ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13 жовтня 2023 рокуСправа №: 695/2265/23
Номер провадження 3/695/1797/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Шостої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3) Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , тимчасове військове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 03.03.2020, військовослужбовця ДПСУ в/ч НОМЕР_3 згідно копії наказу про особовий склад № 85-ОС від 30.03.2023, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з Шостої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП № 000307 від 17.04.2023 р. встановлено, що 17 квітня 2023 року о 10 год 40 хв на території військового містечка в тимчасовому пункті дислокації був виявлений молодший сержант ОСОБА_1 явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з ротової порожнини, нечітке мовлення, нечіткі рухи. Надалі гр. ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» для проведення клінічного огляду та інструментального дослідження. Згідно протоколу медичного огляду № 51 від 17.04.2023 солдат ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 7 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення SMS-повідомлень.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, судом вживались належні заходи для повідомлення ОСОБА_4 про місце, дату та час розгляду справи.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 про місце, дату та час розгляду справи, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Згідно зі ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення № ЧЦП № 000307 від 17.04.2023; письмовими поясненнями військовослужбовців: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 51 від 17.04.2023 відносно ОСОБА_1 ; копією направлення на огляд військовослужбовця в/ч НОМЕР_5 ОСОБА_1 , видане начальником служби охорони здоров'я старшим лейтенантом ОСОБА_6 та начальником НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону полковником ОСОБА_7 ; актом про відмову від проходження обстеження солдатом ОСОБА_1 , складений у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 17.04.2023.
Статус військовослужбовця підтверджується дослідженою в судовому засіданні, копією тимчасового військового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , видане Новгород-Сіверським ОМТЦК та СП 03.03.2020, та копією наказу про особовий склад № 85-ОС від 30.03.2023.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що дії гр. ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП як відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами поза розумним сумнівом.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам вчинення правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
За приписом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому необхідно звернути увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і лише після виконання вказаних вимог у разі спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП, закривати провадження на підставі п.7 ч.1ст. 247 КУпАП.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом трьохмісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення. Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя діє у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручається у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 17 квітня 2023 року та складено протокол про адміністративне правопорушення ЧЦП № 00307.
23 червня 2023 року справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 надійшла на адресу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з Шостої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 червня 2023 року матеріал про адміністративне правопорушення було повернуто до Шостої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3) Державної прикордонної служби України для належного оформлення та усунення недоліків.
14 липня 2023 року вказаний матеріал надійшов на адресу суду після доофрмлення та справу було призначено до розгляду на 28 серпня 2023 року на 09:15, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином судовою повісткою, але не з'явився з невідомих суду причин.
У зв"язку з неявкою у судове засідання 28.08.2023 особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судовий розгляд справи відкладений на 13.10.2023 року на 08 годину 15 хвилин. про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, але не з'явився до суду з невідомих суду причин.
Відтак, враховуючи, що на момент розгляду справи закінчився строк, протягом якого на ОСОБА_1 можливо накласти адміністративне стягнення зач. 3 ст. 172-20 КУпАП, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 40-1, 124, 247, 268, 276, 277, 283-285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Бойко Н.В.