Справа № 143/814/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2023 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Сича С.М.
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в м. Погребище Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
У серпні 2023 року представник позивача - адвокат Мужик Н.Т., який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останньої на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 501329300 у розмірі 59494 грн. 51 коп. та сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.06.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501329300.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику Кредит.
Позичальник зобов'язувався в поряду та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику Кредиту.
Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року має прострочену заборгованість у розмірі 59494 грн. 51 коп.
З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, проте дану вимогу залишено відповідачем без реагування.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 526, 536, 546, 549, 550, 553, 554, 610, 611, 624, 626, 627, 628, 1048, 1054, 1056-1, 1069, 1070 ЦК України, просить стягнути на свою користь із відповідача вказану суму заборгованості.
Ухвалою судді від 31.08.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачці строк на подання відзиву на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив, а також роз'яснено відповідачці право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 39, 40).
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву не подала. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідачки та/або позивача до суду не надходило.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що 24.06.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 501329300, анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять Кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 31297 грн. 65 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом 41,99 % річних строком на 60 місяців.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 31297 грн. 65 коп.; процентна ставка 41,99% річних; тип ставки - фіксована. Процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту - 24.06.2026 (п. 2 Оферти).
Згідно п.п.«б» п.1 Оферти під час користування кредитом відповідачкою запропоновано банку надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду за обслуговування Кредиту 3,79% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті.
Згідно п. 3 Оферти кредит надається для власних потреб у розмірі 31297 грн. 65 коп., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа Банк» (а.с. 4, 5).
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 501329300 від 24.06.2021 року (а.с. 5, 6).
Як свідчать матеріали справи, позивач надавав позичальнику обумовлену суму кредиту на погоджені з ним цілі, що підтверджується меморіальним ордером № 350063682 від 24.06.2021 року на суму 31297 грн. 65 коп., отримувач ОСОБА_1 (а.с. 16) та випискою по особовому рахунку відповідачки за період з 24.06.2021 року по 28.02.2023 року (а.с. 9-15).
Отже, суд вбачає доведеним факт видачі та нарахування грошових коштів позивачем на рахунок відповідачки за укладеним Кредитним договором.
Проте, відповідачка прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, обов'язкові платежі в рахунок погашення кредиту та процентів згідно погодженого (підписаного) сторонами Графіку платежів, який є додатком № 1 до угоди про надання кредиту № 501329300 від 24.06.2021 року, своєчасно не вносила, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка станом на 28.02.2023 року становить 59494 грн. 51 коп. та складається з:
-30058 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом;
-13504 грн. 04 коп. - заборгованість по відсотках;
-15632 грн. 16 коп. - заборгованість по комісії, та що підтверджується наданими банком розрахунком за кредитом (а.с. 15).
01.12.2022 року Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу ІV Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»). Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення про державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк», у зв'язку зі зміною найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та приведення деяких положень статуту Банку у відповідність до вимог чинного законодавства України.
07.06.2023 року на адресу відповідачки представником АТ «Сенс Банк» було направлено досудову вимогу від 05.06.2023 року щодо виконання договірних зобов'язань, в якій вказано, що у випадку невиконання позичальником досудової вимоги він зобов'язаний буде достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 59494 грн. 51 коп., що підтверджується наданим банком списком «72» згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, де за № 7 значиться ОСОБА_1 , та копією опису вкладень у цінний лист на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 17-19).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом за період з 24.06.2021 року по 28.02.2023 року погашено тіло кредиту на суму 1239 грн. 34 коп., прострочена заборгованість за тілом кредиту за вказаний період складає 1086 грн. 84 коп. (а.с.15).
Таким чином, сума тіла кредиту, що підлягає поверненню позивачеві становить 30058 грн. 31 коп. (31297, 65 грн. - 1239, 34 грн.).
При цьому із згаданого розрахунку заборгованості та погодженого сторонами графіку платежів витікає, що строк виплати частини тіла кредиту в сумі 28971 грн. 47 коп. (30058, 31 грн. - 1086, 84 грн.) станом на 28.02.2023 року ще не настав.
Із Оферти на укладання угоди про надання кредиту № 501329300 від 24.06.2021 року слідує, що відповідачка звернулася до АТ «Альфа Банк» із пропозицією про надання їй споживчого кредиту для власних потреб (а.с. 4).
В матеріалах справи міститься підписаний відповідачкою паспорт споживчого кредиту (а.с. 9, 10, 12, 13).
Крім того, у позовній заяві АТ «Сенс Банк» посилається на те, що між ним та відповідачкою 24.06.2021 року укладено угоду про надання споживчого кредиту (а.с.1).
З огляду на викладене слід дійти висновку, що між сторонами виникли правовідносини споживчого кредитування, які є предметом правового регулювання ЗУ «Про споживче кредитування».
Згідно із ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.2 ст.627 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст.1054 ЦК України).
Регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб після 10 червня 2017 року відбувається з урахуванням приписів ЗУ "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також ЗУ "Про захист прав споживачів".
Положення абзацу третього ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлюють обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений ЗУ «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього ч.4 ст.16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц.
Отже, право кредитодавця вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, виникає за сукупності таких оставин: 1) таке право кредитодавця передбачене договором про споживчий кредит; 2) кредитодавцем дотримано обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем 07.06.2023 року на адресу відповідачки цінним листом з описом вкладення було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, в якій, серед іншого, було обумовлено, що умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. (а.с.26).
Разом із тим, ні з Оферти на укладання угоди про надання кредиту №501329300 від 24.06.2021 року, ні з анкети - заяви відповідачки від 24.06.2021 року, які є складниками договору споживчого кредитування, не вбачається, що при укладанні цього правочину сторони узгодили, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
Водночас, вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідачки на користь позивача частини споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, суд послуговується правовим висновком, сформульованим у п.29 постанови Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №638/13683/15-ц, який зводиться до того, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
На підтвердження направлення досудової вимоги позивачем надано опис вкладення у цінний лист від 07.06.2023 року, список згрупованих відправлень від 07.06.2023 року та поштову квитанцію від 07.06.2023 року. Проте, будь - яких доказів факту отримання відповідачкою цієї досудової вимоги позивачем суду не надано.
Наведена обставина сама по собі також є самостійною та безумовною підставою для висновку про недотримання позивачем вимог абзацу третього ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» стосовно дотримання кредитодавцем обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову у частині, яка стосується дострокового стягнення тіла кредиту в сумі 28971 грн. 47 коп., строк сплати якого станом на 28.02.2023 року, тобто на дату здійснення позивачем розрахунку заборгованості за договором, ще не настав.
В той же час, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту станом на 28.02.2023 року в сумі 1086 грн. 84 коп. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках та комісії за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування), то суд звертає увагу на ту обставину, що строк сплати відповідних платежів станом на 28.02.2023 року настав, що дає підстави для висновку про обґрунтованість позову в цій частині.
Таким чином, на користь позивача із відповідачки в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором станом на 28.02.2023 року в сумі 30223 грн. 04 коп., в тому числі: 1086 грн. 84 коп. - тіло кредиту; 13504 грн. 04 коп. - заборгованість по відсотках; 15632 грн. 16 коп. - заборгованість по комісії.
За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно меморіального ордеру від 25.07.2023 року № 1890522690 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн. 00 коп. (а.с. 3).
Ціна позову становить 59494 грн. 91 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідачки на користь АТ «Сенс Банк» 30223 грн. 04 коп., що становить 50,8 відсотка від ціни позову.
Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 1363 грн. 47 коп., що становить 50,8 відсотка від сплаченого при поданні позову судового збору у сумі 2684 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 258, 259, 263-265, 279, 351, 354 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 501329300 в сумі 30223 (тридцять тисяч двісті двадцять три) грн. 04 коп. станом на 28.02.2023 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» 1363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 47 коп. сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.10.2023 року.
Суддя