печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42470/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 11.09.2023 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023000000000536,-
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 11.09.2023 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023000000000536.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що винесена постанова є необґрунтованою, невмотивованою, та такою, що винесена без надання належної оцінки усім доказам, наявним у матеріалах кримінального провадження № 62023000000000536.
У судове засідання особа, якою подано скаргу не з'явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином, проте адвокат подав заяву про розгляд справи у його відсутність, на вимогах скарги наполягав, просив задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Згідно ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Вивчивши скаргу та долучені до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000536 від 21.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Так, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Державного бюро розслідувань з клопотанням від 23.06.2023 року вих. № 131. Проте, вище вказане клопотання уповноваженими особами в порядку ст. 220 КК України розглянуто не було. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року у справі № 757/30759/23-к зобов'язано уповноважених осіб першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 23.06.2023 року вих. № 131, про що повідомити заявника. У зв'язку з чим, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Державного бюро розслідувань з клопотанням від 06.09.2023 року за вих. № 201. За наслідками розгляду вказаного клопотання, слідчим першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 винесено постанову від 11.09.2023 року про відмову в задоволенні клопотання. В обґрунтування якої слідчий зазначає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 220 КПК України правом подання таких клопотань наділена сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та у випадках, установлених цим Кодексом, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, або їх представник, процесуального статусу жодних з яких ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не мають у даному кримінальному проваденні.
Проте слідчий суддя, з висновками, які зробив слідчий у своїй постанові від 11.09.2023 року погодитися не може, виходячи з наступного.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно ст.110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з: 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані.
З матеріалів скарги вбачається, що у провадженні Державного бюро розслідувань, перебувають матеріали кримінального провадження № 62023000000000536 від 21.06.2023 року, внесені до ЄРДР на підставі заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як регламентовано ч.2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак приходжу до висновку, що таких не має та як наслідок вважаю за необхідне скасувати постанову слідчого від 11.09.2023 року, як невмотивовану, у зв'язку з чим, скарга у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо решти вимог скарги, то слідчий суддя приходить до висновку, що вони є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 55, 107, 110, 303, 305-307,309,220, 221 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Скаргу - задовольнити частково.
Скасувати постанову постанову слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 11.09.2023 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62023000000000536.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1