Справа №: 148/1790/23
Провадження № 3/148/1067/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, перебуває у лавах ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 командир роти, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.08.2023 серії ААД № 181749 вбачається, що 13.08.2023 близько 09.13 години в с. Заозерне біля річки П.Буг, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес Віто, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова. Від проходження огляду на факт вживання алкоголю відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України, а саме : … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння...
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що в той день відпочивав близько річки ОСОБА_2 та дійсно вживав спиртні напої, однак за кермом у стані алкогольного сп'яніння не перебував. А працівники поліції проїжджали мимо та зупинились коли він сидів на відстані 3-х метрів від машини. Додатково пояснив, що він приїхав не один, я його на берег річки відпочити привіз товариш.
В судовому засіданні захисник адвокат Близнюк В.В., діючий на підставі ордеру серії АВ № 1096286 від 04.10.2023 в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наполягав на закритті провадження у справі з підстав п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , оскільки останній не керував транспортним засобом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті "від 23.12.2005 року №14 зі змінами зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У судовому засіданні встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в контексті п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року №14 зі змінами, не керував транспортним засобом, поліцейські під'їхали коли транспортний засіб стояв на узбіччі дороги та знаходився у нерухомому стані, а ОСОБА_1 перебував на відстані приблизно 3-х метрів від транспортного засобу.
Із дослідженого у судовому зсіданні CD-диску з відеофіксацією події, вбачається, що до групи людей під'їхали працівники поліції, які повідомили, що були викликані у зв'язку з вчиненням правопорушення та почали пропонувати ОСОБА_1 , який знаходився неподалік автомобіля, що був у нерухомому стані, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Останній відмовився та зауважив, що він не керував автомобілем, а відпочивав на березі річки.
Вислухавши правопорушника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 181749 від 13.08.2023, направлення на огляд водія транспортного засобу, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суддя виходить із такого.
За змістом статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Вимогами ст. 252 КУпАП, встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 2 статті 251 передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» ЄСПЛ серед іншого зазначено, що суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом.
В судовому засіданні встановлено, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не надано суду переконливих, належних та допустимих доказів винуватості останнього, тобто доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом саме 13.08.2023 близько 09:13 години або того, що поліцейські зупиняли водія ОСОБА_1 під час керування останнім транспортним засобом, суду не надано.
Відповідно до статті 247 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Із змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у ході судового розгляду не здобуто, наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких суддя може встановити винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не є достатніми та спростовуються свідченнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відео файлами доданими до матеріалів справи. Також враховуючи те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 130 ч.1, 221, 247 п.1, 268, 280, 283-285, 287, 289, КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 148/1790/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук