Постанова
Іменем України
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 606/2231/20
провадження № 61-3584св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Худою Іриною Романівною, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Бершадська Г. В., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - ТОВ «Експрес Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь страхове відшкодування у розмірі 678 715,80 грн, виплачене за договором добровільного страхування транспортного засобу та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 07серпня 2017 року між ТОВ «Експрес Страхування» (страховиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (далі- ТОВ «ОТП Лізинг»), (страхувальником) укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу № 207.17.000001(далі - Генеральний договір). Згідно з умовами цього договору 20грудня 2018 року оформлено страховий сертифікат, предметом якого є майнові інтереси ТОВ «ОТП Лізинг» (страхувальника), пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Toyota land сruiser 200», кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску, строком дії з 20грудня 2018 року по 19 грудня 2019 року.
12 серпня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 о 12 год 20 хв у с. Надрічне Теребовлянського району порушила вимоги пункту 7.7 «в» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме випасала коня на смузі відведення дороги без нагляду, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) за участі автомобля марки «Toyota land cruiser 200», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Теребовлянського районного суду від 19вересня 2019 року у справі № 606/2123/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Страховиком згідноз умовами договору на підставі заяви ТОВ «ОТП Лізинг» та наданих ним підтверджуючих документів про відновлювальний ремонт транспортного засобу від Товариства з додатковою відповідальністю «Кристал Моторс» (далі - ТОВ «Кристал Моторс») виплачено вартість відновлювального ремонту в розмірі 678 715,80 грн з урахуванням 500,00 грн витрат на евакуатора, які позивач просив стягнути на його користь.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Теребовлянського районного суду від 30 червня 2021 року у позові відмовлено.
Додатковим рішенням Теребовлянського районного суду від 20 вересня 2021 року стягнуто з ТОВ «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виплатив страхове відшкодування з порушенням вимог Генерального договору, оскільки після проведення ремонту застрахованого транспортного засобу страхувальник ТОВ «ОТП Лізинг» не надав страховику оригінали розрахункових документів, що підтверджують проведення відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу та оплати такого ремонту. Позивач не надав доказів, які б підтверджували отримання станцією технічного обслуговування (далі - СТО) від ТОВ «ОТП Лізинг» грошових коштів. Також суд зазначив, що огляд транспортного засобу проводився у відсутності ОСОБА_1 , яка є зацікавленою особою, а в особи, яка проводила цей огляд, 23 грудня 2016 року припинена підприємницька діяльність за відповідною Класифікацією видів економічної діяльності України (далі - КВЕД).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Експрес Страхування» 643 691,40 грн та 9 671,70 грн сплаченого судового збору за подання позову і 14 507,55 грн за подання апеляційної скарги.
Додаткове рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області 20 вересня 2021 року змінено, зменшено суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу з 12 500,00 грн до 625,00 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що умови договору допускають виплату страхового відшкодування у розмірі 60% страхового відшкодування визначеного у страховому акті та надають страховику право відмовити у виплаті решти страхового відшкодування.
Акт виконаних робіт/наданих послуг - це первинний документ, який відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види робіт/послуг.
Отже, акти виконаних робіт та платіжні доручення підтверджують факт виконання відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, його вартість та оплату за виконані роботи ТОВ «ОТП Лізинг» на користь ТОВ «Кристал Моторс» коштів в сумі 643 191,40 грн.
Враховуючи те, що платіжними дорученнями доводиться оплата ТОВ «ОТП Лізинг» на користь ТОВ «Кристал Моторс» коштів в сумі 643 191,40 грн за ремонт застрахованого транспортного засобу та за евакуацію 500,00 грн, позивач має право на відшкодування цих коштів за рахунок винної особи.
Відповідачка не заявляла клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи для визначення розміру завданого збитку та не надала доказів, що зафіксовані в актах виконаних робіт ТОВ «Кристал Моторс» ремонтні роботиє такими, що зумовлені ДТП.
Та обставина, що огляд транспортного засобу проводився у відсутності ОСОБА_1 , не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а тому їх розподіл необхідно провести пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Худу І. Р. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він виплатить страхувальнику без наявності порушень договору (закону). Страхове відшкодування відбулось з порушенням вимог генерального договору страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу, а саме: після проведення ремонту застрахованого транспортного засобу страхувальник не надав страховику оригінали розрахункових документів, що підтверджують проведення відновлювального ремонту, оплати за такий ремонт. Надані позивачем у суді апеляційної інстанції платіжні доручення не мали братися до уваги. Огляд пошкодженого автомобіля відбувся без її участі. Описані в акті пошкодження не стосуються ДТП, яка мала місце 12 серпня 2019 року.
У порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції змінив суму витрат на правову допомогу, позивач не заявляв про не співмірність таких витрат.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що заперечення відповідачки проти дослідження судом апеляційної інстанції платіжних доручень зводяться до переоцінки доказів у справі.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не ставила під сумнів факт понесення реальних витрат страховика на проведення ремонту автомобіля.
Акт виконаних/наданих робіт - це первинний документ, який відображає факт надання послуг та конкретні види робіт.
Будь-які вимоги щодо змісту страхового акта законодавством не встановлені, тому у страховика немає обов'язку вписувати до страхового акта всі без виключення документи, на підставі яких приймалось рішення про виплату.
Акт огляду пошкодженого транспортного засобу проведений Асистуючою компанією «Укравтоекспертиза», що має зареєстрований КВЕД діяльності 66.21 «Оцінювання ризиків та завданої шкоди», тобто має право на проведення оглядів транспортних засобів та оцінювання збитків. Відповідачка не заявляла клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи для визначення розміру завданого збитку та не надала доказів, що зафіксовані в актах виконаних робіт ремонтні роботи незумовлені ДТП.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставин справи, встановлені судами
12 серпня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 о 12 год 20 хв у с. Надрічне Теребовлянського району порушила вимоги пункту 7.7 «в» ПДР України, а саме випасала коня на смузі відведення дороги без нагляду, що призвело до ДТП за участі автомобля марки «Toyota land cruiser 200», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «Toyota land cruiser 200», номерний знак НОМЕР_2 , є ТОВ «ОТП Лізинг». На момент ДТПавтомобілем керував на відповідній правовій підставі ОСОБА_2
07 серпня 2017 року між ТОВ «Експрес Страхування» (страховиком) та ТОВ «ОТП Лізинг» (страхувальником) укладено Генеральний договір.
Відповідно до пункту9.7 Генерального договору розмір завданих збитків визначається та страхове відшкодування виплачується страховиком або уповноваженим представником страховика на підставі у випадку обрання страхувальником опції «пріоритет СТО» кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактур, нарядів-замовлень, актів виконаних робіт та інших документів, які підтверджують вартість та факт виконання відновлювального ремонту на СТО, що підтримує гарантійні зобов'язання виробника (імпортера/офіційного дилера) засрахованого ТЗ та яка письмово вказується (погоджується) страховиком страхувальнику (якщо в регіоні місця постійного проживання страхувальника таких СТО декілька). При цьому перерахування проводиться безготівково на рахунок СТО, що надала рахунок, або за фактом виконання робіт - на підставі акта виконання робіт та квитанції про сплату - на рахунок страхувальника/або вигодонабувача.
Згідно з умовами Генерального договору 20 грудня 2018 року оформлено страховий сертифікат, предметом якого є майнові інтереси ТОВ «ОТП Лізинг» (страхувальника), пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Toyota land сruiser 200» кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску, строком дії з 20грудня 2018 року по 19 грудня 2019 року.
Під час ДТП застрахований транспортний засіботримав механічні пошкодження: передній капот, передня решітка, передній бампер, переднє праве крило передня права і ліва фара, переднє вітрове скло.
Згідно з актом огляду колісного транспортного засобу від 27 серпня 2019 року встановлено пошкодження транспортного засобу: капоту (деформація), крила переднього лівого (значна деформація по всій площині), крила переднього правого(значна деформація по всій площині), дифузор капота (розрив деформація), скла вітрового в зборі з молдингами та обмежувачами (тріщина), ущільнювача лобового скла, молдинга вітрового скла правого, молдинга вітрового скла лівого, фари передньої лівої (розбито скло, розбитий корпус), фари передньої правої (розбито скло, розбитий корпус), решітки радіатора (розламана), накладки фари хромованої лівої (розбите кріплення), накладки фари хромованої правої (розбите кріплення), ущільнювача решітки радіатора та капота (розрив), петлі капота 2 шт. (деформація, зміщення), інсулятор (деформація, розрив), замок капота (деформація), ручка капота, супорта радіатора (деформація), обвіс передній бампера (тріщина), кришки блоку запобіжників (деформація), плати електр. №1, № 2 (деформація), інтеграційне реле (деформація), корпусу нижнього до запобіжників з підставкою корпусу (деформація), акумуляторної батареї (деформація), радіатора кондиціонера (деформація, проколи), радіатора охолодження (деформація, проколи), радіатора охолодження масла АКП (деформація, проколи), металева планка під бампер (деформація), кришка троса капоту, планка замка капоту (деформація), дефлектор радіатора лівий (деформація розрив), верхня планка радіатора (деформація), ліва частина перед фартуха (деформація), кожух вентилятора (розламаний), кронштейн переднього бампера правий (розламано), кронштейн переднього бампера лівий (розламано), кріплення переднього бампера 4 шт. (розламані), корпус масляного радіатора (розрив), підставка акумулятора (розрив), передня права дверка (деформація, пошкоджена), лонжерон (панель), переднього лівого крила (деформація, пошкоджено фарбований контур), права решітка переднього бампера (розламана).
Вказаний огляд відбувався на СТО «Кристал Моторс», що знаходиться за адресою: вул. Підлісна, 40, с. В. Гаї, Тернопільська область, учасниками вказаного огляду був водій ТЗ ОСОБА_2 та особа, що здійснила огляд ОСОБА_3 .
Згідно з актомвиконаних робіт КМ-К-ВА2119 від 26 вересня 2019 року,складеного сервісним консультантом ТОВ «Кристал Моторс» Серединським А. В., замовником якого є ТОВ «ОТП Лізинг», встановлено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Toyota land cruiser 200»,номерний знак НОМЕР_2 в сумі 597 321 грн.
Відповідно до акта виконаних робіт КМ-К-ВА2718 від 03 жовтня 2019 року,складеного сервісним консультантом ТОВ «Кристал Моторс» Волянюком Ю. П., замовником якого є ТОВ «ОТП Лізинг», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 39 835,00 грн.
Згідно з актомвиконаних робіт КМ-К-ВА2755 від 11 жовтня 2019 року,складеного сервісним консультантом ТОВ «Кристал Моторс» Волянюком Ю. П., замовником якого є ТОВ «ОТП Лізинг», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 35 024,40 грн.
Відповідно до акта виконаних робіт КМ-К-ВА3009 від 11 листопада 2019 року,складеного сервісним консультантом ТОВ «Кристал Моторс» Серединським А. В., замовником якого є ТОВ «ОТП Лізинг», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 6 035,40 грн.
Згідно з вищевказанимим актамив виконаних робіт загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Toyota land cruiser 200»,номерний знак НОМЕР_2 , та виплаченого страхового відшкодування становить 678 215,80 грн.
На підставі страхового акта від 02 грудня 2019 року № 3.19.2175-1 позивач ТОВ «Експрес Страхування» здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «ОТП Лізинг» в сумі 637 656,00 грн з урахуванням 500,00 грн за евакуатора згідно з пунктом 3.5.2 договору, що підтверджується платіжним дорученням № ЦО05987 від 02 грудня 2019 року.
На підставі страхового акта від 06 грудня 2019 року № 3.19.2175-2 позивачТОВ «Експрес Страхування» здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ ОТП Лізинг» в сумі 41 059,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06грудня 2019 року № ЦО06094.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі -Закон)).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).
Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов'язань: договірне зобов'язання між позивачем і страховиком - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов'язання між позивачем та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП.
Згідно зі статтею 27 Закону та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 9.7 Генерального договору розмір завданих збитків визначається та страхове відшкодування виплачується страховиком або уповноваженим представником страховика на підставі у випадку обрання страхувальником опції «пріоритет СТО» кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактур, нарядів-замовлень, актів виконаних робіт та інших документів, які підтверджують вартість та факт виконання відновлювального ремонту на СТО, що підтримує гарантійні зобов'язання виробника (імпортера/офіційного дилера) засрахованого ТЗ та яка письмово вказується (погоджується) страховиком страхувальнику (якщо в регіоні місця постійного проживання страхувальника таких СТО декілька). При цьому перерахування проводиться безготівково на рахунок СТО, що надала рахунок, або за фактом виконання робіт - на підставі акта виконання робіт та квитанції про сплату - на рахунок страхувальника/або вигодонабувача.
Згідно з пунктом 9.7.3 Генерального договору в разі перерахування суми страхового відшкодування страхувальнику страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування наступник чином: першу частину страхового відшкодування страховик сплачує у розмірі 60 % суми страхового відшкодування, визначеного у страховому акті; решта страхового відшкодування сплачується страховиком лише за умови документального підтвердження страхувальником оплати вартості ремонтних робіт ТЗ (платіжного доручення або товарного і фіскального чеків (при наявності РРКАО) або прибуткового касового ордеру, оформленого належним чином) та надання акта виконаних робіт. Ненадання страхувальником відповідного підтверджуючого документа дає право страховику відмовити у виплаті решті страхового відшкодування.
Відповідно до пунктів 11.1, 11.1.5 Генерального договору залежно від характеру та обставин страхового випадку, настання страхового випадку та розмір збитків має бути підтверджено наступними документами, які надаються страхувальником в усіх випадках: заява повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, за формою встановленою страховиком, оформлену належним чином; на окрему вимогу страховика пояснення страхувальника або іншої особи допущеної до керування ТЗ під час настання події, із зазначенням обставин, причин та наслідків такої події; копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, копія посвідчення водія (особи що керувала ТЗ на момент настання події); після проведення ремонту застрахованого ТЗ - акт виконання робіт та оригінали розрахункових документів (квитанції, фіскальні чеки, квитанції до прибуткових ордерів тощо), що підтверджують проведення відновлювального ремонту застрахованого ТЗ, оплати за такий ремонт, в тому числі і сплату податку на додану вартість (в разі виплати суми страхового відшкодування шляхом безготівкового розрахунку на рахунок страхувальника чи вигодо набувача); письмову заяву страхувальника про виплату страхового відшкодування (встановленої форми), оформлену належним чином.
Згідно з пунктом 3.5.2 Генерального договору предметом страхування є вартість витрат на евакуацію (транспортування) пошкодженого транспортного засобу до СТО за умови неможливості його пересування дорогами загального користування власним ходом після настання страхового випадку, на одне завантаження, розвантаження та перевезення транспортного засобу в межах 500,00 грн за кожним страховим випадком.
На підтвердження факту проведення ремонту застрахованого транспортного засобу позивач надав акти виконаних робіт, складених ТОВ «Кристал Моторс», в яких зазначено клієнтом та платником ТОВ «ОТП Лізинг», вказано транспортний засіб після ДТП «Toyota land cruiser 200», номерний знак НОМЕР_2 , перелік робіт та запасних частин, деталей, матеріалів, які були використані у процесі виконання ремонтних робіт.Згідно з цими актами вартість ремонтних робіт становить 678 215,80 грн.
На підставі вказаних актів виконаних робіт страховиком складено два страхових акти на виплату страхового відшкодування в сумі 637656,00 грн з урахуванням 500,00 грн витрат на евакуатора згідно з умовамидоговору та в сумі 41 059,80 грн. Виплата вказаних сум ТОВ «Експрес Страхування» на користь ТОВ «ОТП Лізинг» підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Висновки суду апеляційної інстанції, з якими погоджується Верховний Суд, про те, що акт виконаних робіт/наданих послуг - це первинний документ, який відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види робіт/послуг, узгоджуються з пунктом 9.7 Генерального договору та спростовують доводи касаційної скарги в цій частині.
Встановивши, що позивач надав акти виконаних робіт, в яких замовником та платником зазначено ТОВ «ОТП Лізинг», та надав платіжні доручення про оплату ТОВ «ОТП Лізинг» вартості відновлювального ремонту в розмірі 643 191,40 грн, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми страхового відшкодування із заподіювача шкоди у порядку суброгації.
Представник позивача до письмових пояснень суду апеляційної інстанції надав платіжні доручення про оплату ТОВ «ОТП Лізинг»:
- від 10 вересня 2019 року № 36933 на користь СОС Сервіс Україна 2 601,60 грн за рахунком від 27 серпня 2019 року № 2400 за т/з НОМЕР_2 післяДТП;
- від 10 вересня 2019 року № 36962 на користь ТОВ «Кристал Моторс» 637 156,00 грн, призначення платежу«за ремонт автомобіля номерний знак НОМЕР_2 після ДТП» за рах. від 12 серпня 2019 року № СКМ -К-ВА2119;
- від 16 жовтня 2019 року № 41484 на користь ТОВ «АВТОГРАФ» 5 798,70 грн за ремонт після ДТП т/з НОМЕР_4 за рах. 0000004350 від 01 жовтня 2019 року;
- від 23 жовтня 2019 року № 42677 на користь ТОВ «Кристал Моторс» 6 035,40 грн - призначення платежу «за ремонт автомобіля номерний знак НОМЕР_2 після ДТП» за рах. від 18 серпня 2019 року № СКМ -К-ВА3009.
Заявниця у касаційній скарзі оспорює документальну підтвердженість оплати вартості ремонтних робіт транспортного засобу, зазначає, що страхове відшкодування відбулось з порушенням вимог Генерального договору, а саме: після проведення ремонту застрахованого транспортного засобу страхувальник не надав страховику оригінали розрахункових документів, що підтверджують проведення відновлювального ремонту, оплати за такий ремонт; надані позивачем у суді апеляційної інстанції платіжні доручення суд не повинен був братися до уваги.
У цій частині доводів касаційної скарги заявниця зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Верховний Суд може застосувати лише релевантний висновок Верховного Суду, сформульований при вирішенні подібного спору у подібних правовідносинах. Подібність спірних правовідносин у справах можна визначити за допомогою трьох критеріїв. З-поміж них змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а суб'єктний і об'єктний - додатковими. Останні два критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказувати на зміст і об'єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов'язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб'єктами спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункти 26, 27, 30, 97, 98)).
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, провадження № 61-16692св19, зазначено, що у пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № № 346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18), на які також посилається заявниця у касаційній скарзі.
Немає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції не дотримався наведених вище процесуальних положень, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не ставила під сумнів факт понесення реальних витрат страховика на проведення ремонту автомобіля.
З огляду на те, що питання фактичного понесення витрат страховика на проведення ремонту автомобіля виникло після ухвалення рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано досліджував надані позивачем платіжні документи.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Відповідач не заявляла клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи для визначення розміру завданого збитку та не надала доказів, що зафіксовані в актах виконаних робіт ремонтні роботиє ткими, що незумовлені ДТП.
Отже, акти виконаних робіт та платіжні доручення підтверджують факт виконання відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, його вартість та оплату за виконані роботи ТОВ «ОТП Лізинг» на користь ТОВ «Кристал Моторс» коштів в сумі 643 191,40 грн, та свідчать про те, що виплата страхового відшкодування відповідає умовам Генерального договору.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Посилаючись на те, що огляд пошкодженого автомобіля відбувся без її участі, заявник не вказала у касаційній скарзі постанови Верховного Суду, правові висновки в якій не врахував суд апеляційної інстанції, відхиливши зазначені доводи ОСОБА_1 .
Крім того, акт огляду пошкодженого транспортного засобу проведений Асистуючою компанією «Укравтоекспертиза», що має зареєстрований КВЕД діяльності 66.21 «Оцінювання ризиків та завданої шкоди», тобто має право на проведення оглядів транспортних засобів та оцінювання збитків.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Щодо доводів касаційної скарги про те, що у порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції змінив суму витрат на правову допомогу, позивач не заявляв про неспівмірність таких витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що у ЦПК України визначено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зменшивши розмір стягнутих на користь відповідачки витрат на правничу допомогу з 12 500,00 грн до 625,00 грн, суд апеляційної інстанції врахував, що позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. При цьому суд здійснив розподіл витрат на правничу допомогу не з підстав їх неспівмірності, а пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позов заявлено на суму 678 715,80 грн, задоволено у розмірі643 191,40 грн, тобто у позові відмовлено на 5 %, саме у цьому розмірі ((12 500*5)/100) з позивача на користь відповідачки підлягали стягненню витрати на правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції розподілив судові витрати із дотриманням процесуальних норм.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, додаткового рішення суду першої інстанції у незміненній частині та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Худою Іриною Романівною, залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточноюі оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
О. В. Ступак
В. В. Яремко