Справа № 129/2557/23
Провадження по справі № 1-кп/129/521/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2023 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у приміщенні суду у м. Гайсин у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023025090000127 про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою - спеціальною освітою, непрацюючого, раніше несудимого,
- у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
Встановив:
ОСОБА_2 рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 22.01.2021р. зобов?язаний сплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по частини всіх видів його доходу щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, тобто з 22.02.2021, і до повноліття дітей. ОСОБА_2 , знаючи про необхідність сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей, в розмірі по частини всіх видів його доходу щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, в період часу з 22.02.2021 по 01.08.2023, являючись дієздатною та працездатною особою, отримуючи неофіційні доходи, мав можливість сплачувати аліменти, однак, аліменти щомісячно та в повному обсязі не сплачував, добровільно допомоги на утримання дитини не надавав, з метою ухилення від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) в період з 22.02.2021 по 01.08.2023 умисно вчиняв дії, спрямовані на невиконання рішення суду, а саме: знаходячись на обліку у Волочиському районному центрі зайнятості Хмельницької області, де отримав соціальні виплати в сумі 2255,88 грн., не повідомив працівників центру про наявність рішення суду щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей, отримуючи доходи від тимчасових заробітків в Республіці Польща в сумі близько 12000 грн. щомісячно, їх не декларував, про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв, заходів до погашення виниклої заборгованості по сплаті аліментів не вживав, тобто умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.08.2023 у розмірі 126426 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_2 , захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_6 , звернувся до суду із заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, відповідно до ч.2 ст.382 КПК України суд визнає встановленими обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та підтверджують винуватість ОСОБА_2 у скоєнні поставленого йому за вину кримінального правопорушення.
Цивільний позов не заявлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Обираючи покарання ОСОБА_2 , суд, за відсутності обтяжуючих, пом'якшуючою покарання обвинуваченого обставиною враховує його щире каяття.
Крім зазначеного, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 враховує його особу, який є осудним, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, має власну сім'ю, не працевлаштований.
За таких встановлених обставин у їх сукупності, враховуючи характер скоєного кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком стосовно ст.12 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, який є осудним, не судимим, характеризується позитивно, має власну сім'ю, не працевлаштований, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, - суд визнає, що виправити ОСОБА_2 і запобігти скоєнню ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді обмеження волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не скоїть нових злочинів та виконає обов'язки передбачені ст.76 КК України.
До набуття вироком законної сили суд визнає за можливе відносно обвинуваченого запобіжного заходу не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,
Ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку один рік він не скоїть нового злочину.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 не обирати.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: