ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4221/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів у розмірі 35 768 453, 40 грн.
Представники:
Від позивача: Демиденко В.А., ордер серії ВІ № 1155893 від 16.07.2023, адвокат
Від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 369/2/2118 від 01.05.2021 у розмірі 35 768 453, 40 грн.
Ухвалою від 09.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.08.2023.
11.08.2023 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 14.08.2023 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовлено у зв'язку із зайнятістю майданчиків для проведення відеоконференцій на призначену дату та час.
Ухвалою від 22.08.2023 відкладено підготовче засідання на 12.09.2023.
24.08.2023 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25.08.2023 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 25.08.2023 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" відмовлено у зв'язку із зайнятістю майданчиків для проведення відеоконференцій на призначену дату та час розгляду справи.
28.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив. Крім того, 28.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про витребування документів.
Ухвалою від 12.09.2023 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" про витребування доказів відмовлено. Крім того ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 09.10.2023 об 11:45год.
25.09.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 02.10.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" відмовлено.
09.10.2023 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив письмові пояснення по справі.
Щодо додаткових пояснень відповідача позивач пояснив, що цей лист стосується періоду 2022 р., в судовому засіданні надав для огляду оригінали спірних актів за період травень - грудень 2021.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
09.10.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 35 768 453, 40 грн
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві зазначив, що не здійснив часткову оплату товару у визначені договором строки, оскільки строк оплати не настав через форс-мажорні обставини внаслідок введення воєнного стану на території України.
Крім того, відповідач зазначив, що підставою перерахування оплати за товар є рахунок постачальника, які позивач направив відповідачу, однак, на думку відповідача, доказів такого направлення і отримання останнім рахунків позивачем не надано.
В долученому описі не зрозуміло, якого договору ці рахунки стосуються, таким чином, відповідач стверджує, що в нього відсутні оригінали рахунків, на які посилається позивач.
09.10.2023 відповідач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що 20.09.2023 на його адресу надійшов лист від позивача № 22/57 від 08.09.2023 щодо врегулювання господарських взаємовідносин, з тексту якого, на думку відповідача, вбачається, що позивачем підтверджується відсутність у нього договірних, первинних документів, фінансово-господарських документів діяльності, зокрема з контрагентом ТОВ «Нафтопрайд».
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач вказує, що додані до позовної заяви акти приймання-передачі нафтопродуктів були підписані відповідачем без жодних зауважень та заперечень, в тому числі щодо нетримання рахунків.
Позивач, посилаючись на п.4.2. договору, зазначив, що строк оплати для підписаних актів є таким, що настав.
Спірні рахунки направлялись відповідачу та ідентифікуються за номером та датою в описі, долученому до позовної заяви від 13.04.2023.
Також позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату поставлених нафтопродуктів за договором, отже, проведення оплат підтверджує наявність в нього рахунків.
Щодо посилання відповідачем на форс-мажорні обставини, позивач зазначив, що відповідач не надав доказів засвідчення настання форм-мажору саме за спірним договором.
Щодо додаткових пояснень відповідача позивач пояснив, що цей лист стосується періоду 2022 р., в судовому засіданні надав для огляду оригінали спірних актів за період травень - грудень 2021.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із встановленням факту поставки товару та порушення відповідачем домовленості з оплати товару на обумовлену суму.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" (далі покупцем), укладено договір поставки нафтопродуктів № 369/2/2118 від 01.05.2021 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти (далі товар), а покупець зобов'язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Одиниця виміру товару тонна (п. 1.2 Договору).
Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів (п. 3.2 Договору).
Згідно п. 3.3. договору строк поставки товару: травень 2021 - грудень 2021.
Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору (п. 4.1 Договору).
Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті (п. 4.2 Договору).
Строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.20201 а в частині розрахунків до повного їх здійснення (п. 7.1 Договору).
Сторонами підписано наступні специфікації на поставку товару:від 24.05.2021 на суму 842 133,60 грн., від 02.06.2021 на суму 1 935 129,60 грн., від 04.06.2021 на суму 1 221 047,64 грн., від 01.07.2021 на суму 1 110 178,08 грн., від 02.07.2021 на суму 904 422,48 грн., від 09.07.2021 на суму 776 173,80 грн., від 19.07.2021 на суму 291 261,24 грн., від 21.07.2021 на суму 558 370,92 грн., від 22.07.2021 на суму 642 779,04 грн., від 27.07.2021 на суму 997 486,56 грн., від 01.08.2021 на суму 354 115,44 грн., від 05.08.2021 на суму 377 242,92 грн., від 06.08.2021 на суму 595 980,00 грн., від 09.08.2021 на суму 106 733,64 грн., від 10.08.2021 на суму 3 796 791,84 грн., від 22.08.2021 на суму 217 395,36 грн., від 31.08.2021 на суму 237 668,76 грн., від 02.09.2021 на суму 292 866,84 грн., від 04.09.2021 на суму 2 503 205,10 грн., від 09.09.2021 на суму 911 208,78 грн., від 23.09.2021 на суму 530 085,60 грн., від 24.09.2021 на суму 1 346 856,96 грн., від 01.10.2021 на суму 1 354 389,12 грн., від 06.10.2021 на суму 122 880,00 грн., від 07.10.2021 на суму 670 439,40 грн., від 10.10.2021 на суму 3 633 021,60 грн., від 26.10.2021 на суму 1 179 204,48 грн., від 01.11.2021 на суму 3 813 180,48 грн., від 03.11.2021 на суму 1 226 137,56 грн., від 18.11.2021 на суму 2 123 618,16 грн., від 01.12.2021 на суму 4 974 297, 96 грн.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 39 646 302,96грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі нафтопродуктів: № 1/05 від 31.05.2021 на суму 842 133,60 грн., № 1/06 від 30.06.2021 на суму 3 156 177,24 грн., № 1/07 від 31.07.2021 на суму 2 238 967,20 грн., № 2/07 від 31.07.2021 на суму 3 041 704,92 грн., № 1/08 від 31.08.2021 на суму 5 230 863,84 грн., № 2/08 від 31.08.2021 на суму 455 064,12 грн., № 1/09 від 30.09.2021 на суму 4 380 147,66 грн., № 2/09 від 30.09.2021 на суму 1 204 075,62 грн., № 1/10 від 31.10.2021 на суму 6 289 495,20 грн., № 2/10 від 31.10.2021 на суму 670 439,40 грн., № 1/11 від 30.11.2021 на суму 4 287 493,32 грн., № 2/11 від 30.11.2021 на суму 2 875 442,88 грн., № 1/12 від 31.12.2021 на суму 773 908,80 грн., № 2/12 від 31.12.2021 на суму 4 200 389,16 грн.
Позивач також виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого товару (а.с. 73-109), які направлено останньому 13.04.2023 (а.с.110-111)
Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару в розмірі 3 877 849,56 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 31 від 24.06.2021 на суму 700 000,00 грн., № 5 від 16.07.2021 на суму 255 715,96 грн., № 74 від 19.07.2021 на суму 610 000,00 грн., № 17 від 22.07.2021 на суму 170 000,00 грн., №15 від 09.07.2021 на суму 142 133,60 грн., № 127 від 05.08.2021 на суму 2 000 000,00 грн.
Таким чином заборгованість за спірним договором становить 35 768 453,40 грн.
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Суд не приймає заперечення відповідача, з огляду на наступне.
Договір поставки нафтопродуктів № 369/2/2118 від 01.05.2021 та акти приймання-передачі нафтопродуктів, укладені сторонами у справі, є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доп. на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (із змінами та доп. на момент виникнення спірних правовідносин) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В даному випадку, відсутність рахунків-фактур не є обставиною, яка звільняє відповідача від обов'язку сплатити поставлений товар , оскільки разом з товаром Відповідачем отримані приймання-передачі нафтопродуктів, в яких визначено вартість отриманого товару.
При цьому підписання покупцем акту приймання-передачі нафтопродуктів, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист ВГСУ від 17.07.12р. № 01-06/928/1012).
Зазначений висновок також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі № 9/252-10.
Крім того, слід зазначити, що рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити у визначений договором строк отриманий товар.
Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів поставки інформації про конкретні товари, які передані покупцеві, їх вартість, одиницю вимірювання (тобто відсутність будь-якого з обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством, або невідповідність встановленій законодавством формі) позбавляє сторону договору поставки можливості посилатися на них, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства - такі документи втрачають доказову силу.
Актом приймання-передачі оформляється передача товару від постачальника покупцеві, при цьому форма такого документа чинним законодавством не встановлена. Зазвичай у акті приймання-передачі товару зазначається інформація про товар, його загальна кількість і якість, вартість товару, місце й дата передачі товару, наявність чи відсутність претензій щодо кількості і якості товару тощо. Акт підписується уповноваженими представниками постачальника й покупця, і за умови узгодження цього в договорі поставки скріплюється печатками сторін. Покупець при прийомі товару зобов'язаний надати постачальникові довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Із Листа Державної податкової адміністрації України від 28.12.2005р. за №1178/10/31-106 «Про віднесення до складу валових вартості одержаних послуг» можна зробити висновки, що акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), яким оформляються результати відповідного договору, повинен містити вимоги, які ставляться до первинних документів, наведені у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, наявність рахунків фактур у відповідача не є обов'язковою умовою для оплати товару, тим більше, що позивач направив відповідачу ці рахунки повторно, а також разом із позовною заявою.
Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання збов'язань за цим договором, якщо таке нвиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань в строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно продовжуються на час відповідних обставин.
Сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 6.4. договору, положення цього розділу не застосовуються, якщо обставини форс-мажору наступили протягом строку прострочення виконання зобов'язань стороною, яка на них посилається.
Доказів звернення до позивача з відповідним сертифікатом ТПП та доказами неможливості виконання договору відповідачем не надано.
Крім того, оплата за спірним договором повинна була здійснена у 2021, воєнний же стан на території України введено 24.02.2022.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
З урахуванням встановлених обставин щодо здійснення Позивачем поставки товару та порушення Відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати за нього визначеної договором суму, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів у розмірі 35 768 453, 40 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрайд" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 6, ідентифікаційний код 43998119) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ідентифікаційний код 00152307) основний борг у розмірі 35 768 453,40 грн., судовий збір у розмірі 536 526,81 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 16.10.2023.
Суддя Н.Г. Назаренко