УХВАЛА
м. Вінниця
16 жовтня 2023 р. Справа № 120/14057/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук А.В., матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання недійсними наказу та рішення про застосування фінансових санкцій, подану у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
12.09.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
11.10.2023 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області з вимогами:
- прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 120/14057/23;
- визнати недійсним наказ ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.04.2023 №1108к "Про проведення фактичної перевірки";
- визнати недійсним рішення ГУ ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 04.05.2023 № 6380/02-32-09-01/ НОМЕР_1 ;
- відмовити в задоволені первісного позову ГУ ДПС у Вінницькій області.
Відповідно до частини першої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частинами 1, 2 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст. 5 КАС України.
Частиною першою статті 5 КАС України визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Такими способами є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вказані положення кореспондуються з нормами частини другої статті 245 КАС України.
Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
В силу пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За змістом вимог зустрічної позовної заяви позивач крім іншого просить суд визнати недійсними наказ ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.04.2023 №1108к "Про проведення фактичної перевірки" та рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.05.2023 № 6380/02-32-09-01/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій.
У контексті з наведеним вище вказую, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає положенням визначеним у статті 5 КАС України, тому ОСОБА_1 слід привести зміст заявлених вимог у відповідність до вимог процесуального закону, тобто чітко сформулювати визначений ним спосіб судового захисту у відповідності до частини 1 статті 5 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч наведеній нормі позивачем не додано до матеріалів зустрічного позову примірника такого позову з додатками для відповідача.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 сформулював такий правовий висновок - Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Крім того, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження №К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
У зустрічній позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.05.2023 № 6380/02-32-09-01/2610006574 про застосування фінансових санкцій.
Зі змісту зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що рішення про застосування фінансових санкцій було оскаржене ОСОБА_1 в адміністративному порядку та рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 07.07.2023 № 18336/6/99-00-06-03-02-06 вказане рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.
Разом з тим, з зустрічним позовом щодо оскарження рішення про застосування фінансових санкцій від 04.05.2023 № 6380/02-32-09-01/ НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернувся лише 11.10.2023, тобто поза межами місячного строку звернення до суду.
Варто вказати, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано суду заяви про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску щодо оскарження рішення від 04.05.2023 № 6380/02-32-09-01/ НОМЕР_1 .
За таких обставин, позивач має надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Поряд з цим наголошую, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною 2 статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, зустрічну позовну заяву Капійчука належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків у спосіб:
- уточнення змісту заявлених позовних вимог (сформулювати визначений спосіб судового захисту у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України);
- виконання вимог ст. 161 КАС України, шляхом подання примірника зустрічної позовної заяви з додатками для відповідача;
- надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску (в частині оскарження рішення про застосування фінансових санкцій від 04.05.2023 № 6380/02-32-09-01/2610006574).
Керуючись ст. 169, 177, ч. 2 ст. 178, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання недійсними наказу та рішення про застосування фінансових санкцій, подану у справі № 120/14057/23 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки зустрічної позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович