УХВАЛА
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 947/12638/22
провадження № 61-13210ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року акціонерне товариство «ДТЕК Одеські Електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Одеські Електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду у розмірі 67 071,66 грн, а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг розподілу (передачі) електричної енергії, які надаються до будинку АДРЕСА_1 . 10 листопада 2021 року перевіркою уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» встановлено, що відповідач допустив порушення «Правил роздрібного ринку електричної елегії» затверджених Постановою Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312», а саме «…п. 2.3.2, 2.3.4 та 5.5.5. ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - відсутність пломби оператора системи розподілу № 50729394 на ЗКО.
За результатом виявленого порушення у присутності ОСОБА_1 складено акт про порушення № 8070787 від 10 листопада 2011 року, який підписано споживачем із зазначенням про відсутність до нього зауважень. Відповідно до п. 8.4 ПРРЕЕ АТ «ДТЕК Одеські електромережі» завдано шкоду, яка складає 67 071,66 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2022 року
позов АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» завдану шкоду у розмірі 67 071,66 грн та судові витрати 2 481,00 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 947/12638/22 залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Олійника О. О., який діяв від імені ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2022 року - залишено без змін.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року заяву адвоката Борисенко С. В., яка діє від імені АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн.
В іншій частині заяву про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
02 вересня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 67 071,66 грн.
Ціна позову в даній справі становить 67 071,66 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00*100=268 400,00 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Крім того, посилання заявника на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, але не є доводом, який в розумінні підпунктів а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням указаного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційні скарги, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська