Номер провадження 2-а/754/77/23
Справа №754/3685/23
РІШЕННЯ
Іменем України
16 жовтня 2023 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи: інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції Слюта Олег Григорович, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6669443 від 12.03.2023,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
22 березня 2023 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Пількевич Тетяну Анатоліївну, звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, треті особи: інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції Слюта Олег Григорович, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якій просить суд:
- скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, капітана поліції Слюти Олега Григоровича серії ЕАС № 6669443 від 12.03.2023, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень;
- закрити провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та наданням правової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що 12.03.2023 позивач, керуючи автомобілем DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , повертався з відрядження з іншого регіону України. Приблизно о 16 год 57 хв. в м. Києві по вул. Столичне шосе, 20А автомобіль під керуванням позивача безпідставно зупинив третя особа - 1. Незадовго до зупинки автомобіля інспектором, повз автомобіль позивача на досить великій швидкості проїхав легковий автомобіль, із-під коліс якого вилетів невідомий предмет, який потрапив у скло транспортного засобу позивача, в результаті чого воно тріснуло. Однак дана тріщина не погіршувала прозорість скла та жодним чином не обмежувала оглядовість із місця водія.
Третя особа-1, не виявивши будь-яких порушень з боку позивача і, не надавши будь-яких зрозумілих пояснень про причину зупинки автомобіля, сказав позивачу, що причину можна завжди знайти та звернув увагу на тріщину в ніжній частині на лобовому склі автомобіля. На пояснення позивача про те, що дане пошкодження автомобіль отримав в дорозі незадовго до зупинки, що позивач ще не доїхав до гаража, третя особа пояснив, що є факт наявності, а все інше не має значення, оскільки це неможливо перевірити. Після цього, третя особа виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6669443 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП України та наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень. За змістом вказаної постанови позивач керував транспортним засобом марки DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , в якому була тріщина на лобовому склі у зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля не віднесена до технічних несправностей автомобіля, з якими забороняється експлуатація транспортних засобів. Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля. Таким чином, наявність тріщини на лобовому склі в зоні дії склоочисників не забороняє експлуатацію такого автомобіля. Це своєю чергою виключає можливість притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Крім того, транспортний засіб DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 та його обладнання відповідає вимогам правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації України, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01527-00216-23 від 28 лютого 2023 року. Даний протокол підтверджує, що станом на 28 лютого 2023 року такого механічного пошкодження як «тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників» не було, а пошкодження з'явилось протягом 12-ти діб, коли автомобіль знаходився в рейсі. Відповідно до п. 31.4.7 А ПДР та ч.1 п. 31.5 ПДР водій має право рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9, 9.11 ПДР навіть за відсутності передбачених конструкцією транспортного засобу скла, дзеркал заднього виду. За твердженням представника, позивач, рухаючись на транспортному засобі DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_2 , до місця ремонту з тріщиною на склі, не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху та інших нормативних актів України.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відзив на позовну заяву
13 квітня 2023 року від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та заперечує щодо стягнення правової допомоги. Відповідач вказує, що ДСТУ 3649:2010 поширюється на легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси, тобто незалежно чи на даний колісний транспортний засіб поширюються вимоги щодо проходження обов'язкового технічного огляду, також на вітровому склі не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників завдовжки більш як 50 мм, перед виїздом водій повинен перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, у разі їх виявлення водій зобов'язаний забезпечити своєчасний і в повному обсязі ремонт транспортного засобу згідно з нормативами, встановленими виробниками відповідних транспортних засобів, a також нормами, які закріплені на державному рівні, в даному випадку ДСТУ 3649:2010 та ДСТУ 5727-88, якщо водій не зміг належним чином, своєчасно усунути технічну несправність, то експлуатація транспортних засобів забороняється.
Відповідь на відзив
20 квітня 2023 року від представника позивача надійшов «відгук» на відзив, в якому він зазначає, що п. 31.4.7 ПДР України, в порушенні якого його звинуватив третя особа-1, містить 11 підпунктів з «а» до «ї». Ні один з підпунктів п. 31.4.7 ПДР, ні «примітки» до цього пункту ПДР не містять ні інформації, ні посилань на такий вид технічної несправності, як наявність тріщини на лобовому склі, ні заборони експлуатації ТЗ. Відповідач у відзиві не надав будь-яких роз'яснень стосовно законності застосування даного пункту ПДР та причини не зазначення третьою особою в постанові серії ЕАС № 6669443, який саме підпункт було порушено, що стало підставою притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Пунктом 6.8 ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції. Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
Фактичні обставини, встановлені судом
12.03.2023 інспектором поліції Управління патрульної поліції у м. Києві капітаном поліції Слютою Олегом Григоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6669443 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У вказаній постанові встановлено, що ОСОБА_1 12.03.2023 о 16:57:25 за адресою: м. Київ, шосе Столичне, 20А км керував транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_2 з тріщиною на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 31.4.7 Правил дорожнього руху - інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідач на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху долучив диск з двома фотографічними зображеннями транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_2 з тріщиною на лобовому склі в зоні дії склоочисників.
Норми права та мотиви суду
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до вимог п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);
в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;
г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Згідно з п. 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: інші елементи конструкції:
а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;
б) не працює звуковий сигнал;
в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів;
г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла;
ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори;
д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з'єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа;
е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;
є) відсутні:
медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж;
знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;
на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два);
проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;
працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
1. Тип, марка, місця встановлення вогнегасників, якими обладнуються транспортні засоби з розпізнавальним знаком "Табличка оранжевого кольору", що перевозять небезпечні вантажі, визначаються спеціальними правилами.
2. Аптечка, перелік медикаментів якої відповідає ДСТУ 3961-2000 для відповідного типу транспортного засобу, і вогнегасник повинні бути в закріпленому стані у місцях, визначених підприємством-виробником. У разі коли конструкцією транспортного засобу зазначені місця не передбачено, медична аптечка і вогнегасник повинні розташовуватись у легкодоступних місцях.
Тип і кількість вогнегасників повинні відповідати встановленим нормам. Вогнегасники, якими забезпечуються транспортні засоби, повинні бути сертифікованими в Україні відповідно до вимог законодавства;
ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;
з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках;
и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки;
і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира;
ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.
Отже, перелік технічних несправностей, за яких забороняється експлуатація транспортного засобу, наведений у розділі 31 «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання» Правил дорожнього руху і в цьому переліку відсутня така технічна несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто Правилами дорожнього руху не встановлено заборони експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Оскільки у розумінні положень ПДР тріщина на склі транспортного засобу не віднесена до технічної несправності, яка є підставою заборони експлуатації транспортного засобу, тому підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП, немає.
Щодо посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин ДСТУ 3649:2010 слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.12.2010 № 630 затверджено національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».
Відповідно до ст. 1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Згідно з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Суд зауважує, що диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП не передбачає відповідальності за керування транспортним засобом, який не відповідає вимогам стандартів, а тому приписи п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 у цій справі застосуванню не підлягають.
Як зазначалося вище, відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає за керування транспортним засобом, технічні несправності якого виключають можливість експлуатації транспортних засобів відповідно до встановлених правил. Однак у переліку технічних несправностей, за яких забороняється експлуатація транспортного засобу, що викладений у розділі 31 «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання» Правил дорожнього руху, такої технічної несправності, як тріщина та сколи на лобовому склі, немає.
Окрім того, слід також зазначити, що відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01527-00216-23 від 28 лютого 2023 року транспортний засіб DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 , після технічного контролю визнано справним. Перевірка технічного стану автомобіля відбулася за 12 днів до складення оскаржуваної постанови.
Із позовної заяви слідує, що позивач не заперечує факт наявності на лобовому склі в зоні склоочисників його автомобіля тріщини, однак вказує, що вона з'явилась під час перебування в рейсі.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на те, що наявність тріщини на лобовому склі транспортного засобу згідно з п. 31.4.7 ПДР не є перешкодою для експлуатації транспортного засобу, підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6669443 від 12.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Щодо витрат на правову допомогу
Позивач просить стягнути витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 1400,00 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, вважаючи витрати на правову допомогу неспівмірними, просить відмовити у їх відшкодуванні.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналізуючи наведені правові норми, можна зробити висновок, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 300/941/19 та від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.
До позовної заяви на підтвердження витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги від 16 березня 2023 року, укладений між Адвокатським бюро «Пількевич Тетяни» та позивачем, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2023 на суму 1400,00 грн та довідку про оплату наданих послуг згідно з договором від 16.03.2023 у розмірі 500 грн від 16.03.2023, а також ордер серії АІ № 1367716 від 16.03.2023.
Заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу у загальній сумі 1400,00 грн є співмірним, відповідає критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності та пропорційності, у зв'язку з чим витрати на правову допомогу в розмірі 1400,00 грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 2, 5-11, 72, 77, 139, 243, 244, 246, 250, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи: інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції Слюта Олег Григорович, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6669443 від 12.03.2023 задовольнити.
Постанову ЕАС № 6669443 від 12.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн та витрати на правову допомогу в сумі 1400,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3.
Третя особа: Інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції Слюта Олег Григорович, місце знаходження: м. Київ, вулиця Святослава Хороброго, 9.
Третя особа: Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, місце знаходження: м. Київ, вулиця Святослава Хороброго, 9.
Повний текст рішення складено 16.10.2023.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак