Єд. унік. № 243/2864/22
Провадження № 1-кп/243/316/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в режимі відео конференції, кримінальне провадження №12022052510000729 від 19.07.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов'янська Донецької області, громадянина України, не працюючого, із повною середньою освітою, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області знаходяться матеріали кримінального провадження №12022052510000729 від 19.07.2022 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке мотивовано необхідністю забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, його спробам переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечувала та вказала, що по справі допитано всіх свідків та досліджено всі докази, а тому, ризики, на які посилається прокурор, втратили актуальність. Звернула увагу на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків. Вважала можливим застосувати у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.1,2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Прокурором під час судового засідання було доведено наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 у разі зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Зазначив, що на його думку неможливо буде запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Оскільки положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», то в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Під час вирішення по суті клопотання прокурора, судом були досліджені та оцінені в сукупності всі встановлені в судовому засіданні обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строк від 6 - ти до 10 - ти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не виключають можливості перебування його під вартою, відсутність жодних належних медичних відомостей чи письмових доказів, які б свідчили, що стан здоров'я обвинуваченого не дозволяє, чи взагалі виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, а також були враховані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_5 у разі зміни запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою, може переховуватись від суду за для уникнення кримінальної відповідальності, оскільки можливість уникнення покарання може бути для обвинуваченого меншим тягарем ніж процедура його відбування у разі визнання його винним. Крім того, обвинувачений може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення за для задоволення своїх соціально матеріальних потреб, оскільки офіційно не працевлаштований та джерел доходу не має.
Враховуючи те, що злочин у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким, відноситься до злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а отже, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі відповідати інтересам суспільства, не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на об'єктивні обставини справи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, на підставі ч.4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначити обвинуваченим розмір застави.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №12022052510000729 від 19.07.2022 року, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4) " на строк 60 днів, тобто до 11.12.2023 року включно.
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 13.10.2023 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1