Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11754/23
11 жовтня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100070002058 від 03.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо яких внесені до ЄРДР за № 12023100070002058 від 03.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.10.2023, приблизно о 02 годині 15 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи на загальному коридорі біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1 , де у останнього, виник злочинний умисел направлений на пошкодження майна, що належить ОСОБА_7 , шляхом підпалу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_7 , та із використанням заздалегідь заготовленого, з метою вчинення злочину знаряддя, а саме: сірників та речовини, яка містилась в пластиковій пляшці, з метою знищення майна, виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів, а саме: розлив речовину, що містилася в пластиковій плашці, на поверхню вхідних дверей, після чого із застосуванням джерела вогню, а саме сірників, підпалив двері вище вказаної квартири. В результаті чого, сталось загоряння та пожежа, що мало наслідком пошкодження вхідних дверей квартири та спричинило ОСОБА_7 майнову шкоду.
Після чого, ОСОБА_6 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Також, під час затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 208 КПК України, проведено обшук затриманої особи, під час якого виявлено кітель зеленого кольору, кепку зеленого кольору, що вилучено та поміщено до спеціального пакету NPU1209336, а також виявлено мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору у якому знаходиться сім карта з абонентським номером НОМЕР_1 , що вилучено та поміщено до спеціального пакету PSP1352330.
Так, 03.10.2023 кітель зеленого кольору, кепку зеленого кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору у якому знаходиться сім карта з абонентським номером НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні №12023100070002058 від 03.10.2023 визнано речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.
03.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В органу досудового розслідування, є підстави вважати, що вказані об'єкти зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження вказаних речових доказів в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про арешт майна.
Заслухавши думку учасників справи, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 03.10.2023 вилучене під час затримання ОСОБА_6 майно 03.10.2023, а саме: - кітель зеленого кольору, кепку зеленого кольору, які вилучено та поміщено до спеціального пакету NPU1209336; мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору у якому знаходиться сім карта з абонентським номером НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету PSP1352330 - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100070002058 від 03.10.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними та співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя погоджується з тим, що слідчим доведена необхідність арешту вилученого майна, а також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а саме: попередження можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження цього майна. У клопотанні слідчого наведено достатньо розумних підозр вважати, що вилучене під час проведення обшуку затриманої особи майно є доказом злочину, що воно підшукане, виготовлено, пристосовано чи використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, вважає за необхідне накласти арешт на зазначене тимчасово вилучене майно.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100070002058 від 03.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 03.10.2023 під час затримання ОСОБА_6 майно, а саме кітель зеленого кольору, кепку зеленого кольору, які вилучено та поміщено до спеціального пакету NPU 1209336; мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору, в якому знаходиться сім картка з абонентським номером НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до спеціального пакету PSP 1352330.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_8