Справа № 212/7517/23
2/212/2925/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що 8 серпня 2020 року сторони зареєстрували шлюб, під час якого у них народилась дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі вона подала заяву про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. На теперішній час син сторін постійно проживає разом із матір'ю й знаходиться на її повному матеріальному утриманні. На підставі викладеного просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина, ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частки від доходів відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 26 травня 2023 року, оскільки раніше вона зверталась із заявами про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина про видачу судового наказу, що свідчить про вживання нею заходів для стягнення аліментів за минулий час.
Позивачка, ОСОБА_1 , у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, підтримуючи доводи, викладені нею у позовній заяві, яку просила суд задовольнити повністю, вказуючи, що за період з 26 травня 2023 року до моменту подачі позову вона не отримувала від відповідача аліментів, а лише 1000 грн. отримала від батьків останнього.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судовому засіданні, визнаючи по суті заявлені до нього позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів на утримання спільного для сторін сина в розмірі 1/4 частки від доходу, однак не погоджувався із тим, що аліменти слід стягувати з 26 травня 2023 року, оскільки він протягом червня - вересня 2023 року надавав допомогу синові речами та продуктами харчування, хоча чеків не зберіг, тому просив суд задовольнити вимоги ОСОБА_1 частково.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що сторони у справі перебувають у шлюбі з 8 серпня 2020 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис № 69 від 8 серпня 2020 року, виданого Широківський районним відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно із свідоцтвом про народження, виданим Центрально-Міським районним у м. Кривому Розі відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 88 від 23 січня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Факт проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 травня 2023 року в кв. АДРЕСА_1 разом із матір'ю, ОСОБА_1 , підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб № 1210-5002780074 та № 1210-5002780072.
При цьому факт реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 лютого 2023 року в буд. АДРЕСА_2 разом із матір'ю, ОСОБА_1 , підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи виконкому Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області від 15.02.2021 року.
Суд зазначає, що за змістом ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини кожна дитина має право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
На підставі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК) батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За таких фактичних обставин, виходячи з наведених норм права, суд встановив, що на утриманні позивачки перебуває малолітня дитина, яку відповідач відповідно зобов'язаний утримувати до досягнення сином повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно із ч. 2 ст. 181 СК за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
На підставі ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За п. 1-4 ч. 1 ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі довідки від 13.10.2023 року Приватної агрофірми «Таврія-Союз» вбачається, що дохід ОСОБА_2 на посаді тракториста-машиніста за період з 01.04.2023 року до 30.09.2023 року становив 131557,08 грн., а з урахуванням утримань сума до виплати складала 105903,44 грн.
Таким чином, оскільки відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дитини, маючи працездатний вік, то з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципом справедливості та розумності, враховуючи загально визнаний розмір аліментів, що стягуються на одну дитину за ч. 5 ст. 183 СК, а також визнання позовних вимог по суті відповідачем, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та до досягнення дитиною повноліття.
За ч. 1 ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 191 СК аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Суд встановив, що 26 травня 2023 року ОСОБА_1 вперше звернулась до суду із заявою про стягнення аліментів з відповідача на утримання спільного сина, ОСОБА_4 , за якою їй було ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 6 червня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК.
В подальшому на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 18 вересня 2023 року внаслідок повторного звернення ОСОБА_1 до суду 27 липня 2023 року із заявою про стягнення аліментів з відповідача на утримання спільного сина, ОСОБА_4 , їй було знову відмовлено у видачі судового наказу на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК.
Так за ч. 9 ст. 165 ЦПК у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
В той же час суд вказує, що за довідкою від 18 липня 2023 року Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_2 , 1999 р. н., зареєстрований в АДРЕСА_2 .
При цьому суд зауважує, що доказів домовленості між сторонами щодо участі відповідача в утриманні дитини в натуральній формі, а також доказів фактичного проведення таких витрат ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суду не було надано.
Крім того за законом аліменти є коштами на утримання дитини, тобто мають грошовий вираз, тому внаслідок відсутності підтвердження проведення сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 протягом червня - вересня 2023 року, то суд дійшов висновку, що доводи, наведені відповідачем в цій частині, не можуть бути узяті до уваги.
Таким чином на підставі встановлених обставин справи суд вважає, що ОСОБА_1 довела перед судом факт того, що вона вживала заходів для одержання аліментів з відповідача за минулий час, однак не одержала аліменти через фактичне ухилення платника аліментів від їх сплати.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання спільного сина за минулий час, тобто починаючи з 26 травня 2023 року, підлягають задоволенню.
За ст. 141 ЦПК з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 травня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 16 жовтня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , а мешкає в АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Суддя: Д. О. Козлов