Справа № 580/799/17
1-кп/583/69/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2023 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Ізікон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження № 12016200070000303 від 18.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190КК України,-
установив:
На розгляді в Охтирському міськрайонному суді перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , позицію якого підтримав обвинувачений, заявив відвід прокурору ОСОБА_3 мотивуючи тим, що останній є необ'єктивним і упередженим щодо сторони захисту у даному кримінальному провадженні, про що свідчить факт надання ним свідку ОСОБА_6 , до її допиту в судовому засіданні, протоколу допиту останньої, який було проведено під час досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, вважав її безпідставною та необґрунтованою зазначивши, що не має упередженого ставлення до обвинуваченого та його захисника, а діє виключно у межах повноважень, передбачених КПК України.
Заслухавши думку учасників провадження, оцінивши доводи та обґрунтування заяви про відвід прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст.81 КПК України відводи прокурору під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Згідно ч.5ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу прокурора, що передбачені зазначеною нормою КПК України.
Так свідок ОСОБА_6 є свідком сторони обвинувачення.
Згідно вимог ч.3 ст. 23 КПК сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення.
Відповідно до ст. 66 КПК України свідок має право ознайомлюватися з протоколом допиту.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дійсно зазначила, що прокурор завчасно, до судового засідання, надав їй для ознайомлення протокол її допиту, що мав місце під час досудового розслідування у 2016 році, однак, жодним чином не впливав на її показання, які вона надала у цьому судовому засіданні, тиску на неї не чинив.
Суд зауважує, що неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
За результатами розгляду справи, судом не встановлено визначених законодавством обставин (як вказує захисник - наявність упередженості), які виключають участь прокурора ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту не свідчать про упереджене ставлення прокурора.
Повноваження прокурора визначені, зокрема у статті 36 КПК України. Згідно із ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Так обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для відводу парокурору, не доводять упередженості та зацікавленості прокурора.
За таких обставин, заявлений відвід не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставний. На думку суду, вказані захисником обставини являються його суб'єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів в неупередженості прокурора чи його зацікавленості у результатах судового розгляду.
Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об'єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.
Враховуючи, що об'єктивних сумнівів щодо упередженості прокурора ОСОБА_3 , в розумінні положень ст. 77 КПК України, не вбачається, а доводи захисника належного обґрунтування не знайшли, слід дійти висновку, що заява адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.77,80,81 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід прокурору ОСОБА_3 від участі у судовому розгляді кримінального провадження № № 12016200070000303 від 18.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13.10.2023.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1