УХВАЛА
16 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/41/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 (у складі колегії суддів: Шутенко І.А. (головуючий), Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2023 (суддя Добреля Н.С.)
у справі № 922/41/23
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД.КОМ»
про стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості наданих неякісних послуг на площу 6574,7319 га у сумі 149 788,57 грн та штрафу у розмірі 7% від вартості наданих неякісних послуг на площу 4010,583 га у сумі 31 979,84 грн,
ВСТАНОВИВ:
02.10.2023 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2023 у справі № 922/41/23.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/41/23, зважаючи на таке.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості наданих неякісних послуг на площу 6574,7319 га у сумі 149 788,57 грн та штрафу у розмірі 7% від вартості наданих неякісних послуг на площу 4010,583 га у сумі 31 979,84 грн (всього 181 768,41 грн), що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа № 922/41/23 є малозначною.
Скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК), однак взагалі не обґрунтовує, у чому воно полягає.
Одна лише вказівка на винятковість значення справи для скаржника не може бути визнана Судом наявністю випадку для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 922/41/23 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.
Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд також не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/41/23.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/41/23 за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2023.
2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко