Справа № 695/1997/23
Провадження № 2/692/223/23
16.10.2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року смт Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Левченко О.В.,
за участю: секретаря Савенко О.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Яна Іванівна, про визнання заповіту та свідоцтв про право на спадщину недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Драбівського районного суду Черкаської області знаходиться вказана справа.
Чергове підготовче засідання по справі призначено на 12.10.2023р. о 11:00 год.
До початку підготовчого судового засідання від представника позивача адвоката Шевченка О.А. через систему «Електронний суд» надійшла заява вх..№3725/23-Вх від 03.10.2023р. про витребування доказів, де представник просив:
- витребувати у Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області належним чином засвідчену копію заповіту від 04.10.2021 року з підписом заповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- витребувати у КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради та у КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР відомості про факт проходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 лікування та картку стаціонарного хворого за період з 01.01.2021 року по 19.03.2022 року.
Заява обґрунтована тим, що стороні позивача нотаріусом було відмовлено у наданні копії заповіту, а КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР відмовив у наданні медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 та відомостей про факт проходження ним лікування у медичному закладі. Дані докази є суттєвими для вирішення справи і отримати їх іншим чином сторона позивача не може.
У підготовчому судовому засіданні 12.10.2023р. представник позивача адвокат Шевченко О.А. підтримав вказані у заяві клопотання повністю. Пояснив, що до відзиву додано дублікат заповіту і необхідно витребувати його оригінал, також наполягав на витребувані з медичних закладів інформації про проходження померлим ОСОБА_5 лікування за період з 01.01.2021р. по 19.03.2022р.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача адвокат Бойко Є.Г. проти задоволення заяви про витребування доказів заперечував. Зазначив, що клопотання сторони позивача містить посилання на норми законодавства, що стосуються забезпечення доказів, а не їх витребування. Зазначив, що вимогам ст. 84 ЦПК України відповідає тільки вимога про витребування копії заповіту і суд не може виходити за межі клопотання. Уточнив, що у клопотанні розмито зазначено які саме відомості необхідно витребувати, не вказано заходи, які вживала сторона для отримання доказів, відсутні докази звернення до Шрамківської сільської ради та КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» БЛ. Наголосив, що інформація про проходження ОСОБА_5 лікування є конфіденційною, тому не може бути витребувана у тому об'ємі, про який просить сторона позивача, яка не зазначає необхідності витребування інформації саме у такому об'ємі, враховуючи той факт, що питання про проведення судово-психіатричної експертизи не ставилось.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. в судове засідання не прибула, скерувала до суду клопотання про проведення розгляду справи 12.10.2023р. за її відсутності.
Вислухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»), суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору. Тому посилання представника відповідача на необхідність відмови у задоволенні клопотання сторони позивача з мотивів невірного зазначення у клопотанні відповідних норм права не може бути взяте до уваги судом.
Суд зауважує, що інформація в частині щодо проходження ОСОБА_5 лікування належить до конфіденційної.
Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні (частина перша статті 286 ЦК України).
Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел (частина третя статті 286 ЦК України).
Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні (стаття 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).
Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (стаття 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 32 Конституції України, перше речення абзацу першого частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію»).
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (друге речення абзацу першого частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію»).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у §§ 95, 96 рішення від 25 січня 1997 року у справі «Z проти Фінляндії» (заява № 22009/93 [1997] ECHR 10) зазначив, що захист особистих даних, не тільки медичних, є надзвичайно важливим для реалізації особою свого права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Повага до конфіденційності інформації про стан свого (пацієнта) здоров'я є невід'ємним принципом правових систем країн-учасниць Конвенції. Вирішальною є не лише повага до медичної таємниці пацієнта, а також і забезпечення його довіри до медичної професії та медичних послуг загалом. Без такого захисту особи, які потребують медичної допомоги, можуть віднаджуватись від надання інформації особистого та інтимного характеру, що може бути необхідним для отримання належного лікування, та навіть від прагнення отримати таку допомогу, і таким чином наражати себе та своє здоров'я, а у випадку інфекційного захворювання - і здоров'я суспільства, на небезпеку. Таким чином, внутрішнє законодавство повинно забезпечувати достатні гарантії з метою запобігання передачі або розголошенню медичної таємниці, що може суперечити положенням статті 8 Конвенції.
Повага до конфіденційності інформації про стан свого (пацієнта) здоров'я є невід'ємним принципом правових систем країн-учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання в таке право не може визнаватися таким, що відповідає ст. 8 Конвенції, якщо тільки воно не виправдане певними важливішими суспільними інтересами, що відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеним у постанові від 29 червня 2022 року по справі № 205/9115/19, провадження № 61-10283св21.
Предметом позову у даній справі є визнання заповіту, складеного 04.10.2021р. ОСОБА_5 на користь відповідача по справі та визнання виданого на його підставі свідоцтв недійсним.
При цьому підставою визнання недійсним заповіту вказано неможливість його складення та підписання ОСОБА_5 у день його складання - 04.10.2021р., оскільки той, на переконання позивача, на початку жовтня 2021 року перебував на лікуванні у КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР.
Тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання сторони позивача в частині витребування доказів, які не можуть бути отримані стороною самостійно: у Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області - повністю в редакції заяви від 02.10.2023 та щодо витребування у КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР - частково, а саме отримання інформації про перебування ОСОБА_5 на лікуванні 04.10.2021р., оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано необхідності витребування такої інформації за період з 01.01.2021 року по 19.03.2022 року та її значення у даній справі, а витребування інформації у об'ємі, вказаному стороною позивача у своїй заяві становитиме надмірне втручання в таємницю про стан здоров'я (лікування) ОСОБА_5 .
Також суд звертає увагу, що стороною позивача не додано жодного доказу звернення до КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради для отримання відповідної інформації та що позивачу у цьому було відмовлено. Окрім того, необхідність витребування інформації про проходження ОСОБА_5 лікування у даному закладі, зокрема, за період з 01.01.2021 року по 19.03.2022 року, жодним чином не обґрунтовано, а витребування такої інформації становитиме надмірне втручання в таємницю про стан здоров'я (лікування) ОСОБА_5 , тому у цій частині клопотання до задоволення не підлягає.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги предмет спору, а також для об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача щодо витребування доказів частково.
Керуючись ст.ст. 81, 83, 84, 247, 260, 261 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача - адвоката Шевченка О.А. про витребування доказів- задовольнити частково.
Витребувати у Шрамківській сільській раді Золотоніського району Черкаської області (19812, Черкаська обл., Золотоніський район, село Шрамківка, вул. Незалежності, буд. 16) належним чином засвідчену копію заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 04.10.2021 року.
Витребувати у КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР (18001, вул. Святителя-хірурга Луки, 7, м. Черкаси) інформацію про проходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стаціонарного лікування 04.10.2021 року.
Іншу частину клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Левченко
Повний текст ухвали виготовлено 16 жовтня 2023 року.