Ухвала
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 691/961/22
провадження № 61-11585св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Черкаська обласна прокуратура,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України
в особі Головного управління Державної казначейської служби України
у Черкаській області на постанову Черкаського апеляційного суду
від 18 липня 2023 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Черкаської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним перебуванням під слідством і судом.
Городищенський районний суд Черкаської області рішенням від 08 травня 2023 року (у складі судді Подороги Л. В.) позов ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з Державного бюджету України через ДКСУ шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним перебуванням
під слідством і судом, у сумі 637 000 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,
ДКСУ оскаржила його в апеляційному порядку.
Черкаський апеляційний суд постановою від 18 липня 2023 року рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 08 травня
2023 року змінив, вказав в його резолютивній частині про те, що кошти на користь позивача стягуються з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України.
У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ДКСУ в особі ГУ ДКСУ в Черкаській області просить змінити постанову суду апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою
статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Черкаської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним перебуванням під слідством і судом, призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити
на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк