Ухвала
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 209/2875/21
провадження № 61-1798св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої премії, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року в складі судді Шендрик К. Л. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «ПриватБанк», про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої премії.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 24 жовтня 2005 року вона працювала в АТ КБ «ПриватБанк», а з 16 травня 2017 року на посаді керівника структурного підрозділу АТ КБ «ПриватБанк» - Департаменту торгового фінансування, у Напрямку корпоративного бізнесу.
Рішенням Наглядової ради банку (протокол № 9/21 від 12.02.2021 року, протокол №17/21 від 25.03.2021 року) затверджено зміни до організаційної структури Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами, до якого входив очолюваний нею Департамент. Відповідно до вказаних змін Дирекція малого та середнього бізнесу була перейменована в Дирекцію по роботі з бізнес-клієнтами. Очолюваний нею Департамент був ліквідований. У зв'язку з ліквідацією підрозділів було вирішено скоротити посади: 262 штатні одиниці з дотриманням 2-х місячного строку попередження працівників, що займають такі посади.
28 квітня 2021 року в системі електронного документообігу «ПриватДок» вона отримала повідомлення №Е.28.0.0.0/3-6819262 «Про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників» та ознайомилась із ним, підписавши його за допомогою кваліфікованого електронного підпису. До повідомлення було додано два файли: 1) файл «Наказ AT КБ «ПриватБанк» Е.17. U.0.0/4-6744266 від 07 квітня 2021 року» та 2) файл «Список вакантних посад AT КБ «ПриватБанк» станом на 21 квітня 2021 року» в форматі xls, який не був підписаний кваліфікованим електронним підписом автора повідомлення і не давав їй змогу обрати вакантну посаду з урахуванням професійного рівня та спеціалізації. Звертає увагу, що список вакантних посад був неактуальний, оскільки персональне повідомлення було датоване 28 квітня 2021року, а список вакантних посад був сформований станом на 21 квітня 2021року. Файл зі списком, як і персональне попередження, не був підписаний кваліфікованим електронним підписом автора повідомлення та/або уповноваженої особи. У зв'язку з чим, такий файл не є документом в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Список містив більше 700 посад, що унеможливило пошук посади, яка б відповідала її кваліфікації та освітньому рівню, зокрема, їй не вдалося у цьому списку знайти посаду керівника Управління документарного бізнесу та торгового фінансування. 30 квітня 2021р. був прийнятий наказ № E.17.U.0.0/4-6802287 «Про впровадження змін в організації виробництва і праці та в штатному розкладі банку», яким були скасовані посади, зазначені у переліку станом на 21 квітня 2021 року.
08 червня 2021 року в системі електронного документообігу «ПриватДок» вона отримала друге персональне повідомлення № Е.28.0.0.0/3-6936254 від 08 червня 2021 року «Про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників», до якого було долучено файл «Список вакантних посад станом на 04 червня 2021 року» в форматі xls, який також не був підписаний кваліфікованим електронним підписом автора повідомлення та уповноваженої особи і не давав їй змогу обрати вакантну посаду з урахуванням професійного рівня та спеціалізації. Вказаний «перелік» являв собою документ у форматі xls, який за своєю структурою та змістом є багатовіконним (багатовкладочним) документом із хаотичною навігацією. Запропонований відповідачем значний перелік вакантних посад (понад 1350) не містив необхідної інформації щодо освіти, кваліфікації та досвіду, які є необхідними для працевлаштування.
Обов'язок роботодавця сприяти працевлаштуванню працівника на тому ж підприємстві означає надання працівнику інформації про вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Оскільки вона не мала доступу до посадових інструкцій та їй не був відомий зміст кваліфікаційних вимог до відповідних посад і їх визначити за короткий проміжок часу не вдавалося можливим, враховуючи їх кількість та заплутаність наданого переліку, вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого статтею 49 КЗпП України.
Наказом від 01 липня 2021 року № 3.DN-УB-2021-6949397-п вона була звільнена з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Підставою для звільнення зазначено наказ AT КБ «Приватбанк» №E.17.U.0.0/4-6744266 від 07 квітня 2021року, персональне попередження про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників №Е.28.0.0.0/3-6819262 від 28 квітня 2021 року, повторне персональне попередження № Е.28.0.0.0/3-6936254 від 08 червня 2021 року. Зазначає, що відповідач мав можливість перевести її на іншу роботу, вона не відмовлялась від переведення, до того ж функції очолюваного нею та ліквідованого Департаменту торгового фінансування були покладені на Управління документарного бізнесу та торгового фінансування, і відповідач мав можливість перевести її на посаду керівника цього управління, однак цього не зробив, відповідної вакантної посади не запропонував.
Враховуючи наведене, у урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила:
визнати незаконним та скасувати наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 01 липня 2021 року № Э.DN-УB-2021-6949397-п про її звільнення;
поновити її на роботі в АТ КБ «ПриватБанк» на посаді керівника Департаменту торгового фінансування Головного офісу;
стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 липня 2021 року та по час ухвалення рішення з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 3 094,26 грн;
стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь невиплачену премію у розмірі 69 310,21 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 01 липня 2021 року № Э.DN-УB-2021-6949397-п про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ «ПриватБанк» на посаді керівника Департаменту торгового фінансування Головного офісу.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 667 993,20 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.
06 лютого 2023 року АТ КБ «ПриватБанк», засобами поштового зв'язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
02 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що присуджений до стягнення, визначивши розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 774 944,61 грн та скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови позивачу у стягненні премії та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк», витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої премії, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська