УХВАЛА
09 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 463/9819/21
провадження № 61-13921ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові,
у якому просив стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінює
у 800 000 грн, завдану органом державної влади.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 03 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
22 вересня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 201/7621/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16 та Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17.
Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 406 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 463/9819/21 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко