Справа № 2-6997/11
Провадження № 4-с/175/20/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2023 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря Вербицької К.В., заявника ОСОБА_1 , державного виконавця Савенко О.О., представника заінтересованої особи Верби А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савенко О.О. щодо розрахунку заборгованості.
В обґрунтування скарги зазначено, що 18.08.2023 року заявник отримав черговий розрахунок без дати складання, в якому зазначається про заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 3744 грн 71 коп. та постанову про арешт коштів від 08.08.2023 року. Даний розрахунок заявник вважає також незаконним, оскільки показник середньої заробітної плати працівника для даної місцевості не відповідає дійсності. В розрахунку за періоди з 01.01.2016 року-23.09.2016 року, 01.01.2017 року -16.01.2017 року, 08.11.2017 року - 10.06.2018 року заявнику нараховано сплату аліментів з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Однак згідно офіційної інформації Головного управління статистики у Дніпропетровській області, показник середня заробітна плата у м. Дніпро розраховується щоквартально: 2016 рік: 1 кв. - 4500, 68 грн, 2 кв. - 4738, 24 грн, 3 кв. - 4864,32 грн; 2017 рік: 1 кв. - 6141 грн, 4 кв. - 7657 грн; 2018 рік: 1 кв. 7935 грн, 2 кв. 8564 грн. Також заявник зазначає, що розрахунок складений без вирахування податків. Крім того, заявник зазначає, що державним виконавцем без жодних законних підстав було накладено арешт на його кошти.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 року скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
04.10.2023 року представником Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Савенко О.О. було подано відзив, в якому зазначено, що заявником пропущені строки оскарження відповідного розрахунку, оскільки він вже неодноразово оскаржував розрахунки заборгованості, в які були включені періоди з 01.01.2016 року-23.09.2016 року, 01.01.2017 року -16.01.2017 року, 08.11.2017 року - 10.06.2018 року, при цьому жодного разу не звернув увагу на порушене, на його думку, право у попередніх скаргах. Щодо середньої заробітної плати зазначила, що при складанні розрахунку заборгованість обчислюється в автоматизованій системі на підставі відомостей, отриманих з інформації про середню заробітну плату працівника для даної місцевості. Тобто довідка про інформацію про середню заробітну плату є самостійним документом, який обраховується органами статистики України. Твердження про неутримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з показника середньої заробітної плати працівника для даної місцевості не підтверджується нормами чинного законодавства не передбачено, що з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, який не працював на час виникнення заборгованості, відраховуються податки та збори, в тому числі з нарахованих аліментів.
Представником заінтересованої особи Вербою А.П. через систему «Електронний суд» були подані клопотання проповернення скарги боржнику, про витребування доказів та про залучення зацікавленої особи до участі у справі і вжиття інтересів дитини під час судового розгляду.
Протокольними ухвалами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 року у задоволенні вищезазначених клопотань відмовлено.
У судовому засіданні заявник підтримав скаргу, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Савенко О.О. підтримала доводи, зазначені у відзиві та просила відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, зазначивши, що жодних порушень з її боку немає.
Представник заінтересованої особи Верба А.П. заперечував проти задоволенні скарги та вказав, що може державний виконавець і допустив помилки під час складання розрахунку, проте заявнику було відомо про період заборгованості та суму ще з 2019 року, у зв'язку з чим вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк для оскарження дій державного виконавця.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2012 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
25.01.2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано дублікат виконавчого листа №2-6997/11 від 25.01.2019 року, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2011 року та до повноліття дитини.
Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрите виконавче провадження №58205306.
Державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Савенко О.О. у зв'язку з численним оскарженням в апеляційній інстанції, неодноразово проводився перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №58205306.
18.08.2023 року заявник отримав розрахунок в новій редакції, згідно якого за період з 25.01.2016 року по 08.01.2019 рік заборгованість зі сплати аліментів складає 3744 грн 71 коп.
Постановою державного виконавця Савенко О.О. від 08.08.2023 року ВП №58205306, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Заявник у поданій скарзі, зокрема, вказує на те, що державним виконавцем помилково включено у розрахунок середньої заробітної плати працівника для даної місцевості без вирахування податків, що порушує його права, передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте з вказаним твердженням суд не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов'язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень.
Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.
Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто для обрахування суми обов'язкових податків та зборів у разі отримання особами реального заробітку (доходу).
Відповідно до статті 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Проте середня заробітна плата для даної місцевості, із якої розраховуються аліменти у разі виникнення заборгованості в особи, яка не працювала, не належить до доходу (прибутку) або його частини, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника реального податкового обов'язку. Тобто середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник не є реальною і не може бути об'єктом оподаткування.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що державний виконавець правомірно здійснював розрахунок заборгованості, виходячи з середньої заробітної плати для відповідної місцевості без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року справа №759/1727/16 (провадження №61-15882св20).
Також у скарзі заявник зазначає, що державним виконавцем при складанні розрахунку за період з 01.01.2016 року-23.09.2016 року, 01.01.2017 року - 16.01.2017 року, 08.11.2017 року - 10.06.2018 року неправомірно застосовано щорічний показник середньої заробітної плати працівника у м. Дніпро, замість щоквартального показника.
Суд звертає увагу на те, що державним виконавцем не доведено належними та допустимими доказами правомірність застосування щорічного показника середньої заробітної плати працівника у м. Дніпро при складанні розрахунку заборгованості замість щоквартального. Більш того, у судовому засіданні державний виконавець Савенко О.О. на вимогу головуючого обґрунтувати з посиланням на норми права складання розрахунку за період з 01.01.2016 року - 23.09.2016 року, 01.01.2017 року - 16.01.2017 року, 08.11.2017 року - 10.06.2018 року із застосовуванням щорічного показника середньої заробітної плати працівника у м. Дніпро замість щоквартального, зазначила, що не має відповіді на дане питання. При цьому не заперечувала різницю в сумах розрахунку з урахуванням щорічного показника та вказала, що дані, на підставі яких проводився розрахунок, взяті з офіційного сайту Головного управління статистики у Дніпропетровській області.
У зв'язку з вищенаведеним, суд доходить висновку, що такі дії державного виконавця є неправомірними, а тому розрахунок заборгованості є незаконним.
Також, щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника, суд звертає увагу на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Вимоги заявника про зобов'язання державного виконавця скасувати постанову про арешт у виконавчому провадженні №28205306, накладений на підставі розрахунку заборгованості за період з 25.01.2016 року по 08.01.2019 року, складеним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савенко О.О., які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому не підлягають задоволенню.
Проте, враховуючи, що розрахунок заборгованості є незаконним та враховуючи, що підставою для винесення постанови про накладення арешту є саме розрахунок заборгованості, який є незаконним, постанова державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт коштів від 08.08. 2023 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 353-354, 450-452 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савенко О.О. щодо складення розрахунку заборгованості від 14.02.2023 року неправомірними.
Визнати розрахунок заборгованості за період з 25.01.2016 року по 08.01.2019 року, складений державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савенко О.О. - незаконним.
Скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савенко О.О. від 08.08.2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №58205306.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. С. Журавель