09.10.2023 Справа № 756/12946/23
УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
______________________________________________________________________
Унікальний №756/12946/23
Провадження №2-а/756/151/23
УХВАЛА
09 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Майорової Ніни Валентинівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак, в порушення вимог ст.171 КАС України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:
- позивачем не сплачено судовий збір за звернення до суду із позовом;
Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам ст. 288 КУпАП кореспондують положення ч. 1 ст. 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також ст. 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
У своїй постанові №11-1287апп18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом посилався на те, що він має статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим вказував, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Тож особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)".
Як встановлено судом, вказаний позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту позивача як учасника бойових дій.
Отже, враховуючи викладене, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з позовної заяви, позивач просить про скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 536,80 грн.
Однак матеріали справи не містять підтвердження сплати судового збору.
Таким чином, позивачу слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі 536,80 грн. та надати оригінал платіжного документу на підтвердження його сплати.
Згідно ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160, 161 КАС України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Майорової Ніни Валентинівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Олексій ДИБА