СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1176/23
ун. № 761/870/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом.
07.10.2022 року Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва направлено цивільну справу до Святошинського районного суду м.Києва (а.с. 59-60).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2022 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 19.11.2022 року справу передано судді (а.с. 63-64).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва від 22.11.2022 року відрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 65).
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 28.03.2022 року у судове засідання викликано свідків (а.с. 136-137).
У судовому засіданні представник відповідач ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що є судове рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається. Згідно рішення Дніпровського районного суду м.Києва у справі 755/5478/19 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом, ОСОБА_5 (третя особа - ОСОБА_4 ) звернувся до суду із позовними вимогами про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, вона вважає, що предмети позовів та їх матеріально-правові підстави є тотожними, тобто усунення ОСОБА_3 - спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 . Статус сторін, в іншій справі, не впливає на преюдиційність обставин. Також суб'єктивний склад учасників спору у справі № 761/870/22 відповідає сторонам, які брали участь у справі № 755/5478/19, а факт того, що позивач та ОСОБА_5 є рідними братом та сестрою, зареєстровані та проживають за однією адресою у квартирі, що є спадковим майном та від права на яке вони усувають відповідача різними саособами, намагання подавати до суду позови то від одного, то від іншої є лише недобросовісностю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яка навмисно не залучила в якості третьої особи свого брата ОСОБА_5 , намагання розглянути в суді вже вирішений спір та зловживання правом в розумінні ст. 44 ЦПК України.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти закриття провадження, оскільки вважає, що представник відповідача перекручує факти, в іншій справі позивач ОСОБА_4 була залучена, як третя особа без самостійних вимог, позивачем був ОСОБА_5 , зв'язку між справами вона не вбачає. Справи не є тотожними, різні предмети та підстави позову, а закриття провадження у справі позбавить позивача на судовий захист.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідома.
Вивчивши заявлене клопотання та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщонабрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені устатті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
При цьому не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред'явлені із зміненим суб'єктивним складом. Також не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. Питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.
Таким чином суд закриває провадження у справі в тому разі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий спір і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Позовна заява подана позивачем ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом.
В матеріалах цивільної справи №755/5478/19 позовна заява подана ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом, а у справі № 759/5499/16-ц позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно.
В даному випадку ухвалені судами рішення у справах № 755/5478/19 та № 759/5499/16-ц не є підставою, в розумінні ч. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, для закриття провадження в цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 255, 353 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Ю.О. Твердохліб