Ухвала
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 522/12967/16-ц
провадження № 61-14275ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на постанову Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», третя особа - ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України, державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі - ДП «Одеський морський торговельний порт») про визнання недійсним свідоцтва про право власності.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України, державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі - ДП «Одеський морський торговельний порт», третя особа - ОСОБА_2 , з позовом, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право власності від 24 грудня 2015 року, видане Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкт нерухомого майна - будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1215 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов ОСОБА_1 прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 30 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 грудня 2015 року, видане Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкт нерухомого майна - будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1 215 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Верховного Суду від 10 травня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , скасовано, справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 грудня 2015 року, видане Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України, на об'єкт нерухомого майна - будівлю пасажирського павільйону, загальною площею 1 215 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ДП «Одеський морський торговельний порт» задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року залишено без змін.
У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвоката Гусаров О. Л. подав до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гусарова О. Л. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року задоволено.
Постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року скасовано за нововиявленими обставинами та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року залишено без змін.
04 жовтня 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - Мінінфрастуктури) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, залишити в силі постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.
В касаційній скарзі заявленоклопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Клопотання мотивовано тим, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року заявник отримав 11 вересня 2023 року. На підтвердження надано копію оскарженого судового рішення та докази реєстрації вхідного документа.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Встановлено, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року складено 01 вересня 2023 року. Мінінфрастуктури 11 вересня 2023 рокуотримало копію оскаржуваної постанови апеляційного суду, після чого протягом тридцяти днів звернулося з касаційною скаргою на вказане судове рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становив 1 700,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до судукасаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, Мінінфрастуктури необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 360,00 грн (1 700,00 грн х 0,4 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Поновити Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.
Касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на постанову Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко