ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/3590/17
Головуючий у першій інстанції - Бездідько В.М.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/68/23
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Онищенко О.І.
секретар: Шапко В.М.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Чернігівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому, з врахуванням уточнених вимог заявленого позову (а.с.38-41, том 1), просила: в рахунок 5/12 частин виділити їй в будинку по АДРЕСА_1 кімнати, які на плані будівлі "А1" позначені цифрами 1-2 площею 13,5 кв.м та 1-3 площею 13,7 кв.м, загальною площею 27,2 кв.м; в рахунок 5/12 частин сараю, що на схематичному плані земельної ділянки позначений на технічному плані літерою Б-1, виділити ОСОБА_1 8,437 кв.м сараю. Також ОСОБА_1 просила виділити їй 5/12 частин земельної ділянки, що складає 0,0122 га; обов'язок замурувати двері з приміщення 1-1 у приміщення 1-2 спірного будинку покласти на неї. Позивач просила визнати за нею право власності на виділене майно, визнавши його окремим самостійним об'єктом нерухомого майна. ОСОБА_1 просила виділити ОСОБА_2 в рахунок 7/12 частин будинку приміщення: 1-1 площею 10,1 кв.м, 1-4 площею 12,7 кв.м, 1-5 площею 7,7 кв.м, 1-6 площею 4,7 кв.м, 1-7 площею 1,3 кв.м, 1-8 площею 2,1 кв.м, загальною площею 38,6 кв.м. В рахунок 7/12 частин надвірних будівель та споруд позивач просила виділити ОСОБА_2 11,809 кв.м сараю, позначеного на технічному плані літерою Б-1. В рахунок 7/12 частин земельної ділянки позивач просила виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0171 га. Позивач також ставила питання про стягнення на її користь з відповідача понесених судових витрат.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.09.2019 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.09.2019 року, скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна, задоволено.
Виділено ОСОБА_1 в рахунок 5/12 або (42/100) частки домоволодіння по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту 2 розподілу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, додатки 3,4 до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи номер 4938 - 4940/18-24 від 25.06.2019 року:
- кухню 1-2, площею 13,5 кв.м, вартістю 34 030 грн.;
- кімнату 1-2, площею 13,7 кв.м, вартістю 22 763 грн.;
всього по житловому будинку: 27,2 кв.м, вартістю 56 793 грн.
По надвірним будівлям та спорудам:
- 1/2 частину огорожі вартістю 1 417 грн., всього по надвірним будівлям вартістю 1 417 грн.
Всього по житловому будинку та надвірним будівлям ОСОБА_1 виділено: 27,22 кв.м, вартістю 58 210 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на вищезазначене майно.
Відхилення від ідеальної частки ОСОБА_1 складає: по площі на 27,42 - 27,2 = 0,22 м2 менше; по вартості на 59 019,00 грн. - 58 210, 00 грн.= 809, 00 грн. менше. Арифметична частка згідно варіанту по вартості: 0,38.
Виділено ОСОБА_2 в рахунок 7/12 (58/100) частки домоволодіння по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту 2 розподілу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, додатки 3,4 до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи номер 4938-4940/18-24 від 25.06.2019 року:
- передпокій 1-1, площею 10,1 кв.м, вартістю 25 460 грн.;
- кімнату 1-4, площею 12,7 кв.м, вартістю 21 101 грн.;
- кімнату 1-5, площею 7,7 кв.м, вартістю 12 794 грн.;
- коридор 1-6, площею 4,7 кв.м, вартістю 8 219 грн.;
- 1-7 прим. авт. сис. отоп. (котельня), площею 1,3 кв.м, вартістю 2 273 грн.;
- ванну 1-8, площею 2,1 кв.м, вартістю 3 673 грн.;
всього по житловому будинку: 38,6 кв.м, вартістю 73 520 грн.
По надвірним будівлям та спорудам:
- 1/2 частину огорожі вартістю 1 416 грн.;
- сарай Б вартістю 8 499 грн.;
всього по надвірним будівлям та спорудам вартістю 18 413 грн.
Всього по житловому будинку та надвірним будівлям ОСОБА_2 виділено: 38,6 кв.м, вартістю 83 435 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на вищезазначене майно.
Відхилення від ідеальної частки ОСОБА_2 складає: по площі на по площі на 38,38 - 38,6 = 0,22м2 більше; по вартості на 82 626,00 гри. - 83 435,00 грн. = 809,00 гри. більше. Арифметична частка згідно варіанту по вартості: 0,62.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 809 (вісімсот дев'ять) грн. за отримання надлишку при розподілі на 5/12 та 7/12 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділені співвласникам у житловому будинку, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:
- влаштувати дверний вхідний прорізь замість віконого;
- влаштувати тамбур входу;
- демонтувати та закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-1 та 1-2.
Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку.
Схема розподілу житлового будинку згідно варіанту 2, додатки 3 та 4.
Виділено ОСОБА_1 , відповідно до варіанту 2 розподілу земельної ділянки, додаток №4 до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи номер 4938-4940/18-24 від 25.06.2019 року:
земельну ділянку, яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-1:
- точка 1 знаходиться на відстані 1,82м від стіни будинку до точки 2, довжиною 4,45м;
- від точки 2 до точки 3, довжиною 4,51 м.;
- від точки 3 по лінії розподілу житлового будинку до точки 4, яка знаходиться на межовій лінії (на відстані 0,75м від стіни будинку);
- від точки 4 до точки 5, довжиною 6.62+8,31+6,74м:
- від точки 5 до точки 6, довжиною 3,88+2,38м;
- від точки 6 до точки 7, довжиною 7,44м;
- від точки 7 до точки 8, довжиною 6,56;
- від точки 8 до точки 9, довжиною 15,18м;
- від точки 9 до точки 10, довжиною 2,72м;
- від точки 10 до точки 11, довжиною 5,46м;
- від точки 11 до точки 1, довжиною 1,0м.;
в тому числі накладено земельний сервітут на ділянку обмежену точками 1 -2-3-10-11-1 та площею 9,8 кв.м.
Загальна площа земельної ділянки - 122,00 м2, в тому числі земельний сервітут - 9,8 м2. (для проходу).
Визнано за ОСОБА_1 право власності на вищезазначену земельну ділянку.
Виділено ОСОБА_2 відповідно до варіанту 2 розподілу земельної ділянки, додаток №4 до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №4938-4940/18-24 від 25.06.2019 року, земельні ділянки:
перша ділянка площею 58,4м2, на якій знаходиться частина житлового будинку, та яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 1-2-3-12-1:
- точка 1 знаходиться на відстані 1,82м від стіни будинку до точки 2, довжиною 4,45м;
- від точки 2 до точки 3, довжиною 4,51 м.;
- від точки 3 по лінії розподілу житлового будинку до точки 12, яка знаходиться на лінії розподілу житлового будинку між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ;
- від точки 12 до точки 1, довжиною 12,49+0,41 + 1,82м;
друга ділянка площею 112,6м2, яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 11-13-8-9-10-11:
- від точки 11 до точки 13, довжиною 13,07м.;
- від точки 13 до точки 8, довжиною 7,86м;
- від точки 8 до точки 9, довжиною 15,18м;
- від точки 9 до точки 10, довжиною 2,72;
- від точки 10 до точки 11, довжиною 5,46м;
Загальна площа земельної ділянки 58,4 + 112,6 = 171,00 м2.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на вищезазначені земельні ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 600 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій.
Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині припинення права спільної часткової власності - задоволено. Припинено право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визнання виділеного судом ОСОБА_1 майна окремим самостійним об'єктом нерухомого майна - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 048 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 25.06.2019 року №4938-4940/18-24.
В подальшому, ОСОБА_2 звернулась до Чернігівського апеляційного суду суду із заявою про роз'яснення судових рішень, а саме, постанови Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року, у даній цивільній справі № 742/3590/17, зокрема, ОСОБА_2 просить роз'яснити:
1.Яким чином, при наявності постанови Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року по справі №742/3590/17, ОСОБА_2 можливо зареєструвати своє право спільної часткової власності на 7/12 частин житлового будинку з належною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно?
2.Чи дійсно право спільної часткової власності на 7/12 частин житлового будинку з належною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 було припинено додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року по справі №742/3590/17?
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Карпенко В.К. підтримав вимоги та доводи поданої заяви про роз'яснення судових рішень, а саме, постанови Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року, у даній цивільній справі № 742/3590/17.
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч.3 статті 271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до приписів ч.1,ч.2 статті 271 ЦПК України, яка регламентує роз'яснення судового рішення, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їх порушених прав.
Постанова Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткова постанова Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року, у даній цивільній справі №742/3590/17, які просить роз'яснити ОСОБА_2 , набрали законної сили.
Згідно положень ч.1,ч.2 статті 18 ЦПК України, яка визначає обов'язковість судових рішень, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно позиції Конституційного Суду України щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, у рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати, як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов'язок, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України (абзац п'ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року №10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права кожного на судовий захист.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).
Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення, як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) " від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Також, Конституційний Суд України, взявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Як вбачається із матеріалів даної цивільної справи, предметом вимог заявленого ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 є поділ нерухомого майна, а саме, житлового будинку із належною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , земельної ділянки. Судові рішення, які просить роз'яснити ОСОБА_2 , а саме, постанова Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткова постанова Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року, у даній цивільній справі №742/3590/17, прийняті апеляційним судом за правилами глави 9 розділу ІІІ ЦПК України, та у відповідності до статті 382 ЦПК України, вони є обґрунтованими, чіткими, зрозумілими та такими, що не допускають різних варіантів свого тлумачення. При цьому, відповідно до приписів ч.1 статті 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, вимоги заявленого позову апеляційним судом було розглянуто в межах заявлених позовних вимог, та на підставі доказів, поданих учасниками справи.
У поданій заяві про роз'яснення судових рішень ОСОБА_2 не наведено відповідних доводів, що саме для неї є незрозумілим у прийнятих апеляційним судом, в межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, судових рішеннях у цивільній справі №742/3590/17.
Стосовно припинення права спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 , про що зазначено у додатковій постанові Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року у цивільній справі №742/3590/17, то відповідно до положень ч.3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав, в контексті приписів статті 271 ЦПК України, для задоволення заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року у цивільній справі №742/3590/17.
За даних обставин, необхідно відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Чернігівського апеляційного суду від 24.09.2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.05.2021 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.09.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна.
Керуючись статтями: 271, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Чернігівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року та додаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Дата складення повної ухвали - 13.10.2023 року.
Головуючий: Судді: