Справа 229/6841/23
Номер провадження 3/229/3639/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , місце служби та посада: солдат, водій 3 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
відповідно протоколу А4165 №249 про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2023 року, начальник групи військово-цивільного співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 (пункт постійної дислокації: АДРЕСА_2 ), молодший лейтенант ОСОБА_2 , доповів командиру військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_3 , що 18.07.2023 р. о 08:00 годині під час перевірки особового складу було виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_1
18.07.2023 р. наказом командира військової частини НОМЕР_3 було призначене службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини.
19.07.2023 р. о 14:30 годині ОСОБА_1 самостійно повернувся до військової частини НОМЕР_1 . Документи які б підтверджували право бути відсутнім на військовій службі не надав.
Отже, під час виконання військових обов'язків, під час дії "особливого періоду", військовослужбовець ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину 18.07.2023 р. о 08:00 годині та був безпідставно відсутній на військовій службі до 19.09.2023 р. 14:30 годині, чим порушив ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, ст.ст. 11, 12, 128 статту внутрішньої служби ЗСУ, та вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До матеріалів справи ОСОБА_1 додав заяву в якій просить розглянути справу без його участі, свою вину визнає, просить суворо не карати.
Відповідно до ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи що притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно ч. 4 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Частиною першою цієї статті визначена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб -
Частиною третьою цієї статті встановлена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Дослідивши матеріали, які надійшли до суду, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.
Суть правопорушення, зазначеного в протоколі, повинна бути конкретизована і в ній повинні бути відображені всі елементи складу правопорушення та факти, які мають значення для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушенні, затвердженоїНаказом Міністерства оборони України 23 жовтня 2021 року № 329, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за № 1622/37244 під час викладення обставин правопорушення у протоколі обов'язково зазначаються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії (бездіяльність) вчинила (допустила) особа, стосовно якої складається протокол, які норми законодавства порушено, та робиться посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
У протоколі № 249 від 27.09.2023 року зазначено, що під час виконання військових обов'язків, під час дії "особливого періоду", військовослужбовець ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину 18.07.2023 р. о 08:00 годині та був безпідставно відсутній на військовій службі до 19.09.2023 р. 14:30 годині, чим порушив ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, ст.ст. 11, 12, 128 статту внутрішньої служби ЗСУ, та вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Так, Указом Президента України від 01.05. 2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Дослідивши в судовому засідання протокол про адміністратине правопорушення та долучені до нього матеріали суд дійшов висновку, що самовільне залишення ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 у період часу з 18.07.2023 р. по 19.07.2023 р. відбулося саме під час дії воєнного стану в Україні.
Диспозицією статті 172-11 ч.4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння передбачені частинами першою або третьою статті 172-11 КУпАП, вчинені в умовах особливого період, крім воєнного стану.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Проте правопорушення вчинене ОСОБА_1 в протоколі №249 від 27.09.2023 р. кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, що не узгоджується з приписами Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, який було неодноразово продовжений в тому числі і на період вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за ч.4 ст 172-11КУпАП.
При цьому, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також не має право самостійно перекваліфіковувати дії особи, зазначеної у протоколі.
В наданій суду заяві ОСОБА_1 визнає свою вину.
Сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.172-11,221,245,247-249,284 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-11 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП, до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.Л. Панова