Дата документу 10.10.2023
Справа № 334/2035/23
Провадження № 2/334/1248/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Міщенко О.А., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
17.03.2023 року до суду звернувся представник АТ КБ «Приватбанк» Дашко В.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
20.03.2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В позові посилалися на те, що 06.09.2016 року між сторонами укладено кредитний договір №б/н з метою отримання банківських послуг.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ПАТ КБ «Приватбанк») на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк»).
Відповідно укладеного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, що зазначено у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним рахунком відповідач отримав кредитну картку, що зазначено у довідці про отримані картки.
В подальшому кредитний ліміт збільшено до 100000 грн., що зазначено у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Далі в позові зазначили, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, згідно доданих до позовної заяви копій Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».
Як слідує з позову, відповідач ознайомлений із Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді.
АТ КБ «Приватбанк» вважає, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. У порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк».
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 04.01.2023 року має заборгованість в сумі 123188,76 грн., з якої заборгованість за кредитом - 100663,88 грн., 22524,88 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Прохали стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06.09.2016 року станом на 04.01.2023 року в сумі 123188,76 грн., з якої заборгованість за кредитом - 100663,88 грн., 22524,88 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також витрати на сплату судового збору в сумі 2684 грн., справу розглянути за відсутності представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.
10.04.2023 року до суду звернувся представник відповідача: адвокат Пушкін О.В. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 123188,76 грн. коштів, які вважає заборгованістю станом на 04.01.2023 року за кредитним договором №б/н від 06.09.2016 року, а також 2684 грн. судового збору. При цьому, за розрахунком позивача, до складу заборгованості входить тіло кредиту 100663,88 грн., а також 22524,88 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, які завуальовано і включено до виписки за договором до наданих у користування відповідача кредитних коштів.
Дійсно, відповідач у вересні 2016 року підписувала анкету-заяву з метою отримання в АТ КБ «Приватбанк» банківської карти, на якій був встановлений певний кредитний ліміт. Звісно, підписуючи анкету-заяву відповідач ні з якими умовами та правилами кредитування ознайомленою в письмовому вигляді не була, взагалі про них стала обізнаною лише, коли отримала позов банку, а свій підпис під текстом стосовно такого ознайомлення проставила, оскільки вважала, що ті короткі відомості про оформлення картки, які в усному вигляді отримала від співробітника банка, і є умовами та правилами кредитування та надання банківської карти. При цьому питання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами не роз'яснювалося взагалі, а мова йшла саме про безвідсотковість кредитування, й наголошувалося лише на сплаті відсотків в якості відповідальності за неповернення коштів на картку.
Після отримання в 2016 році картки від працівників банку, відповідач добросовісно користувалася нею, в подальшому через закінчення терміну дії картку було замінено на іншу, і так і надалі. У 2020 році відповідачем отримано останню картку. Тобто, фактично, з вересня 2016 року до 29.04.2022 року жодних проблем з банком у відповідача не було, відповідач користувалася банківською карткою, скеровуючи на неї власні кошти, здійснюючи платежі, та періодично отримуючи кошти в кредит в межах кредитного ліміту й добросовісно повертаючи отримані кошти.
Після початку військової агресії російської федерації у лютому 2022 року відповідач вимушена була рятуватись від війни за межами України, однак незважаючи на це, відповідач не забувала про повернення кредитних коштів, зокрема, 02.03.2022 року повернула 1000 грн., 11.03.2022 року повернула 3160 грн., 16.03.2022 року повернула 524,88 грн., 27.03.2022 року повернула 4900 грн., 04.04.2022 року повернула 360 грн., 31.07.2022 року повернула 2594,54 грн., на загальну суму 13388,92 грн.
Однак, у зв'язку скрутним матеріальним становищем відповідач була вимушена збільшувати мінусове значення на картковому рахунку аж до 29.04.2022 року. На думку позивача відповідач станом на 29.04.2022 року начебто отримала 99879,84 грн. кредитних коштів, з яких 219,60 грн. кошти «скарбнички» за період з 02.03.2022 року до 29.04.2022 року відповідачем фактично не отримувалося у кредит. Крім того, у виписці за договором позивач з невідомих причин включив до складу операцій за карткою здійснені одноособово банком 01.05.2022 року, 01.06.2022 року, 01.07.2022 року, 01.08.2022 року, 01.09.2022 року, 01.09.2022 року, 01.10.2022 року, 01.11.2022 року, 01.12.2022 року та 01.01.2023 року операції «% за кредит», включивши нараховані суми до складу отриманого кредиту, при тому, що між сторонами угоди щодо відсотків за користування кредитом не укладалося.
Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині отримання 97065,70 грн. кредитних коштів, і не визнає інших вимог.
До позовної заяви позивачем долучено витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, при цьому, зазначений витяг не підписаний відповідачем. Отже відсутні підстави стверджувати, що саме такі умови, правила та тарифи діяли на час укладення сторонами договору, та відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що саме з такими умовами, правилами та тарифами була ознайомлена відповідач. Тобто умови договору фактично не були погоджені сторонами. Крім того, витяг з тарифів, долучений позивачем до позовної заяви, також не підписаний відповідачем, та містить умови користування кредитними коштами за різними видами тарифів, а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold», який містить зауваження, що 01.09.2014 року змінено процентну ставку по кредитним картам, а з 01.04.2015 року змінено тарифи обслуговування кредитних карт, розмір процентної ставки, пені.
Отже, без наданих позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обставин про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, відсотків за прострочення повернення кредитних коштів, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Прохали позов залишити без задоволення.
24.04.2023 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з відповіддю на відзив, в якій посилалися на те, що щодо форми кредитного договору - Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку, що складають Договір про надання банківських послуг, Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до карткового рахунку є пластикова Картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в Заяві.
Щодо ознайомлення відповідача з умовами кредитування - до матеріалів позовної заяви долучено витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”, з якого вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6% (43,2% на рік), вказано розміри комісій та штрафів. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Банком надано суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи не призначались.
Стосовно оформленої послуги «Скарбничка» - пункт 2.2.3.3.1 Умов та Правил надання банківських послуг встановлює, що Клієнт має право безготівково поповнювати вкладний рахунок зі свого поточного рахунку (картки) з урахуванням встановленої Банком максимальної суми поповнення у відділенні банку або через надані банком дистанційні канали, без укладання додаткових угод. Тому відбувалися округлення залишку по картці до 100 грн. з кредитної картки на рахунок, за яким оформлено послугу «Скарбничка». Зазначають, що банком не заявлено вимог про стягнення неустойки, а тому заперечення відповідача стосовно нарахування штрафу та пені не повинні прийматися судом до уваги.
Щодо порядку нарахування відсотків за кредитом - розрахунок нарахування відсотків з урахуванням коефіцієнта на тіло/прострочене тіло кредита за період. Нарахування за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредита за період.
Прохали задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача: адвокат Пушкін О.В. заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.
Відповідач в судове засідання не з'явилася.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя народилася відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 06.07.2004 року Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області.
06.09.2016 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н (Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку), при цьому в заяві вказано, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ПАТ КБ «Приватбанк») на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк»).
20.11.2020 року відповідач ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту.
На підтвердження укладення кредитного договору позивач додав до позовної заяви Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, Довідку про видані кредитні карки, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг та Виписку з банківського рахунку відповідача та розрахунок суми заборгованості станом на 04.01.2023 року.
Відповідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки 06.09.2016 року відповідачу встановлено кредитний ліміт на кредитну карту в розмірі 3600 грн., 06.09.2016 року зменшено кредитний ліміт до 300 грн., 25.09.2017 року збільшено кредитний ліміт до 10000 грн., 15.01.2018 року збільшено кредитний ліміт до 25000 грн., 02.02.2018 року збільшено кредитний ліміт до 27000 грн., 23.08.2018 року збільшено кредитний ліміт до 29000 грн., 04.02.2019 року збільшено кредитний ліміт до 50000 грн., 15.05.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0 грн., 18.08.2020 року збільшено кредитний ліміт до 5000 грн., 31.08.2020 року збільшено кредитний ліміт до 6000 грн., 04.11.2020 року збільшено кредитний ліміт до 50000 грн., 20.11.2020 року збільшено кредитний ліміт до 51500 грн., 13.10.2021 року збільшено кредитний ліміт до 75000 грн., 14.01.2022 року збільшено кредитний ліміт до 100000 грн., 26.12.2022 року зменшено кредитний ліміт до 0 грн.
Відповідно Довідки про видані кредитні картки 06.09.2016 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 строком дії 03/20, 03.10.2017 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_4 строком дії 07/21, 04.02.2019 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_5 строком дії 01/23, 15.02.2019 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_6 строком дії 01/23, 06.12.2019 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_7 строком дії 04/23, 02.07.2019 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_8 строком дії 05/23, 20.11.2020 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_9 строком дії 04/24.
До позову долучено Виписку з банківського рахунку відповідача за період з 06.09.2016 року по 06.01.2023 року, яка є доказом у справі, оскільки має статус первинного документа, згідно Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 06.09.2016 року станом на 04.01.2023 року склала в сумі 123188,76 грн., з якої заборгованість за кредитом - 100663,88 грн., 22524,88 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
В ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно статей 77, 78, 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 2 ст.129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно правового висновку, наведеному у Постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року (справа № 355/558/18, провадження № 61-10222св19), виписка про рух коштів по рахунку, свідчить про фактичне отримання кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту.
Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки за карткою відповідача, видно, що остання користувалася кредитними коштами, а також здійснювала повернення кредитних коштів позивачу, що свідчить про те, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними з частковим поверненням.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 04.01.2023 року відповідач має заборгованість в сумі 123188,76 грн., з якої заборгованість за кредитом - 100663,88 грн., 22524,88 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а тому тіло кредиту, яке визначене в розрахунку заборгованості в сумі 100663,88 грн., - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується нарахованих АТ КБ «Приватбанк» відсотків за користування кредитом, то суд зазначає таке.
В анкеті-заяві позичальника від 06.09.2016 року процентна ставка не зазначена.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід'ємні частини спірного договору. Наданий позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт місить відомості щодо нарахування різних відсотків на різні картки, інших доказів на підтвердження погодження сторонами кредитного договору відсоткової ставки матеріали справи не містять.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 06.09.2016 року шляхом підписання Анкети-заяви. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Здійснюючи аналіз наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку заборгованості, суд встановив, що АТ КБ «Приватбанк» здійснював нарахування відсотків на залишок заборгованості, при цьому змінюючи розмір відсоткової ставки, хоча відомостей про те, що відповідач повідомлявся про зміну умов кредитування матеріали справи не містять.
Підписані відповідачем Анкета-заява в 2016 році та Умови та правила кредитування в 2020 році розміру відсоткової ставки також не містять.
При цьому із наданого розрахунку видно, що частково сплачуючи по кредиту, відповідач тим самим здійснював оплати не тільки за тілом кредиту, а ще й за відсотками за користування кредитом. Аналіз викладеного свідчить про те, що банком не надано достовірних доказів того, що сторони дійсно погоджували умови кредитування кожний раз коли були внесені зміни, в тому числі зміни розміру базової відсоткової ставки, яка підлягає нарахуванню за користування кредитними коштами.
Тому суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості нарахування відсотків.
Враховуючи те, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням наданих сторонами по справі належних та допустимих доказів, суд доходить висновку про відмову у задоволені позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення нарахованих відсотків.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої суми 123188,76 грн. задоволено вимоги на суму 100663,88 грн., тобто на 81,71 %, то з відповідача на користь позивача відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2193,09 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_10 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору №б/н від 06.09.2016 року станом на 04.01.2023 року в розмірі 100663,88 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 100663,88 грн. (сто тисяч шістсот шістдесят три гривні 88 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_10 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2193,09 грн. (дві тисячі сто дев'яносто три гривні 09 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16 жовтня 2023 року.
Суддя: С.М.Телегуз