Справа № 743/473/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/656/23
Категорія - ч. 2 ст. 246 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12020270220000352 від 26.09.2020 року, за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2023 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ловинь, Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ловинь, Ріпкинського району, Чернігівської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього певні обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. ст.75, 76 КК України визначено звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов прокурора задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 солідарно в дохід бюджету Ріпкинської селищної ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 39360,56 грн (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят гривень п'ятдесят шість копійок).
Стягнуто процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 13402,90 грн з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь держави по 6701,45 грн з кожного.
Долю речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.09.2020 у період часу з 19 години 30 хвилин по 21 годину 35 хвилин, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , перебуваючи на території лісової ділянки поблизу с. Ловинь, Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у кварталі № 79 виділі № 7 Олександрівського лісництва ДП «Добрянське лісове господарство», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну порубку двох сиро-ростучих дерев породи «Сосна» з діаметрами пнів 53x51 (52) см. сума шкоди - 13668,61 грн., 65x65 (65) см. сума шкоди - 19290,07 грн. та одного сухостійного дерева породи «Сосна» з діаметром пня 47x46 (46,5) см. сума шкоди - 6401,88 грн., спричинивши навколишньому природному середовищу шкоду, розраховану відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», додаток №1, на загальну суму 39360,56 грн, що є істотною шкодою.
У подальшому ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , використовуючи трактор марки ЮМЗ-6, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаний гідравлічним навантажувачем, погрузили спиляну деревину на тракторний причіп д.н.з. НОМЕР_2 та незаконно перевезли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігали до 26.09.2020.
26.09.2020, у період часу з 03 год. 00 хв. до 04 год. 30 хв. працівниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку господарства АДРЕСА_1 виявлено та вилучено незаконно зрубану деревину.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційних скаргах обвинувачені просять скасувати обвинувальний вирок щодо них та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг обвинувачені зазначають, що вирок суду ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
При цьому більш конкретному обґрунтуванню вдається обвинувачений ОСОБА_6 , який вказує, що суд надав аналіз лише показанням обвинувачених, однак залишив поза увагою суперечності у показаннях свідка ОСОБА_10 , на яких тримається усе обвинувачення, зокрема останній повідомляв, що додому 25.09.2020 року він повернувся між 15 та 17 год., звуків працюючого трактора чи бензопили він у цей час не чув, оскільки гучно ввімкнув музику, тоді як свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які в той день вантажили ліс, показали, що з ОСОБА_10 вони роз'їхалися близько 18 години, при цьому ставить під сумнів показання останніх, оскільки зі спливом тривалого часу, вони чітко вказували дату подій. Також ставить під сумнів показання свідка ОСОБА_10 , що він близько 19 години почув звук пили та одразу поїхав на місце вирубки, що зайняло близько 5 хв., де побачив вже завантажену деревину, що вважає неможливо за такий короткий проміжок часу було їм зробити, навіть при умові, що вже б допилювали та при допомозі маніпулятора, при тому, що він не бачив щоб фронтальний навантажувач працював. Сумнівним вважає і неможливість свідком зафіксувати побачене на телефон відео або ж записати розмову, якщо йому дійсно погрожували і вважає не логічним не повідомити про такі дії поліцію, а телефонувати керівництву. Показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо форми сплати за деревину чи то у готівковій формі чи безготівковій, то зауважує, що дані свідки давали такі показання зі слів ОСОБА_10 , тому вважає, що надані ним показання щодо переведення грошей на карту (про що він надавав ряд квитанцій) саме як сплату за дрова, вони не спростовують. Звертає увагу, що запрошений слідчим спеціаліст підтвердив їх покази стосовно несправності трактора. А висновки суду у вироку щодо теплого мотору на момент обшуку вважає необґрунтованими, оскільки в осінній період таке неможливо, враховуючи, що обшук проводився вночі.
Вважає недопустимими доказами проведений обшук на території господарства по АДРЕСА_1 26.09.2020 року та вилучені в ході нього речові докази, оскільки останній був санкціонований ухвалою слідчого судді лише на 4 добу, що є процесуальним порушенням. При цьому на момент проведення обшуку не було визначено ні групи слідчих, ні групи прокурорів, оскільки обшук проводився вночі. Також вважає слідчий експеримент, проведений за участі свідка ОСОБА_10 , таким, що проведений з процесуальними порушеннями, оскільки останній проведений у формі допиту, взимку коли земля вкрита шаром снігу, що унеможливлює ідентифікацію місця його проведення з місцем вчинення кримінального правопорушення, запрошені поняті не перебували увесь час на місці проведення експерименту.
Вказує на ряд процесуальних порушень під час проведення обшуку 16.10.2020 року по АДРЕСА_1 , оскільки слідчим не було зазначено адресу, за якою проводиться обшук, не вказано осіб, які присутні, не роз'яснювалося прав, під час перебування у житловому приміщенні, поняті знаходилися в одній частині приміщення, а зйомка проводилася в іншій.
Крім того, зазначає, що висновком експерта встановлена лише сума збитків, тоді як «встановлення істотної шкоди», як зазначив експерт, виходить за межі його компетенції.
Також вказує, що висновком трасологічної експертизи не встановлено беззаперечно приналежності слідів шин, вилучених на місці огляду події до протекторів транспортних засобів, з якими здійснювалося порівняння і такий сумнів має тлумачитися на користь обвинувачених.
Роздруківки з'єднань між абонентами - ним та ОСОБА_10 також не вважає доказом винуватості, оскільки допускає, що вони не зідзвонювались у той день, а могли домовитись про доставку лісоматеріалів раніше та сплату безготівково на карту як це відбувалося раніше.
Крім того, вказує на невідповідність обвинувального акту нормам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки він не містить даних про потерпілих, вказано, що потерпіла сторона відсутня, тоді як злочин, передбачений ст. 246 КК України з матеріальним складом, то має бути визначений потерпілий, якому завдано шкоду. А поданий прокурором цивільний позов у даному кримінальному провадженні вважає передчасним, оскільки такий може бути поданий у цивільному порядку після встановлення вини.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачені та їх захисник підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційних скарг з підстав їх необґрунтованості.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення
Заслухавши доповідача, позицію обвинувачених та їх захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій обвинувачені свою вину у вчиненні злочину не визнали, посилаючись на те, що 25.09.2020 року були у лісі вдень, збирали гриби, зустрівши лісника ОСОБА_10 , з яким раніше ОСОБА_6 домовлявся на відпуск лісу, той сказав, що привіз їм ліс і просив розрахуватися по ціні 700 грн за кубічний метр, а не за 500 як домовлялися раніше, на що ОСОБА_6 повідомив, що без документів ліс йому не потрібен, тому щоб забирав назад, на ґрунті чого вони посварилися і ОСОБА_10 сказав, що буде розбиратися з ними по-іншому. Увечері прийшли працівники поліції з обшуком, який проводився незаконно. В них є пилорама, яку інколи використовують для власних потреб. Обвинувачені наголошували, що трактор у них на той час не працював через поломку, мотор останнього не міг були теплим на момент обшуку через погодні умови. Вважали, що справа проти них сфабрикована, оскільки їх вина поза розумним сумнівом не доведена.
Такі показання обвинувачених спростовуються наданими у суді І інстанції показаннями свідка ОСОБА_10 , детально описаними у вироку суду, який показав, що з обвинуваченими спілкувався в силу роботи, неодноразово відпускав їм деревину, неприязних відносин не було. 25.09.2020 він весь день працював, відпускав лісопродукцію на 86 кварталі в 3 чи 6 відділі. Додому повернувся увечері та близько 19 години, вийшовши на подвір'я свого будинку, почув звук працюючої пили, тому поїхав у ліс на мопеді. У лісі почув звук працюючого трактора, який визначив з 79 кварталу 7 відділу та поїхав туди на мопеді. На місці він побачив обвинувачених та трактор з причепом, завантажений деревиною. На його законні вимоги припинити незаконне заволодіння деревиною та намагання зафіксувати порушення, отримав погрози від обвинувачених, які сприйняв реально, тому сів за кермо і поїхав знайти місце, де є мобільний зв'язок. При цьому ОСОБА_6 поїхав на тракторі. З дому він зателефонував керівництву - ОСОБА_14 та повідомив про незаконну порубку лісу і про погрози на свою адресу та попросив приїхати. При цьому чув, що трактор Пришупи заїхав на їх подвір'я. Коли приїхали ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , він розповів їм обставини, які виявив та проїхавши разом на місце події вони виявили три свіжеспиляні пні великого діаметру та викликали поліцію.
Такі його показання узгоджуються з показаннями, наданими ним під час слідчого експерименту від 18.02.2021 року у господарстві по АДРЕСА_2 , де він розповів про обставини, які відбувалися 25.09.2020 року після 19:30 годин, а після переміщення на лісну ділянку кварталу № 79 відділу № 7 Олександрівського лісництва ДП «Добрянське лісове господарство», на місцевості показав місце незаконної порубки, квартал якого відповідає зазначеному у обвинуваченні та оглянутому в день виявлення правопорушення, тому доводи апеляційної скарги щодо проведення слідчого експерименту взимку, що унеможливлює ідентифікацію місця, не обґрунтовані, оскільки місця зрубу дерев та їх кількість відповідні.
Такі показання свідка узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в частині виявлення незаконної порубки, її місця та кількості пнів і частин верхівок дерев, середина яких була відсутня та у подальшому виявленні працівниками поліції такої деревини на подвір'ї Пришуп серед іншої наявної там деревини, і на яких указав ОСОБА_10 , оскільки був очевидцем перевезення.
Крім того, показання свідка ОСОБА_10 у повній мірі узгоджуються з наданими суду першої інстанції показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , водіїв лісгоспу, в частині того, що останні разом з ОСОБА_10 25.09.2020 року возили ліс до самого вечора, оскільки загрузли, що зайняло тривалий час, при цьому лісник завжди знаходився з ними. Дату подій запам'ятали та озвучили у суді у зв'язку з тим, що в той день була виявлена крадіжка лісу, що в повній мірі спростовує доводи апеляційної скарги з даного приводу.
Таким чином, твердження обвинуваченими, що деревину на їх подвір'я привіз ОСОБА_10 та залишив там, колегія суддів розцінює як нелогічні та такі, що не узгоджуються з іншими матеріалами, зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими судом, зокрема письмовими доказами.
Відповідно до витягу з ЄРДР, 25.09.2020 до чергової частини Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення за фактом незаконної порубки на території с. Ловинь, про що було внесено відомості до ЄРДР.
Згідно протоколу огляду місця події від 26.09.2020 було оглянуто лісову ділянку 7-го відділу, квартал 79 Олександрівського лісництва ДП «Добрянське лісове господарство», біля с. Ловинь, в ході якого виявлено три свіжозрубані пні та вершини дерев породи сосна та вилучено зрізи з верхівок та пнів дерев. Також в ході огляду було виявлено три сліди транспортного засобу, які були перенесені на гіпсові зліпки та вилучені.
Відповідно до протоколу обшуку від 26.09.2020 року, проведеного на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого здійснювалася відео фіксація, на естакаді пилорами виявлено немарковану та нечіповану лісопродукцію, а саме колоди деревини породи сосна довжиною 6 метрів кожна, конкретизовано діаметри, які були вилучені в ході обшуку. Поряд з колодами деревини було виявлено трактор марки ЮМЗ д.н.з. НОМЕР_1 зі свіжими слідами відкручування правого переднього колеса, яке знаходилось поряд та приспущеним правим заднім колесом. ОСОБА_7 були надані для огляду бирки та видано бензопилу марки ««Werk» WS-52РТ з шиною марки «GOODLUCK», які в процесі обшуку були вилучені. Зауваження ОСОБА_6 викладено на окремому аркуші, який є додатком до протоколу.
Дані протоколу обшуку відповідають відеозапису, долученому до матеріалів кримінального провадження та протоколу його перегляду від 30.09.2020.
Доводи апелянтів про те, що обшук, проведений 26.09.2020 року незаконно через те, що дозвіл на його проведення було отримано через 4 дні та на час його проведення не було сформовано групу прокурорів та групу слідчих, позбавлені підстав.
Правилами ч. 3 ст. 233 КПК України для слідчого, дізнавача, прокурора передбачено імперативний обов'язок невідкладно, після проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Разом із цим, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов'язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися.
Натомість закінчення строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Обов'язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов'язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. Такий висновок неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справі № 177/225/21 від 28.09.2023 року.
У матеріалах справи містяться ухвали слідчого судді від 28.09.2020 року, якими узаконено проведений обшук та накладено арешт на вилучені в ході обшуку колоди дерев та пилу, тобто судовий контроль за проведенням слідчої дії відбувся.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 233 КПК України, у разі якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, то встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими.
З наведеного вбачається, що органом досудового розслідування хоча й було допущено порушення правил КПК України під час звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про обшук, однак в даному випадку це порушення не може вважатися істотним.
Також судом перевірено наявність постанов на визначення групи прокурорів та слідчих, які датовані датою проведеного обшуку, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати їх такими, що винесені після проведеної слідчої дії.
Так само протокол обшуку від 16.10.2020 року, проведеного на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено, серед іншого, предмети, ззовні схожі на металеві ланцюги у кількості 19 штук та металевий предмет зовні схожий на шину для бензопили з ланцюгом, а також трактор обладнаний гідравлічною системою ЮМЗ-6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2 санкціонований ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12.10.2020 року, що також не викликає сумнівів у колегії суддів.
Місцевий суд в ході судового розгляду належним чином дослідив усі докази у кримінальному провадженні та дав їм відповідну оцінку. В свою чергу, суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про недопустимість як доказів протоколів обшуків, не встановив порушень, які б свідчили про очевидність недопустимості таких доказів.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неспроможності обвинуваченими перевозити лісопродукцію через поломку трактора, наявного у їх господарстві, то колегія суддів зважає, що в ході обшуку було зафіксовано, що на тракторі приспущене заднє колесо, а праве переднє відкручене та знаходиться поряд, а двигун був теплий.
Зафіксоване узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_15 , даними у суді першої інстанції, який показував, що на початку обшуку обвинувачені довго не пускали працівників поліції до господарства, що дало їм змогу відкрутити колесо з трактора та зняти редуктор, оскільки в ході обшуку вони поводили себе агресивно та перешкоджали його проведенню.
Протоколом огляду речей від 26.03.2021 року на території пилорами, за адресою: АДРЕСА_3 , в присутності понятих, було проведено огляд трактора НОМЕР_3 та причепа і встановлено, що вони перебувають в технічно-справному стані. При цьому заднє колесо трактора приспущене, а у правого переднього колеса шина знята з ободу колеса.
Свідок ОСОБА_16 у суді першої інстанції показав, що був присутній під час огляду трактора, який було заведено, але працювати він не міг.
Крім того, висновком експерта № 1390 від 16.12.2020 року, було встановлено, серед іншого, що сліди бігових доріжок протекторів шин транспортного засобу (засобів) розмірами 341x225 мм та 390x319 мм, що зафіксовані в гіпсових зліпках розмірами 362х250х32 мм, 396х338х31 мм, відповідно, залишені біговими доріжками протекторів шин (шини) такої ж групової належності (за формою, розмірами та взаємним розташуванням відображених елементів малюнку), що і бігові доріжки протекторів шин задніх коліс трактора ЮМЗ-6 державний номерний знак НОМЕР_1 .
Більше того, протоколом огляду речей від 07.10.2020 року, а саме бензопили синьо-чорного кольору з маркуванням ««Werk» WS-52РТ; бензинова ланцюгова пила» та від'єднаної від неї шини сірого кольору з маркуванням «GOODLUCK, 3/8Р, 050G, 16», вилученої під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 виявлено на шині відсутність ланцюга, а на передній частині, де до неї приєднується шина, - залишки тирси з маслом. При з'єднанні шини марки «GOODLUCK» з бензопилою марки «Werk» встановлено, що вона перебуває в технічно-справному стані.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених у судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка у сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення.
А викладена ними версія обставин подій є захисною реакцією, спрямованою на уникнення відповідальності, яка в ході судового розгляду не підтвердилася.
За встановлених фактичних обставин, суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які виразилися у незаконній порубці дерев у лісах, перевезенні, зберіганні незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 246 КК України.
Відповідно до примітки 1 до ст. 246 КК України, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Як вбачається з інформації наданої ДП «Добрянське лісове господарство», розмір шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев в кварталі 79 виділі 7 Олександрівського лісництва 25 вересня 2020 року становить 39360,56 грн.
Згідно висновку судово-економічної експертизи від 27.10.2020 № 46 розрахунок суми збитків становить 39360,56 грн 56 коп., що є істотною шкодою в розумінні Примітки 1 ст. 246 КК України.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
В даному кримінальному провадженні було встановлено, що державі в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню винними у разі доведеності вини, тому цілком обґрунтовано прокурором було подано цивільний позов, який вироком суду задоволено, з чим погоджується і колегія суддів.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, відомості про особи обвинувачених, які раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_6 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться, ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на обліку у лікаря психіатра не перебуває та інші матеріали, що характеризують їх особи і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 246 КК України ОСОБА_6 у виді обмеження волі, а ОСОБА_7 , враховуючи пенсійний вік, у виді позбавлення волі та про можливість виправлення останніх без відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.
З огляду на вимоги ст. 65 КК України, колегія суддів вважає, що обрана судом першої інстанції міра покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стане необхідною й достатньою для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону та порушень прав обвинувачених, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду.
За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги обвинувачених - залишити без задоволення.
Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4 .