ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14958/23
провадження № 2/753/7061/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ТОВ «ІНСТАФІНАНС» в особі представника, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовна заява мотивована тим, що 29.05.2021 між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачем отримано кошти на умовах сплати відсотків та строкового повернення. Поряд із цим, відповідач борг не повертає, відтак позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 33118,00 грн.
З урахуванням викладеного, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 30.08.2023 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174,178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що 29.05.2021 між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії/позики №ID 6696706 в інформаційно-комунікаційній системі компанії за № ID7578212. Додатки та додаткові угоди до договору є невід'ємною частиною договору.
За умовами кредитного договору, позивач надав, а відповідач прийняв у власне користування кредитні кошти, які зобов'язався повернути у строки, визначені умовами договорів, сплатити проценти за користування коштами.
Звертаючись до суду з заявленим позовом позивач вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №ID 6696706 від 29.05.2021 становить 33118,00 грн., що включає в себе: 17000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8468,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 7650,00 грн. - заборгованість за комісією.
Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов'язання» ( ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Відповідачем відзив на позов не надано, заявлених позовних вимог не спростовано.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-530,610,611,623-625,629,1048-1054 ЦК України, ст.ст. 12,76,77,78,79,80,81,141,258-263,265 ЦПК, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №ID 6696706 від 29.05.2021 в сумі 33118,00 грн., судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок), витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2023
Суддя Л.В. Комаревцева