Справа № 191/1456/15-к
Провадження № 1-в/191/171/23
УХВАЛА
іменем України
03 жовтня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове подання начальника Синельниківського РВ №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -
ВСТАНОВИВ:
Начальник Синельниківського РВ №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 на підставі ст.80 ч.1 КК України звернулася до суду з поданням про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Подання обґрунтовує тим, що вирок стосовно ОСОБА_5 набрав законної сили 16.07.2015 року. Синельниківським районним відділом №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області вирок отримано на виконання 21.07.2015 року. Ухвалою Синельниківського межрайонного суду від 12.12.2017 року засудженому ОСОБА_5 не відбуту частину покарання (176 годин громадських робіт) скорочено наполовину у зв'язку із застосуванням до нього ст. 7 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Станом на 16.05.2023 року не відбута частина покарання становить 72 години громадських робіт.
З матеріалів особової справи встановлено, що в період 2015 року по 2023 рік ОСОБА_5 , нового злочину не скоїв, що підтверджується довідкою сектору інформаційних технологій Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.05.2023. Засуджений ОСОБА_5 допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, за що 08.10.2015 за поданням Сииельниківського міськрайониого відділу кримінально-виконавчої інспекції Синельниківським ВИ ГУНП внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України. 27.07.2016 матеріали досудового слідства направлено для розгляду до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з обвинувальним актом. Протягом перебування на обліку засуджений ОСОБА_5 неодноразово оголошувався у розшук та ухилявся від явки до суду в періоди з 14.11.2016 по 28.11.2016, з 11.05.2017 по 03.07.2017 та з 05.08.2020 по 06.03.2023. 06.03.2023 року ОСОБА_5 був затриманий працівниками Національної поліції та примусово доставлений до Синельниківського міськрайонного суду. За результатами розгляду кримінального провадження, за фактом ухилення засудженого ОСОБА_5 від покарання у виді громадських робіт, ухвалою Синельниківського міськрайониого суду від 06.03.2023 засудженого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Станом на 19.05.2023 строк давності виконання вироку Синельниківського міськрайонного суду від 15.06.2015 відносно ОСОБА_5 сплив.
На підставі ст.80 КК України орган пробації просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання щодо нього обвинувального вироку суду.
Представник Синельниківського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати матеріал без його участі та задовольнити подання.
Засуджений в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату судового розгляду завчасно та належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Крім того, ухвалою суду від 07.08.2023 року до засудженого ОСОБА_5 був застосований примусовий привід у судове засідання призначене на 02.10.2023 року. Згідно рапорту ст. о/у ВКП Синельниківського РУП Д. Кафарова ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з червня 2023 року, виїхав на постійне місце проживання до м. Дніпро. Встановити теперішні місце проживання не вдалося.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, окрім випадків, коли їх участь визнана обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
За змістом ч.4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Судом встановлено, що 08.10.2015 за поданням Синельниківського міськрайониого відділу кримінально-виконавчої інспекції Синельниківським ВП ГУНП внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України. 27.07.2016 матеріали досудового слідства направлено для розгляду до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з обвинувальним актом.
За результатами розгляду кримінального провадження, за фактом ухилення засудженого ОСОБА_5 від покарання у виді громадських робіт, ухвалою Синельниківського міськрайониого суду від 06.03.2023 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження №12015040390001787 від 08.10.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України закрито.
Станом на 19.05.2023 року строк давності виконання вироку Синельниківського міськрайонного суду від 15.06.2015 року відносно ОСОБА_5 сплив.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що на даний час закінчився визначений у п.1 ч.1 ст.80 КК України строк давності виконання обвинувального вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року щодо ОСОБА_5 , суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст.80 КК України.
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ст.80 КК України, ст.152 КВК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Подання начальника Синельниківського РВ №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.062015 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, у виді 200 годин громадських робіт та підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду від 12.12.2017 року, у зв'язку із застосуванням до нього ст. 7 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, невідбуту частину покарання скорочено наполовину, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1