Справа 573/1887/23
Номер провадження 3/573/756/23
ПОСТАНОВА
іменем України
13 жовтня 2023 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИЛА:
1. Фактичні обставини
28 вересня 2023 року о 16 годині на блокпосту «Кайзер» в м. Білопілля ОСОБА_1 керував мопедом Альфа без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, мова млява, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
2. Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився без повідомлення причин. У матеріалах справи наявна заява останнього про те, що свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає та просить розглянути справи в його відсутність.
3. Письмові докази
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №316274 від 28 вересня 2023 року, який складений уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-рапортом працівника поліції, відповідно до якого 28 вересня 2023 року о 16 годині 03 хвилини надійшло повідомлення на 102 про те, що на блокпосту «Кайзер» працівники ДФТГ зупинили мопед Альфа, водій якого має ознаки алкогольного сп'яніння;
-оптичним диском, на якому зафіксовано факт відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, при цьому останній перебуває на місці зупинки з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
4. Застосовані норми права та висновки
Відповідно до положень статей 245 та 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252 КУпАП).
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП, постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що будь-які підстави не довіряти зібраним по справі доказам відсутні, оскільки вони містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт та об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та кваліфікую його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та міри стягнення, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, що тягне за собою потенційну небезпеку для учасників дорожнього руху, обставини справи, а також виходячи з того, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами, приходжу до висновку, що стягнення у виді штрафу є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню особою, яка притягується до адміністративної відповідальності нових правопорушень.
При визначенні наявності підстав для одночасного з накладенням штрафу позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, виходжу з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не має.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.
Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не має, підстави для застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відсутні.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 245, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Штраф має бути сплачений протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя