Справа №: 148/1850/23
Провадження № 3/148/1097/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, фізична особа підприємець, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ст. 184 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 774722 від 07.09.2023, встановлено, що ОСОБА_1 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків по вихованню та навчанню свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 07.09.2023 близько 12:30 години у м. Тульчині по вул. М. Леонтовича, керував транспортним засобом «Suzuki» без документів на право керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, умисел.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із доданої до протоколу копії паспорта ОСОБА_2 , встановлено, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4), тобто на момент вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП останньому виповнилось повних 15 років.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У частині 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 визначено, «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя» полягає у наступних діях та бездіяльності, а саме: не забезпеченні необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуванні з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприянню засвоєння дитиною загальновизнаних норм моралі; не проявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створенні умов для отримання дитиною освіти.
Аналіз приписів Закону України «Про освіту» та Закону України про «Охорону дитинства» дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов'язків щодо виховання та навчання дитини варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання та навчання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють, від виконання своїх обов'язків може виражатись у тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності тощо.
Об'єктом адміністративного правопорушення за даною статтею, є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації конституційних та інших прав неповнолітнього, передбачених законодавством.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст. 184 КУпАП, є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками чи іншими особами, які їх замінюють, обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх, тобто обмежуються законні права та інтереси дитини, у зв'язку з чим неповнолітній визнається потерпілим.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення полягає у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Ухилення від виконання батьківських обов'язків - це психічне ставлення батька, матері до протиправної поведінки щодо їх виконання. Відповідальність у цьому випадку настає, у разі якщо батьки розуміли та усвідомлювали свої дії (бездіяльність), передбачали негативні наслідки своїх дій і керували ними, маючи при цьому юридичну та фактичну можливість.
Із аналізу частини 1 статті 184 КпАП України вбачається, що складом адміністративного правопорушення є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. До 01.01.2020 дана стаття не мала кваліфікуючих ознак і включала в себе однакову відповідальність батьків, зокрема при вчиненні неповнолітнім діянь, які містили склад адміністративних чи кримінальних правопорушень. Однак Верховна Рада Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018 року внесла зміни та встановила кваліфікуючі ознаки об'єктивної сторони правопорушення, розмежовуючи статус дитини, де за частинами 1-2, 5-7 - це потерпілий (тобто дитина сама не вирішує свою долю та не вчиняє будь-яких активних дій, відсутній умисел на вчинення протиправних діянь, в даному випадку дитина не може себе захистити від настання негативних наслідків), а за частинами 3-4 - це неповнолітня дитина зі чітко встановленим законодавцем віком, яка сама своїми активними діями вчиняє правопорушення (неповнолітня дитина сама приймає рішення на порушення приписів закону, в наявності умисел на вчинення протиправних діянь).
Як встановлено в судовому засіданні фабулою адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 07.09.2023 близько 12:30 години у м. Тульчині по вул. М. Леонтовича, керував транспортним засобом «Suzuki» без документів на право керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, дана подія відповідає складу передбаченому ч.3 ст. 184 КУпАП, а саме: невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей, що спричинило вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом (в даному випадку ч. 2 ст. 126 КУпАП), крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та робити перекваліфікацію правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч.1 та ч.2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав приходжу до стійкого переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки склад зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення відповідає частині 3 статті 184 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 38, 184 ч.1, 221, 245, 247, 251-252, 268, 283, 287 КУпАП суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 148/1850/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук