показала, що все життя проживає в с. Клишки, ОСОБА_5 знає давно. Їх багатодітна родина приїхала в село близько трьох років тому та їм одразу виділили будинок. Свідок допомагала родині, віддаючи старі дитячі речі, давала молоко, за яким завжди приходила ОСОБА_8 . Як зазначає свідок, вона стала помічати, що ОСОБА_5 зі старшою пасербицею ОСОБА_10 ходять, тримаючись за руки. Після цього вона поцікавилась у ОСОБА_8 , чи не чіпляється вітчим до неї і ОСОБА_10 , на що дівчинка розплакалась та сказала тільки, що раніше вони так не жили, раніше, лише з мамою, було краще. Через деякий час ОСОБА_10 народила дитину, а ОСОБА_5 називав цю дитину своєю. Свідок пояснює, що в жовтні 2020 року у сім'ї ОСОБА_5 була сварка, обвинувачений бив матір дітей - ОСОБА_7 . В той день вся родина, крім ОСОБА_5 , залишилась ночувати у свідка. Після цієї події, приблизно в кінці жовтня 2020 року, ОСОБА_8 розказала свідку, що вітчим пристає до неї - підійшов, прижав до себе та сказав, що хоче її, однак їй вдалось вирватись. При цьому вона просила нічого не казати про це її матері, бо може бути ще гірше. Свідок пригадує, як влітку 2021 року обвинувачений намагався себе підпалити та погрожував, що спалить тут все. ОСОБА_7 тоді плакала та жалілася свідку, що ОСОБА_5 їй прямо казав, що хоче з Ірою сексу, а вона просила його її не займати. Свідок зазначає, що через всі ці події ОСОБА_8 пішла жити до сусідки, оскільки її мати була на стороні вітчима, дітей зовсім не підтримувала.
Свідок ОСОБА_7 (мати потерпілої) в судовому засіданні відмовилась давати покази.
Свідок ОСОБА_28 (брат обвинуваченого) пояснив, що брат приїхав в с. Клишки з Херсона разом з ОСОБА_7 та її дітьми, жили разом, тримали худобу, займались по господарству. Про домагання брата до пасербиці ОСОБА_8 нічого не знає та в це не вірить, бо вважає, що дівчина і сама «гуляща». Брат змушував ОСОБА_8 допомагати по господарству, в городі, однак, вона лінувалася. Зазначає, що одного разу брат посварився з ОСОБА_7 та близько двох місяців жив у нього. Його часто навідувала ОСОБА_7 , відносини між ними були нормальні. ОСОБА_7 ніколи не казала свідку, що ОСОБА_5 чіпляється до ОСОБА_8 та сам свідок ніколи такого не помічав, хоча бував у них вдома доволі часто. Про те, що старша пасербиця - ОСОБА_10 , народила від ОСОБА_5 дитину, останній не приховує, проте свідок вважає, що в цьому винна ОСОБА_7 , адже вона, як мати, не додивилася.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 (хрещена мати обвинуваченого) суду повідомила, що близько 2-3 років тому ОСОБА_5 вперше приїхав до неї в м. Шостку зі своєю дружиною ОСОБА_7 , вони довго спілкувались, обвинувачений ділився своїми бажаннями, планами та прагненнями. Свідок зазначає, що ОСОБА_5 брався за будь-яку роботу аби утримувати родину, в той час як його співмешканка до роботи не бралась і, проживаючи в селі, навіть худобу заводити категорично відмовлялась. Доньки ОСОБА_7 також не допомагали по господарству. За словами свідка, згодом вона стала помічати, що між ОСОБА_5 та старшою пасербицею ОСОБА_10 нетипові відносини, ОСОБА_10 до нього тулилалася, в той час як у відносинах з ОСОБА_8 відчувалась дистанція. Свідок зазначає, що застерігала ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_10 та казала йому, що «Думати треба», а згодом дізналась, що остання народила від нього дитину. Свідок стверджує, що ніколи не чула від ОСОБА_8 скарг на вчинення розпусних дій ОСОБА_5 , хоча дівчинка часто в неї бувала, навіть деякий час жила та вони і досі добре спілкуються. Від самого ОСОБА_5 свідок чула, що був час коли ОСОБА_8 зв'язалася з якимось наркоманом, через що атмосфера в сім'ї була напруженою. Сама свідок нічого у ОСОБА_8 не питала, проте зазначає, що її покійний чоловік, після того як дізнався, що ОСОБА_10 народила від ОСОБА_5 , питав у ОСОБА_8 , чи не було нічого подібного по відношенню до неї і вона відповіла, що не було. Свідок переконана, що ОСОБА_8 обмовляє ОСОБА_5 та вважає, що проти нього її налаштували сусіди.
Також свідок зазначила, що якщо чоловік домагається або стався інтим, то в цьому завжди вина жінки, оскільки це означає, що жінка спровокувала (не зважаючи на вік цієї жінки, дівчини, дівчинки), а чоловіки піддаються спокусі.
Також відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_31 та відеозапису до нього від 23.06.2022, остання повідомила, що приблизно з 2019 року її мати ОСОБА_7 почала співмешкати з ОСОБА_5 . Познайомились вони в мережі Інтернет та спочатку проживали в Херсонській області, а восени того ж року переїхали жити в с. Клишки Шосткинського району Сумської області. Після переїзду стосунки матері та вітчима стали гіршими, останній розумів, що мати позбавлена захисту у незнайомому населеному пункту, а тому почастішали сварки та факти сімейного насилля. За словами свідка, приблизно з серпня 2019 року, ще коли родина проживала у Херсонській області, у неї зав'язались романтичні та інтимні стосунки з вітчимом. Сталось це з його ініціативи, він поводив себе наполегливо, намагався цілувати, спочатку свідок не відповідала взаємністю, але потім погодилась на стосунки з ним. Як зазначає свідок, вона добровільно вступила у статеві зносини з вітчимом та на той час їй виповнилось 17 років. В подальшому вона народила від нього дитину. При цьому, це не стало несподіванкою для матері, оскільки остання та інші оточуючі все знали. Що стосується молодшої сестри ОСОБА_8 , свідок пояснила, що у тієї з вітчимом з самого початку не склались відносини. Ірині не подобались його людські якості. Коли ОСОБА_8 дізналась, про її стосунки з вітчимом, відносини з останнім у неї погіршились ще більше. Свідок зазначає, що якийсь час ОСОБА_8 нічого їй не розповідала про домагання ОСОБА_5 , однак у липні 2021 року зізналась, що ОСОБА_5 проявляє до неї цікавість, а саме: намагається поцілувати, торкається інтимних частин її тіла, при цьому робить це наполегливо, ігноруючи спротив ОСОБА_8 . Також ОСОБА_5 словесно залякував ОСОБА_8 , говорячи, що якщо вона буде вести себе так як старша сестра (погоджуватись на статеві відносини), то у неї все буде добре. Після цієї розмови з сестрою, свідок говорила з вітчимом, той заперечував факт домагання, при цьому став нервувати та агресивно себе поводити, намагався виправдати себе. Однак, раніше, у 2020 році, свідок пригадує як ОСОБА_5 неодноразово говорив їй, що він мріє позбавити цноти ОСОБА_8 та вступити з нею у статеві зносини, а коли ОСОБА_8 вступила в інтимні стосунки зі своїм хлопцем ОСОБА_33 , ставлення ОСОБА_5 до неї змінилось в гіршу сторону, даний факт його засмутив та розчарував.
Малолітній свідок ОСОБА_34 , 2013 р.н., (молодша сестра потерпілої) в ході допиту пояснила, що вона проживає в с. Клишки з мамою ( ОСОБА_7 ) та татом (вітчимом) ОСОБА_5 , має двох менших братів та сестер ОСОБА_35 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Свідок називає вітчима батьком, характеризує його добре (грає з ними, допомагає робити уроки), зазначає, що він став жити разом з ними жити ще в Миколаївській області, а потім переїхали в с. Клишки. Старша сестра ОСОБА_8 переїжджати в с. Клишки не хотіла, з вітчимом у неї склались погані відносини, вони рідко розмовляли, ОСОБА_8 його не слухалась, не охоче допомагала по господарству, прогулювала школу, а згодом і зовсім пішла з дому жити до сусідки. Свідок вважає, що піти з дому її підмовила подруга ОСОБА_8 . З іншими членами сім'ї у ОСОБА_5 добрі відносини, сварки вдома бувають не часто, ОСОБА_5 більше сварився з ОСОБА_8 та лише інколи з ОСОБА_10 та мамою.
Малолітній свідок ОСОБА_35 , 2012 р.н. (молодша сестра потерпілої) під час допиту надала аналогічні пояснення. Так, зокрема зазначила, що вже близько трьох років проживає з родиною в с. Клишки. Свідок називає вітчима ( ОСОБА_5 ) батьком, характеризує його добре, зазначає, що він став жити разом з ними жити ще в Миколаївській області, а потім вони переїхали в с. Клишки. Зі старшою сестрою ОСОБА_8 відносини у вітчима погані. ОСОБА_8 його недолюблює, на його прохання вона не реагувала, не охоче допомагала по господарству, відвідувати школу не хотіла, а згодом і зовсім пішла з дому. Причини вона не пояснила, лише сказала, що більше не повернеться. За словами свідка, вона ніколи не бачила, щоб вітчим обіймав ОСОБА_8 або що вони залишались наодинці.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні відмовилась надавати покази, разом з тим, в ході допиту під час досудового розслідування (20.04.2022) вона пояснила, що взимку 2019, коли їх родина вже проживала в с. Клишки, потерпіла збиралась до школи, матері вдома не було, а ОСОБА_5 (вітчим) зупинив її в коридорі та почав обіймати, брати за груди, говорячи, що їх треба розминати аби вони стали більшими. З того часу подібне траплялось досить часто. Він торкався стегон, грудей, сідниць, при цьому потерпіла чинила спротив, прибирала його руки або ж просто втікала. Потерпіла зазначає, що вітчим попереджав її, що якщо вона буде вести себе добре, як її старша сестра ОСОБА_10 , то у неї все буде гаразд. При цьому свідок пояснила, що у ОСОБА_10 з вітчимом були інтимні стосунки та вона народила від нього дитину. Про такі дії вітчима потерпіла довгий час нікому не казала, потім зізналась про це подрузі ОСОБА_8 , а пізніше дізнались і сусіди. Одного разу, коли ОСОБА_5 після сварки з матір'ю проживав у свого брата, потерпіла розказала про домагання вітчима матері, остання спочатку засуджувала його дії, однак, продовжували навідувати ОСОБА_5 , а потім сказала доньці, що він повернеться жити додому. Після цього потерпіла пішла жити до сусідки (матері подруги ОСОБА_8 ), бо вважала, що там їй буде безпечніше. Потерпіла характеризує вітчима як жорстоку людину, зазначає, що він бив її матір, вчиняв сварки, обливав себе бензином та намагався підпалити, бив менших дітей кропивою, одного разу вдарив і її. Потерпіла зазначає, що вона дуже хвилюється за своїх молодших сестер ОСОБА_37 та ОСОБА_35 , а тому вирішила звернутись на телевізійну програму аби надати розголосу цій ситуації та захистити їх.
Допит свідка ОСОБА_31 , малолітніх свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та потерпілої проводився в умовах воєнного стану, хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації, а тому, в силу приписів ч. 11 ст. 615 КПК України, такі можуть бути використані як доказ в суді.
А тому посилання захисту, що вказані допити - є недопустимими доказами, безпідставні.
При цьому твердження захисту, що потерпіла має бути обов'язково допитана в судовому засіданні, суперечать засадам кримінального процесу та праву потерпілої відмовитися надавати покази, закріпленому п. 6 ст. 56 КПК України.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 90 від 12.05.2022 ОСОБА_8 в ході бесіди з експертом повідомила, що вітчим почав вчиняти щодо неї розпусні дії, коли їй ще не було повних 14 років. При згадуванні даних подій - почала плакати. Під час уточнюючих питань, що стосуються кримінальної ситуації, - відмічається гіперемія шкіри, тремтіння пальців рук, опускає голову, говорить тихо, соромиться. Трохи заспокоївшись, продовжує розповідь на певний час, знову плаче, досить тривало заспокоюється. Згідно висновку експерта ОСОБА_8 на момент вчинення відносно неї кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням не страждала, не виявляла ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, що підтверджується даними анамнезу про відсутність скарг, проявів будь-якої неадекватної поведінки, відсутністю звернень до психіатра. На даний час ОСОБА_8 виявляє ознаки посттравматичного стресового розладу. Даний розлад психічної діяльності не відноситься до категорії хронічних чи тяжких психічних захворювань, відноситься до категорії невротичних, пов'язаних зі стресом та соматоформних розладів. Дані розлади психіки завжди розглядаються як безпосередній наслідок гострого важкого стресі або тривалого травмування. Стресові події або тривалі неприємні обставини є первинним або переважаючим причинним фактором і розлад не може виникнути без їх впливу. Діагноз підтверджується даними анамнезу та даними цього клінічного психодіагностичного обстеження, при якому у досліджуваної виявлено ознаки стресового розладу у вигляді порушення емоцій на фоні вегетативних невротичних реакцій при відсутності психотичної симптоматики та збереженій критиці. У переживаннях звучить переживання психотравми у вигляді нав'язливих спогадів (ремінісценсій), ухилення від діяльності та ситуацій, що нагадують про травму. Підекспертна боїться та уникає того, що нагадує про подію. Зрідка бувають гострі спалахи страху, паніки, які провокуються стимулами, що викликають неочікувані спогади про травму. Після пережитих подій, які носили психотравмуючий характер, підекспертна стала фіксована на пережитому, має нав'язливі думки, порушився сон. Даний розлад психіки виник як реакція на перенесену подію, отже поява психічних розладів, діагностованих клінічно, є ситуаційно обумовленою. На даний час ОСОБА_8 виявляє ознаки посттравматичного стресового розладу, який перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненим відносно неї кримінальним правопорушенням. З урахуванням віку, рівня інтелектуально-мнестичного розвитку розуміла характер та значення вчинених щодо неї протиправних дій, могла чинити опір в межах ресурсів власної особистості (прибирала його руки, йшла), могла правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та може давати про них відповідні покази. У ОСОБА_8 підвищеної схильності до фантазування та навіювання не виявлено.
З висновку судово-психіатричного експерта № 105 від 16.05.2022 вбачається, що на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 не страждав будь-якими психічними захворюваннями, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_5 будь-якими психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Також судом досліджено довідку про результати опитування на поліграфі від 18.02.2022, згідно з якою встановлено причетність обвинуваченого до вчинення цього злочину. Проте даний доказ не є допустимим, оскільки він отриманий не у встановленому КПК України порядку, тому він не може бути покладений в основу обвинувачення. Більш того, таке опитування не було проведено в якості психофізіологічної експертизи, з дотриманням вимог Закону України «Про судову експертизу» та з попередженням експертів про кримінальну відповідальність.
Аналізуючи досліджені докази суд звертає увагу на наступне: так, позитивно про обвинуваченого та негативно про потерпілу висловились лише свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_28 - хрещена обвинуваченого та його брат, які хоч і заперечують причетність обвинуваченого до вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_8 , але одночасно і виправдовують таку поведінку обвинуваченого, зазначаючи, що завжди винна жінка ( ОСОБА_30 ) та що ОСОБА_8 «гуляща» ( ОСОБА_28 )
З точки зору розумово та морально здорової людини такі вислови є неприпустимими щодо не тільки, в даному випадку дитини, якою і є потерпіла до досягнення нею 18 віку, а й взагалі жінок.
Навіть безвідносно даного кримінального провадження - вислови на кшталт: домагався, стався інтим - значить сама винна, означає перекладання відповідальності на жертву і свідчить про упередженість свідка.
З огляду на вказане, суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_28 .
Суд звертає увагу, що малолітні свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 при допиті вживали словесні конструкції притаманні для дорослих, а не для дітей їх віку; при цьому пояснити, що саме означає те, що вони сказали - малолітні свідки не могли, а отже мав місце вплив на вказаних малолітніх свідків щодо їх свідчень.
Крім того, доведеними є факти домашнього насильства ОСОБА_5 (постанова Шосткинського міськрайонного суд Сумської області від 23.07.2021, покази свідків), сварок, зловживання алкоголем, що змушувало дітей не ночувати вдома , а у сусідів.
Тому їх покази, що обвинувачений - добрий і гарний тато, а потерпіла - неслухняна суд не приймає до уваги.
Натомість, інші свідки, допитані в судовому засіданні, зокрема, ОСОБА_11 ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , виключно позитивно характеризували потерпілу - як ввічливу, спокійну, роботящу, гарну дитину, не схильну до брехні, та негативно характеризували ОСОБА_5 .
Суд звертає увагу, що переважно ці свідки є сусідами, тобто безпосередньо бачили і чули як жила сім'я ОСОБА_7-ОСОБА_5 , які взаємовідносини складались в їх родині.
Покази свідків повністю співпадають в частині того, що потерпіла була засмучена, подавлена, негативно реагувала на вітчима, намагалася його уникати, не залишатись з ним наодинці. В подальшому потерпіла зізналась свідкам про причини такої поведінки, а саме: що обвинувачений навмисно торкався її в інтимних місцях, намагався поцілувати, пропонував поводити себе з ним так, як ОСОБА_10 (тобто погодитись на інтимні стосунки, не чинити опір його домаганням), щоб все у неї (потерпілої) було добре.
При цьому, що підтверджено висновком експерта, у потерпілої не виявлено схильності до фантазування та навіювання.
Доводи захисту про недопустимість як доказу показань вказаних свідків, оскільки такі показання відповідно до положень ст. 97 КПК є показаннями з чужих слів, є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 97 КПК показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
Законодавцем також передбачено, за яких умов суд може визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів (ч. 2 ст. 97 КПК).
Водночас при прийнятті рішення суд зобов'язаний враховувати, зокрема, значення пояснень та показань у випадку їх правдивості для з'ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; інші докази, які подавалися або можуть бути подані; а також можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
Крім того, для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями із чужих слів у значенні ст. 97 КПК України, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст.97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 19 листопада 2019 року в справі № 441/845/17 (провадження № 51-8328км18), від 10 грудня 2020 року в справі № 331/609/17 (провадження № 51-8037км18), від 25 лютого 2021 року в справі № 662/330/20 (провадження № 51-4458 км 20), від 07.10.2021 у справі № 166/362/19 (провадження № 51-1828км21).
Як зазначалось, свідок ОСОБА_31 , потерпіла були допитані з дотриманням вимог ч. 11 ст. 615 КПК України, їх показання узгоджуються між собою і з показами свідків, допитаних в судовому засіданні, обставинами, встановленими під час дослідження доказів у їх сукупності, а тому - покази свідків ОСОБА_11 ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , є належними і допустимими доказами.
Покази вказаних свідків та ОСОБА_20 , підтвержують і те, що потерпіла, не зважаючи на свій вік, виконувала важку роботу: рубала дрова, носила воду, і спростовують протилежні твердження обвинуваченого та його намагання створити негативне враження про потерпілу, як ліниву, неохайну та підступну людину, яка обмовила його.
Крім того, свідок ОСОБА_8 безпосередньо була очевидцем, як обвинувачений умисно цілеспрямовано торкався грудей потерпілої і шкодував, що вони замалі, а не такі, як у ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_31 показала, що ОСОБА_5 неодноразово зізнавався їй, що мріє позбавити потерпілу цноти, мати з нею статеві зносини.
З наведеного вбачається, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена належними і допустимими доказами.
Його розпусні дії щодо потерпілої, яка була його пасербицею, були умисними, цілеспрямованими і систематичними.
Щодо тверджень ОСОБА_5 , що в обвинуваченні відсутні конкретні дата та час вчинення ним таких дій - слід зазначити, що при вчиненні злочинів проти статевої свободи та недоторканості зазвичай особа, яка вчиняє такий злочин, докладає максимум зусиль, щоб приховати свої дії, не залишити доказів: обирає місце та час, коли жертва залишається з ним наодинці, не має змоги покликати на допомогу, або в силу віку чи стану здоров'я не розуміє характеру вчинюваних щодо неї дій.
Слід враховувати, зокрема, і сором, які відчувають жертви сексуального насилля, погрози з боку насильників, часто - залежність від них.
При цьому вимагати від потерпілої особи чітко пам'ятати дату, місце та час вчинюваних щодо неї розпусних дій при їх систематичності протягом тривалого періоду - є не тільки алогічною вимогою, а і виключним цинізмом щодо жертви насилля, враховуючи також травматичний вплив таких дій на психіку потерпілої особи.
Таким чином, аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 156 КК України як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинене членом сім'ї.
Клопотання обвинуваченого про застосування ст. 49 КК України в зв'язку з досягненням потерпілою повноліття на час розгляду справи, є, відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, безпідставним.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не перебуває на обліку у психіатра та лікаря-нарколога, хворіє на туберкульоз легень.
Згідно довідки-характеристики від 18.02.2022, наданої старостою Клишківського старостинського округу, скарг на ОСОБА_5 не надходило, порушень громадського порядку не було. Зважаючи на покази сусідів, які негативно охарактеризували обвинуваченого, довідку начальника СПА Шосткинського РУП ГУНП від 21.02.2022, постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2021 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, вказана довідка з місця проживання є формальною і не приймається судом до уваги.
Обставин, які згідно із ст. 66 КК України пом'якшують покарання, - не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Отже, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши все вищевикладене, в тому числі обставини кримінального правопорушення, його наслідки у вигляді посттравматичного стресового розладу у потерпілої, особу обвинуваченого, який на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний тяжкий злочин, відсутність пом'якшуючих обставин, обтяжуючу покарання обставину, суд дійшов висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченому має бути призначене покарання у межах санкції ч. 2 ст. 156 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, враховуючи аморальність вчиненого злочину, те, що потерпілою є неповнолітня особа, суд приходить до переконання про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Слід зазначити, що визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, суд має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
Вказане відповідає висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, постанова від 04.09.2023.
Зазначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд, зважаючи на особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не має офіційного джерела прибутку, вважає доцільним до набрання вироком законної сили залишити раніше застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як не застосування запобіжного заходу або застосування більш м'якого заходу може не забезпечити запобігання ризику ухилення обвинуваченого від виконання вироку суду, оскільки останньому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено.
Підтвердження наявності речових доказів та судових витрат суду не надано.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, та призначити йому покарання
у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов'язаною з роботою з дітьми, строком на 3 роки.
До вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання - з 22.02.2022.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому, захиснику, потерпілій роз'яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1