Справа № 521/23042/23
Номер провадження:1-кс/521/3559/23
УХВАЛА
05 жовтня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадження №12023163470000654 від 25.09.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хама Сирійської Арабської Республіки, громадянина Сирійської Арабської Республіки, сирійця, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітних дітей, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, з 25.04.2022 строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, з 25.05.2022 строк дії воєнного стану продовжено на 90 діб Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ. Термін дії воєнного стану в подальшому продовжено на 90 діб Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затверджений Законом України №2500-IX від 15.08.2022, а саме до 21.11.2022, надалі з 21.11.2022 Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України №2738- ІХ від 18.11.2022 до 19.02.2023, надалі з 19.02.2023 Указом президента України від 06.02.2023 №8419 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України №58/2023 від 08.02.2023 до 20.05.2023, в подальшому Законом №3275-ІХ затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №1455 від 29.12.2021 якою затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» визначено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних актів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлений час та місці, однак не пізніше середини вересня 2023 року, ОСОБА_4 , керуючись злочинним умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, розуміючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, розробив злочинний план, згідно якого здійснював ряд дій, спрямованих на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, доведення таких дій до кінцевого результату та керівництво такими діями. При цьому, ОСОБА_4 , розуміючи, що реалізація даного злочинного плану, потребує залучення інших осіб, які будуть об'єднані загальною метою - отримання незаконного прибутку, вступив у злочинну змову із невстановленою в ході досудового розслідування особою.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи відповідно до обраної собі ролі та на виконання плану злочинної діяльності разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою, керуючись єдиним злочинним умислом, за допомогою мобільного зв'язку зв'язалися із особою призовного віку, а саме ОСОБА_8 , та в ході телефонної розмови повідомили останньому про те, що мають зв'язки та можуть організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдова. Разом із цим, ОСОБА_4 разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою в телефонному режимі з ОСОБА_8 визначили грошову винагороду у розмірі 10 000 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України, на що останній надав свою добровільну згоду. З метою роз'яснення вказаного плану та визначення всіх деталей такого переправлення, ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, дочекавшись, поки ОСОБА_8 , який перебував за межами м. Одеси, прибув у місто, та при наступних телефонних розмовах з останнім визначив місце особистої зустрічі із ним, а саме біля магазину «Обжора» по вул. М'ясоїдівська в м. Одесі.
Далі, 02.10.2023, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 прибув до раніше вказаного йому місця зустрічі, а саме до магазину «Обжора» по вул. М'ясоїдівській в м. Одесі, де зустрівся із невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка, в свою чергу, з метою доведення їх спільного з ОСОБА_4 умислу до кінця, обговорила із ОСОБА_8 деталі незаконного переправлення його через державний кордон України, а саме поза межами державного пункту пропуску, де ОСОБА_8 повинен був незаконно потрапити до Республіки Молдова, після чого, при перетині вже кордону Республіки Молдова із Румунією йому повинні були поставити штампи щодо перетину за додаткову оплату у розмірі 300 доларів США, тим самим легалізувати його попередній незаконний перетин. Крім цього, невстановлена в ході досудового розслідування особа обговорила із ОСОБА_8 варіанти здійснення незаконного перетину державного кордону України, серед яких останній обрав варіант щодо незаконного перетину кордону автівкою, яку організують ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа. При цьому, невстановлена в ході досудового розслідування особа оголосила вартість організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, яка складала 11 000 доларів США, з яких 1000 доларів США ОСОБА_4 та невстановлена особа повинні були залишити собі в якості гонорару, на що ОСОБА_9 надав свою добровільну згоду та вони домовилися щодо дати перетину кордону, визначивши її на 03.10.2023, а також здійснення передачі грошових коштів двома сумами, а саме першу при зустрічі у м. Одесі та другу при виїзді з міста Одеси.
У подальшому, 03.10.2023, приблизно о 16 годині 50 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи на заздалегідь обумовленому із ОСОБА_4 та невстановленою в ході досудового розслідування особою місці, а саме біля магазину «Обжора» на вул. М'ясоїдівській в м. Одесі, зустрівся із раніше невідомим йому чоловіком, який вказав останньому на автомобіль ОСОБА_4 , марки «Jeep» моделі «Patriot», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », який прибув за вказаною адресою із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надалі, ОСОБА_8 сів до автомобіля марки «Jeep», моделі «Patriot», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », до ОСОБА_4 , який, діючи за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою та заздалегідь розробленого плану, направився до виїзду із міста Одеси для здійснення незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України. При цьому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, демонстрував ОСОБА_8 свою обізнаність щодо конкретного способу незаконного перетину кордону, можливість усунення перешкод щодо незаконного перетину кордону через свої міцні зв'язки, надавав поради та вказівки щодо дій ОСОБА_8 в момент самого перетину кордону, піший шлях перетину поза межами державного пункту пропуску з конкретним зазначенням послідовних дій та морального стану, а також інші поради незаконного перетину державного кордону, за що ОСОБА_8 повинен був сплатити ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 11 000 доларів США при виїзді з міста Одеси, на що ОСОБА_8 надав свою добровільну згоду.
Далі, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, прибув із ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на автомобілі марки «Jeep», моделі «Patriot», чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 » до автозаправки «БРСМ» за адресою: Одеська області, Біляївський район, смт. Хлібодарське, автодорога «Одеса-Кучурган», 11 км + 980 м, де ОСОБА_4 та ОСОБА_8 пішли до вбиральні, та ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 передав останньому визначену їм напередодні грошову суму у розмірі 11 000 доларів США за здійснення його незаконного переправлення через державний кордон України.
Того ж дня, а саме 03.10.2023, приблизно о 17 годині 50 хилин. ОСОБА_4 затримано на автозаправці «БРСМ» за вказаною адресою, у якого під час затримання було виявлено та вилучено грошові кошти, у розмірі 11 000 доларів США, який останній отримав від ОСОБА_8 за здійснення його незаконного переправлення через державний кордон України, організованого ним за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України, протоколами проведення невідкладних обшуків, протоколами допитів та додаткових допитів свідка ОСОБА_8 , повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 03.10.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
03.10.2023 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 мотивуючи клопотання тим, що у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід. Окрім цього, прокурор вважав за можливе визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив обрати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно одружений та на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, а також вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків по даному кримінальному провадженню та попередження вчинення ним нового злочину.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризики, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, слідчий суддя вважає доведеними ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що судом ще не допитано свідків, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені, ОСОБА_4 перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом безперешкодно зможе впливати на свідків, з метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), вказує той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 немає постійного офіційного місця роботи та доходів, крім того є підстави вважати, що ОСОБА_4 отримує дохід у зв'язку з своєю протиправною діяльністю.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей.
Таким чином, вік, стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , відсутність місця офіційного працевлаштування на території України та те, що останній є громадянином іншої держави, дозволяють йому залишити територію м. Одеси та безперешкодно покинути територію України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Разом з цим, слідчий суддя керується положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно з якими при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК України).
Так, слідчим суддею береться до уваги матеріальний стан підозрюваного, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, враховуючи, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного. Крім того, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема його вчинення в умовах військового стану, спосіб вчинення.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави хоча і має бути визначений у розмірі, який перевищує розмір застави, встановлений у п. 5 ст. 182 КПК України, проте вважає, що розмір застави, запропонований прокурором є необґрунтованим і таким, що є завідомо непомірним для підозрюваного, а тому вважає що цей розмір повинен складати в двічі більший ніж максимальний розмір застави, визначений для тяжкого злочину і повинен бути пропорційним сумі неправомірного збагачення тобто повинен складати суму у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 160 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 429 440 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_4 з дня обрання запобіжного заходу може внести заставу на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області або забезпечити її внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому або прокурору.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатись за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 59 (п'ятдесят дев'ять) днів. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 02.12.2023.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: Дмитро ПЕРЕДЕРКО