Ухвала
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 369/15196/20
провадження № 61-14339ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у листопаді 2020 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (далі - ТОВ «Авентус Лізинг»), в якому з урахуванням зменшення позовних вимог, просив суд застосувати наслідки недійсності договору фінансового лізингу від 11 грудня 2018 року № ЧГ-111218 та стягнути з ТОВ «Авентус Лізинг» на його користь 237 222,29 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 11 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Лізинг» було укладено договір фінансового лізингу № ЧГ-111218, який не було посвідчено нотаріально, в зв'язку з чим договір є нікчемним.
Укладений договір не створює юридичних наслідків, а відтак 10 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину та просив ТОВ «Авентус Лізинг» у порядку подвійної реституції повернути сплачені ОСОБА_1 лізингові платежі, а позивач зобов'язувався повернути відповідачу предмету лізингу.
Однак ТОВ «Авентус Лізинг» листом від 17 серпня 2020 року відмовив ОСОБА_1 у повернення коштів, мотивуючи це тим, що укладений договір не підлягав нотаріальному посвідченню, а відтак даний правочин є правомірним.
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 26 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний суд постановою від 05 вересня 2023 року скасував рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року та ухвалив нове судове рішення, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнув з ТОВ «Авентус Лізинг» на користь ОСОБА_1 237 222,28 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. Вирішив питання щодо судового збору.
04 жовтня 2023 року адвокат Лисенко Д. В., який діє в інтересах ТОВ «Авентус Лізинг», звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684 грн.
Ціна позову у даній справі становить 237 222,29 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
ТОВ «Авентус Лізинг» зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цивільних відносинах при отриманні фінансової послуги лізингу, в частині форми договору та неприпустимості застосування «право на зло» та порушення інтересів учасників правовідносин.
Також ТОВ «Авентус Лізинг» вказує, що справа для товариства має виняткове значення, оскільки потенційно кожен чи більшість лізингоодержувачів може звернутись до суду щодо нікчемності договору фінансового лізингу через відсутність нотаріального посвідчення договору та стягнення із лізингодавця одержаних лізингових платежів. Внаслідок можливих недобросовісних дій, лізингодавець як добросовісний учасник правовідносин зазнає збитків та буде позбавлений жодних можливостей відновити права та законні інтереси.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі потребує належних, фундаментальних обґрунтувань.
З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані.
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу rаtione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не навів виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням того, що заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров