Справа № 521/11412/22
Провадження №2/521/633/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з Моторно (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду в розмірі 8661,96 грн., витрати за проведення дослідження у сумі 3500 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №012438 від 07.10.2021 року о 13 годині 10 хвилин в м. Одесі по вул. С. Ріхтера, кут вул. Спартаківська, водій ОСОБА_2 керуючи т.з Suzuki Lef 84154445 без д.н.з., при зміні напрямку руху не був уважний, рухаючись в крайній правій смузі руху, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 - рух по смузі та зі смуги, яка дозволяє рух праворуч, здійснив рух прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з авто Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , який мав намір здійснити рух праворуч. В наслідок дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 порушила п.п 2.3.д, 8.4 ПДР України. За даним фактом відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №012438 від 07.10.2021 року за ст. 124 КУпАП та ухвалена постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2021 року.
Відповідно до висновку експерта №247-21 віл 17.11.2021 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди яка відбулась 07.10.2021 року - складає 6661,96 грн.
Витрати на проведення зазначеного дослідження складають 3500 грн., відповідно касового ордеру від 11.11.2021 року.
Згідно матеріалів адміністративного правопорушення, за відсутність полісу страхування на ОСОБА_2 складена постанова №972630.
Враховуючи відсутність полісу обов'язкового страхування у винуватця ДТП - водія ОСОБА_2 , до МТСБУ направлено заяву про виплату з переліком документів.
Відповіддю МТСБУ №80255 відмовлено у здійсненні відшкодування на підставі відсутності коригуючого коефіцієнта транспортного засобу винуватця ДТП, відповідальність якого не застрахована.
Відповідальність позивача перед третіми особами застрахована відповідно до полісу страхування №АР 5506695 в ПРАТ СК «Арсенал Страхування».
Враховуючи наведене, законодавством України не передбачено відмову у відшкодуванні шкоди з підстави наведеної у відповіді МТСБУ, а саме відсутності коригуючого коефіцієнта транспортного засобу винуватця ДТП.
Натомість винуватцем ДТП, ОСОБА_2 не вчинені дії щодо самостійного відшкодування шкоди.
Неправомірними діями МТСБУ та відповідача, позивачу була завдана моральна шкода, яка виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості становить 5000 грн.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце його проведення сповіщалися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 07.10.2021 року о 13 годині 10 хвилин в м. Одесі по вул. С. Ріхтера, кут вул. Спартаківська, водій ОСОБА_2 керуючи т.з Suzuki Lef 84154445 без д.н.з., при зміні напрямку руху не був уважний, рухаючись в крайній правій смузі руху, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 - рух по смузі та зі смуги, яка дозволяє рух праворуч, здійснив рух прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з авто Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , який мав намір здійснити рух праворуч. В наслідок дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 порушила п.п 2.3.д, 8.4 ПДР України. За даним фактом відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №012438 від 07.10.2021 року за ст. 124 КУпАП та ухвалена постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2021 року.
На розгляді вказаної адміністративної справи ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнала.
Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 08.11.2021 року (справа №521/16736/21) набрала законної сили.
Відповідно до висновку експерта №247-21 віл 17.11.2021 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди яка відбулась 07.10.2021 року - складає 6661,96 грн.
Витрати на проведення зазначеного дослідження складають 3500 грн., відповідно касового ордеру від 11.11.2021 року.
Згідно матеріалів адміністративного правопорушення, за відсутність полісу страхування на ОСОБА_2 складена постанова №972630.
Враховуючи відсутність полісу обов'язкового страхування у винуватця ДТП - водія ОСОБА_2 , позивачем до МТСБУ направлено заяву про виплату з переліком документів.
Відповіддю МТСБУ №80255 відмовлено у здійсненні відшкодування на підставі відсутності коригуючого коефіцієнта транспортного засобу винуватця ДТП, відповідальність якого не застрахована.
Відповідальність позивача перед третіми особами застрахована відповідно до полісу страхування №АР 5506695 в ПРАТ СК «Арсенал Страхування».
Натомість винуватцем ДТП, ОСОБА_2 не вчинені дії щодо самостійного відшкодування шкоди.
Також позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду, яка становить 5000 грн.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.11.2021 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до якої відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
В п.9 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим об'єктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 1187 ЦК).
Також, у Постанові ВСУ від 31.05.2017 року у справі № 6-2969цс16 року зазначено, що «з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.
Згідно до пункту 1.5 статті 1 Закону, транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
У вказаному законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у пункті 1.5, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.
Тому у МТСБУ не має правових підстав для виплати відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки шкода, заподіяна транспортним засобом, для якого Законом не встановлено коригуючий коефіцієнт.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що с саме з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП транспортному засобу сума в розмірі 8661,96 грн.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в 5000,00 гривень є завищеним. Суд враховує обставини по справі, та вважає, що в результаті ДТП позивачу були спричинені моральні страждання, стресова ситуація внаслідок ДТП, що суттєво погіршує якість його життя та безумовно змінило його нормальний життєвий ритм. Тому суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 2000,00 гривень є достатнім та обґрунтованим.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають частковому задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Із представленої квитанції до прибуткового касового ордеру від 11.11.2021 року вбачається, що за проведення експертного дослідження автомобіля FORD FIESTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем оплачено 3500 грн., а тому ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1984,80 грн.
Керуючись ст.ст. 13,76,81,82,83,89,95,133,137,141,263,265,267, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 8661, 96 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1984,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: МТСБУ, код ЄДРПОУ 21647131, 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.
Суддя: І.В. Плавич