_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 521/16352/23
Провадження № 2/947/3521/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
за участю секретаря судового засідання - Тіщенка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович , приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд-
ВСТАНОВИВ:
22.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович , приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 22264 від 12.03.2021 року , вчинений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696), заборгованості в розмірі 20359,00 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 23.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович , приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано за підсудністю Київському районному суду м.Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 року цивільну справу передано на розгляду судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.07.2023 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження /з викликом сторін/, запропоновано відповідачу та третім особам надати свої письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Іванів С.П. до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі.
Відповідач - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі, через канцелярію суду надав письмові заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.
Третя особа - приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є повними та достатніми для вирішення справи по суті, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. І ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Позивач у позові зазначає, що в травні 2023 року через мобільний за стосунок «Дія» стало відомо про накладення арешту на його банківський рахунок відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. про накладення арешту в рамках виконавчого провадження № 654517967, де стягувачем є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стало відомо, що вказане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису, за яким загальна сума боргу складає 21559,00 грн. Позивач зазначає, що він не знав про існування виконавчого провадження, жодних документів, повідомлень від третіх осіб або відповідача не отримував. Вважає, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами. Крім того, вказаний кредитний договір не був нотаріально посвідчений, що унеможливлює звернення банку до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що на підставі заяви про примусове виконання рішення, яка надійшла 17.05.2021 року до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» щодо боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. за № 22264 від 12.03.2021 року, зокрема приватним виконавцем було здійснено наступні виконавчі дії -
- 17.05.2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65451767 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 21559,00 грн./а.с.32/
- 17.05.2021 року було винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження./а.с.28-29/
Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", серед яких є виконавчий напис нотаріуса.
Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Зокрема, цим актом є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14 визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання: ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Пунктом 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року по справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14 залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року по справі №826/20084/14 у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено відповідне судове рішення в силі.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року по справі №826/20084/14.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Таким чином, на теперішній час є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Отже, відповідно до діючого законодавства, вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Судом було досліджено виконавчий напис № 22264, який було вчинено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 12.03.2021 року, з якого вбачається про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором 667378040 від 14.10.2019 року, укладеним з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», правонаступникам усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги є ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». У виконавчому напису зазначено, що строк платежу за Кредитним договором 667378040 від 14.10.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року. Загальна сума заборгованості складає 21559,00 грн. Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання - 3 роки./а.с.39/
Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур, але і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», тобто у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, встановити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп. 14 п. 3 Положення № 75).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку корреспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Оскаржуваний виконавчий напис викладений повністю на спеціальному бланку, а не на оригіналі документа чи його дублікаті, що встановлює заборгованість, що також вказує на порушення нотаріусом п.п.5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
На підставі викладеного, розрахунок заборгованості, здійснений ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»» та наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, викликає сумнів, оскільки вказана сума кредитної заборгованості не є безспірною.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання банком повідомлень на адресу боржника у вигляді письмової вимоги про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора.
Видання виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Представником відповідача та третьої особи не надано до суду відзиву на позов або письмових пояснень щодо заперечень на позов, доводи позову не спростовано належними та допустимими доказами, тому на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, так як на час вчинення спірного виконавчого напису був відсутній факт безспірності суми заборгованості за кредитним договором, вимогу про усунення порушень виконання зобов'язань позивач не отримував, а сам виконавчий напис вчинений на підставі договору, який нотаріально не посвідчувався.
Що стосується вимоги позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (акт прийому-передачі виконаних робіт); ціною позову та значенням справи для сторони.
В обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем до позову було надано лише ордер про надання правничої допомоги від 19.06.2023 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2492, будь-яких інших належних та допустимих доказів в обґрунтування розміру правничої дороги суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.
У зв'язку з задоволенням позову, з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1073,60 грн., в решті вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. суд відмовляє за недоведеністю.
Керуючись ст.ст.34,39,87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р., ст.ст. 15, 16, 18, 207, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною та зареєстрованого у реєстрі за № 22264, щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» ( ЄДРПОУ 42254696) заборгованості в розмірі 20359 / двадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять/ гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ), судові витрати в розмірі 1073,60 /одна тисяча сімдесят три/ гривні 60 копійок.
В решті вимог про стягнення правничої допомоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023 року.
Суддя Гниличенко М. В.