КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ___________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/13919/22
Провадження № 2/947/451/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
за участі сторін у справі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача- адвоката Левіта Віктора Семеновича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
04.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування, в якій просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з 22.06.2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Починаючи з 30.10.2019 року сторони припинили сімейні стосунки. Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, який рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 10.06.2020 року було розірвано..
Позивач зазначає, що відповідач, участі у його виховані дітей не приймає, жодних з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей, всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, діти проживають разом з нею та знаходиться на повному її утриманні.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 22.07.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено. Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію стосовно перетинання державного кордону України громадянином Російської Федерації, прізвище, ім'я та по-батькові російською мовою - « ОСОБА_2 » ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , посвідка на тимчасове проживання, серія НОМЕР_2 , видана 06.08.2014 року, дата закінчення 05.08.2015 року, орган, що видав - 5101, за період з 30 жовтня 2019 року по теперішній час. Витребувано у Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9) висновок про доцільність (або недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У підготовчому засіданні 10.11.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2023 року було зупинено провадження у цивільній справі №947/13919/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, до розгляду по суті Одеським апеляційним судом апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2021 року у справі № 947/12076/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, та набрання законної сили судового рішення у вказаній справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2023 року було поновлено провадження у справі №947/13919/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав. Призначено судове засідання.
У судовому засіданні 10.10.2023 року позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_7 про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на останню відому адресу реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади, у підготовчі та судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 10.10.2023 року не з'явився, однак 24.08.2023 року надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування, та зазначив, що підтримує наданий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були допитані у судовому засіданні 10.10.2023 року, підтвердили факт проживання малолітніх дітей разом з матір'ю ОСОБА_1 , оскільки приблизно восени 2019 року сімейні стосунки між сторонами було припинено, їм відомо, що батько дітей виїхав до Москви, де і проживає, аліменти на дітей не сплачує, участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги на дітей не надає, у позивачки склалась інша сім'я, відносини в новій сім'ї гарні, дітям забезпечено належні умови проживання та виховання.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, показання свідків, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 22.06.2012 року уклали шлюб, який зареєстрований у Палаці одруження № 3 Управління РАЦС м. Москви, актовий запис № 1878. (а.с. 6)
За час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається із свідоцтва про народження від 10.10.2012 року, серія НОМЕР_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із свідоцтва про народження від 04.04.2018 року серія НОМЕР_4 , батьками в яких вказані сторони по справі. (а.с. 24,25)
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 10.06.2020 року у справі № 522/5137/20 шлюб між сторонами було розірвано. Із тексту рішення вбачається, що діти проживають разом з матір'ю та після розірвання шлюбу залишаються на вихованні матері. (а.с. 8-9).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі судового наказу, виданого Київським районним судом м.Одеси від 17.09.2020 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.10)
Розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання малолітніх дітей, станом на 01 липня 2022 року, становить 90865,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості аліментів ВП № НОМЕР_6 від 20.07.2022. (а.с.54)
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року, яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01.06.2023 року, визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за місцем її фактичного проживання. (а.с.112-118)
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації від 06.09.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 14.02.2020 виїхав за межі України. (а.с. 50)
Згідно висновку Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношені малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 06.07.2023 року за № 1396/01-11, Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.121-125)
Крім того, зі змісту вказаного висновку вбачається, що згідно з відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 29.07.2022 № 1005 ССД/01-29, інформація стосовно реєстрації місця проживання/перебування малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території міста Одеси, відсутня.
Згідно з інформацією Комунального некомерційного підприємства „Дитяча міська поліклініка № 6" Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради від 04.08.2022 № 01-03/404, малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спостерігаються у вказаному закладі охорони здоров'я. Декларація на медичне обслуговування підписана матір'ю. Заклад діти відвідують у супроводі матері та бабусі.
Відповідно до довідки від 29.07.2022 № 60, представленої адміністрацією Приватного закладу освіти „Ерудит" „Гімназія І-ІІІ ступенів-дошкільний заклад", повідомляється, що малолітні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно відвідують зазначений заклад. За період навчання дітей у закладі, тільки мати - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , забезпечувала матеріально-освітній процес. Батько дітей - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не бере участі у вихованні дітей.
Згідно з інформацією Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.09.2022 № 3/2526, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розшуку не перебуває, відомості щодо місця його проживання відсутні.
Гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запрошувався до територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради шляхом розміщення оголошення в засобах друкованої масової інформації, а саме в обласній громадсько-політичній газеті „Одеські вісті" від 01 вересня 2022 року № 41 (5468), але не з'явився, про причини неявки не сповістив. Заяв та пояснень з приводу висловлення своєї думки на адресу Служби у справах дітей Одеської міської ради з питання позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надав.
Відповідно до листа Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції країни від 28.07.2022 № 2092/24.30-19 повідомляється, про відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Уповноваженими особами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Київському районі проведено бесіду з малолітніми дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в присутності матері - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батька не пам'ятає. Малолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повідомив, що батька пам'ятає, як людину яка зловживала алкогольними напоями. Пам'ятає як батько його ображав. Діти своїм батьком вважають чоловіка матері - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Київському районі від 29.07.2022, для виховання та розвитку дітей створені належні умови проживання.
На засіданні комісії з питань з захисту прав дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради, яке відбулось 22 червня 2023 року, були присутніми: мати та діти, малолітні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати дітей повідомила, що діти не зовсім розуміють, яке питання вирішується, та звернулась з проханням детально дітей не розпитувати, так як в них повноцінна родина з новим чоловіком - гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , якого діти сприймають за батька. Діти, розповіли, що живуть з матір'ю та батьком. З розмови з дітьми стало відомо, що вони дійсно вважають своїм батьком чоловіка матері - гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . В родині доброзичливі, гарні відносини, діти забезпечені всім необхідним.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до принципу ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (789-12) від 27.02.1991 року та яка набула чинності 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Отже, ч. 2 ст. 155 СК забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 20, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В силу ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
При прийнятті рішення у наявній справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа «Савіни проти України» (Заява № 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно ст. ст. 111, 112 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Крім того, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 114 вищенаведеного вище Закону).
При викладених обставинах, суд вважає, що ОСОБА_2 навмисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд зважає на положення ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач не наполягала на стягненні з відповідача судових витрат, суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, не стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 16.10.2023 року.
Суддя Петренко В. С.