Справа № 199/7703/23
(3/199/3953/23)
ПОСТАНОВА
іменем України
16.10.2023 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., за участю захисника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвоката Мироняк Т.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, не працюючого, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
10.09.2023 року о 14-18 годині, ОСОБА_1 в районі будинку №1 по вул.Донецьке шосе у м.Дніпро (Амур-Нижньодніпровський район), керував транспортним засобом «Honda Yoday» без номерного знаку, vin- НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому Законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був повідомлений про дату та час шляхом направлення поштового та смс-повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Захисник особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Мироняк Т.С. просила проводити судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1 ..
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки провадження за ч.1 ст.130 КУпАП не потребує обов'язком участі особи, на яку було складено протокол про адміністративне правопорушення, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у відсутність ОСОБА_1 , на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Захисник особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Мироняк Т.С. просила провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що 10 вересня року о 14 год. 43 хв. вм. Дніпрі, вул. Донецьке Шоссе, буд. 1. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Yoday» без номерного знаку, vin- НОМЕР_1 , який є моторолером. Робітниками поліції з надуманих підстав зупинено моторолер, яким керував ОСОБА_1 , він поводив себе спокійно, урівноважено, чітко відповідав на всі питання, які були поставлені робітниками поліції. Не зважаючи, що ОСОБА_1 поводив себе адекватно, вирішили, що він знаходиться в стані сп'яніння, та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 , погодився проти огляд на місці, в зв'язку з чим, йому почали говорити, що він повинен пройти саме огляд в медичному закладі. ОСОБА_1 поспішав до своєї дитини в лікарню, яка знаходилась на стаціонарному лікування, та віз їй необхідні лікарські препарати, про що і пояснив робітникам поліції, що дуже приспішає до лікарні, так як його дитина знаходиться в тяжкому стані в лікарні.
Також захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 дійсно перебував у стані наркотичного сп'яніння чи з ознаками наркотичного сп'яніння. Крім цього звертає увагу суду, що поліцейськими не було залучено двох свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №557026 від 10.09.2023 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
- відеозаписом, знятого на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що на пропозицію працівника поліції, щодо проходження медичного огляду у медичній установі на стан наркотичного сп'яніння та здачі певних аналізів, ОСОБА_1 висловив свою відмову. Крім цього, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, зазначивши, що керував транспортним засобом у навушникам, а тому і не почув вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу. Також згідно відеозапису вбачається його поведінка та загальний психічний стан: неконтрольовані рухи кінцівок рук; нервовий; збуджений; плаксивий.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду надано копію рапорту поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області від 10.09.2023 року.
Згідно зі ст.251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
До позиції сторони захисту, суд відноситься критично, оскільки така позиція спростовується об'єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ОСОБА_1 провини - спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо доводів сторони захисту про не запрошення співробітниками поліції двох, то за приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована технічним засобом відеозапису, що виключало необхідність присутності двох свідків.
Також, суд розцінює відповідну позицію як усталену модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, розповсюджену форму таких показів та форму реалізації права на захист і бажання уникнути адміністративної відповідальності і покарання за вчинене правопорушення.
Щодо позиції захисту стосовно, що ОСОБА_1 фактично діяв «через крайню необхідність», суд звертає увагу, що дійсно матеріали справи містять копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3576/3а (Далі - виписка), відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто син правопорушника перебував на стаціонарному лікуванні з 06.09.2023 року по 12.09.2023 року у МКЛ-6.
Разом з цим, з вказаної виписки не вбачається, взагалі відсутні відомості, що дитина правопорушника перебувала у лікарні на протязі всього часу у важкому стані, який би загрожував її життю, про що також свідчить і встановлений діагноз хвороби. Натомість згідно виписки вбачається, що ОСОБА_2 на лікування госпіталізований у стані середньої тяжкості, а при виписці стан - стабільний. Крім цього дитина перебувала у лікарні разом з матір'ю протягом всього часу лікування та дитині надавалось необхідне медичне лікування.
Також суд окремо звертає увагу, що відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП було складено 10.09.2023 року в той час як його син ОСОБА_2 , разом зі своєю матір'ю перебував на стаціонарному лікуванні з 06.09.2023 року по 12.09.2023 року.
Тобто виходячи з того, що дитину було виписано з МКЛ №6 12.09.2023 року, то станом на 10.09.2023 року, тобто на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його син вже не потребував екстреної медичної допомоги, він перебував на стаціонарному лікування вже деякий час, де йому надавалась необхідна медична допомога, а відтак ОСОБА_1 не перебував у стані крайньої необхідності.
При цьому стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, а матеріали справи не містять будь-яких відомостей, що 10.09.2023 року стан здоров'я ОСОБА_2 погіршився, в результаті чого ОСОБА_1 вимушений був сісти за кермо транспортного засобу, а у подальшому відмовитись на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, щоб негайно відвезти необхідні ліки до лікарні.
Крім цього, з відеозапису вбачається, що працівники поліції відсторонили його від керування транспортним засобом, та сам ОСОБА_1 запевнив їх, що наміру керувати транспортним засобом він не має.
Виходячи з наведено суд вважає таку позицію сторони захисту, як модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Щодо позиції сторони захисту, викладеної своєму клопотанні, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ці доводи спростовуються дослідженими судом і покладені в основу рішення доказами, а саме: наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому зафіксовано, як працівники поліції спілкувались з ОСОБА_1 , який не заперечував факт свого керування транспортним засобом, зазначивши, що він не чув вимоги про зупинку транспортного засобу, оскільки керував транспортним засобом у навушниках, зазначивши у подальшому, що наміру керувати транспортним засобом надалі він не має; безпосередньо самим клопотанням сторони захисту, де підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відповідно до якого захисником Мироняк Т.С. зазначається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом «Honda Yoday» без номерного знаку, vin- НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом «Honda Yoday» без номерного знаку, vin- НОМЕР_1 , тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Як слідує з вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.9а Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376.
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд виходить з того, що ОСОБА_1 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені.
Крім того, слід зазначити, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що можливо не на місці особисто працівником поліції, а виключно у закладі охорони здоров'я, після проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу, з відібранням від водія зразків біологічного середовища, після чого лікарем складається акт медичного огляду (Затверджена наказом МВС України та Міністерством здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Тому, за наявних у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння єдиним способом проведення такого огляду був огляд лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Що стосується позиції сторони захисту, викладеної у своєму клопотання щодо складеної працівниками поліції постанови, як неналежної, суд залишає поза увагою, оскільки за результатами зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції було складено саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №557026, а не постанову, як зазначає захисник та суд розглядає справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в межах обстави, викладених безпосередньо у вказаному протоколі.
Що стосується складеного протоколу про адміністративне правопорушення зазначаю наступне.
Зокрема, вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, який складений повноважною особою згідно вимог КУпАП, вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, та відповідний пункт Правил дорожнього руху, сформульовано звинувачення, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення.
Мотиви сторони захисту фактично ґрунтуються на незгоді з доказами за даною справою.
Суд розцінює відповідні пояснення ОСОБА_1 як усталену модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, розповсюджену форму таких показів та форму реалізації права на захист і бажання уникнути адміністративної відповідальності і покарання за вчинене правопорушення.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не скоєно адміністративного правопорушення, та недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
Доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 , викладені у судовому засіданні не спростовують зазначені докази, які у своїй сукупності свідчать про недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій та не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 245, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Л.Воробйов