справа № 631/1074/23
провадження № 3/631/649/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, за участю секретаря судового засідання Тиндик С. М., яка здійснювала фіксування судового засідання технічними засобами, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області об'єднаний адміністративний матеріал, що надійшов від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючого у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дельта» на посаді апаратника пастеризації та охолодження молока, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Нововодолазького районного суду Харківської області від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшли адміністративні матеріали, складені відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 011717, складеного 17 серпня 2023 року поліцейським Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Євгеном Олександровичем, убачається, що 17 серпня 2023 року об 00 годині 18 хвилин водій ОСОБА_1 в Харківській області, Харківському районі, селищі міського типу Нова Водолага, по вулиці Харківській керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджує медичний висновок № 1748 від 17 серпня 2023 року. Освідування відбувалось в установленому законом порядку як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Водій від керування відсторонений.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 327302, складеного 17 серпня 2023 року інспектором Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Дмитром Романовичем, убачається, що 17 серпня 2023 року об 00 годині 16 хвилин в Харківській області, Харківському районі, селищі міського типу Нова Водолага, на площі Мотики, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору й гучномовця, в подальшому був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі, номерний знак НОМЕР_3 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення вимог пункту 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи ознайомленим про права та обов'язки гарантовані статтею 63 Конституції України, статтями 268 та 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, свою вину у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав та пояснив суду, що його вина у скоєнні вищевказаних правопорушень не доведена належними доказами. Так, ОСОБА_1 , пояснив, що 17 серпня 2023 року на початку першої години ночі рухався на своєму автомобілі марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , прямуючи до місця роботи. Коли рухався по площі Мотики в селищі міського типу Нова Водолага він не бачив ні працівників поліції, ні їхнього автомобіля, тому і не зупинив свій автомобіль, а попрямував на вулицю Харківська. Коли побачив, що за ним рухається службовий автомобіль поліції з проблисковими маячками, він на вимогу поліцейського зупинив свій транспортний засіб. При цьому ОСОБА_1 вказав, що гучномовця він не чув, оскільки в салоні автомобіля грала музика, як тільки він зрозумів, що це за ним рухається екіпаж поліції, то відразу зупинився. При спілкуванні з працівниками поліції, останні запропонували йому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, на що останній погодився, оскільки ніяких алкогольних напоїв не вживав. Результат тестування показав 2,26 проміле, з чим ОСОБА_1 категорично не погодився. Після цього він з працівниками поліції поїхали до Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня», де було проведено освідування та результат тесту показав 0,60. З вказаними даними ОСОБА_1 не погоджується, звернув увагу суду, що показники значно відрізняються, а тому вони є недостовірними.
Так, ОСОБА_1 наголосив, що згідно матеріалів справи, встановлено, що результат тестування на алкогольне сп'яніння містять розбіжності, а саме в рапорті інспектора Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусова Д. Р. зазначено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,26 ‰, згідно даних тестування на алкоголь, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», результат тесту показав також 2,26 ‰ , а згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів результат огляду на стан алкогольного становить 2,65 ‰. Крім того, згідно медичного висновку лікаря Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» результат огляду складає 0,60 ВАС. З вказаними результатами особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не згодна, оскільки алкогольних напоїв в цей день не вживав, має проблеми зі станом здоров'я.
Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного
Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ встановлені обов'язки учасників дорожнього руху, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (пункт 2.4 Правил дорожнього руху).
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.9 «А» Правил дорожнього руху).
Також у відповідності до приписів пункту 8.9 «Б» Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єктивна сторона якої полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Частинами 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно положень пунктів 2 та 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І вищенаведеної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як визначено у пунктах 1, 3, 4 та 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 10 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року).
Аналогічні за змістом норми містяться й у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, у пукти 2, 3 та 5 якого встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за
відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або
долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до
відповідальності.
При цьому, згідно з пунктами 6 та 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони
здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (пункт 10 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року).
Відповідно до пунктів 13 та 14 наведеного вище Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Аналогічні за змістом положення містяться й у розділі ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, який врегульовує проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Незважаючи на невизнання своєї вини, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом 17 серпня 2023 року, а також невиконання вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу 17 серпня 2023 року підтверджується сукупністю даних, що містяться в наступних належних та допустимих доказах, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, а саме:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 011717, складеного 17 серпня 2023 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Пугачовим Є. О., в якому мається підпис ОСОБА_1 та у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» останній вказав «не згоден», та серії ААБ № 327302, складеного 17 серпня 2023 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Д. Р., в якому мається підпис ОСОБА_1 та у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» останній вказав «жезл не бачив, гучномовець не чув»;
- рапорті інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Д. Білоусова, з якого убачається, що під час патрулювання на площі Мотики в селищі міського типу Нова Водолага з вулиці Миколи Амосова в комендантську годину рухався автомобіль марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , якому було подано сигнал про зупинку за допомогою світло відбиваючого диску та проблискових маячків синього та червоного кольорів, але водій не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу та повернув праворуч в бік вулиці Харківська. Після чого було здійснено переслідування вищевказаного транспортного засобу з ввімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів, а також звукових спеціальних сигналів та гучномовця, але водій продовжував рух не зупиняючись близько двох кілометрів. Потім водія автомобіля марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , було зупинено не доїжджаючи до АЗС «Овіс». В ході перевірки було встановлено, що водій вказаного транспортного засобу громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а саме було чути різкий запах алкоголю з ротової порожнини останнього. Водієві було запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору алкотестера «Драгер 6820». Після проведення тесту № 291 за допомогою алкотестера «Драгер» було встановлено, що вміст алкоголю в повітрі, що видихається громадянином ОСОБА_1 складає 2,26 проміле. З результатом тесту ОСОБА_1 був не згоден та пройшов додаткове обстеження в Комунальному некомерційному підприємстві «Нововодолазька центральна лікарня», де згідно медичного висновку № 1748 факт алкогольного сп'яніння було підтверджено. В зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД № 327303 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також протокол серії ААД № 327302 за частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 17 серпня 2023 року, який зазначив, що 17 серпня 2023 року близько 00 години 17 хвилин він рухався на своєму автомобілі марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , у бік блокпосту по вулиці Харківській, де був зупинений патрульним автомобілем з державним номером 1448. В подальшому йому було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Результат тестування на газоаналізаторі показав 2,65 проміле, з яким він не погодився. У зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу, де пройшовши тест у нього було взято кров на аналіз, яка завідомо показала негативний результат. З виду був свідомий та адекватний;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 , з яких убачається, що 17 серпня 2023 року близько 00 години 16 хвилин він керував власним автомобілем марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , по площі Мотики та виконавши поворот направо поїхав по вулиці Харківській в напрямку села Джгун. Наблизившись до АЗС «Овіс» він побачив проблискові маячки позаду нього, після чого він зупинився. Прохання про зупинку за допомогою гучномовця не чув, оскільки в салоні гучно грала музика;
- даних тестування на алкоголь, проведеного 17 серпня 2023 року об 00 годині 28 хвилин за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», прилад № ARJL - 0261, принтер № ARJК - 0468, дата останнього калібрування 14 жовтня 2022 року, тест № 291, який є додатком до протоколу № ААД № 011717, де вказано результат тесту - 2,26 ‰;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який є додатком 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (пункт 10 розділу ІІ), та складений у присутності правопорушника ОСОБА_1 у якому зафіксовано факт використання газоаналізатора «Drager 6820», результат якого виявився позитивним 2,65 ‰ та вказано, що огляд був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Даний акт містить підпис ОСОБА_1 , з зазначенням «з результатом не згоден»;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу ІІ)), який є додатком до протоколу до адміністративне правопорушення серії ААД № 011717, з якого убачається, що 17 серпня 2023 року о 00 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, направлявся для медичного огляду до Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна районна лікарня»;
- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1748, складеного 17 серпня 2023 року Комунальним некомерційним підприємством «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області, з якого убачається, що 17 серпня 2023 року о 00 годині 45 хвилин лікарем ОСОБА_2 був оглянутий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Тест на алкоголь № D2209111, дійсний до 2024-08, згідно тригеру громадянин перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний 0,60 ВАС в 01:00. З результатами висновку ОСОБА_1 ознайомлений під короткий особистий підпис. Будь-яких зауважень з боку ОСОБА_1 не має.
Надаючи оцінки наведеним вище доказам суд відмічає наступне.
Вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення складені з дотриманням вимог статтей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколів.
Також суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 720/49/19 зауважив, що за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
У даній справі суд вважає такий підхід правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.
Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику. Водночас порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті правопорушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
Як вже зазначалося, проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Разом з тим в цій справі не установлено факту істотного порушення указаних положень щодо алгоритму огляду та фундаментальних прав і свобод порушника.
Крім того, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи, що долучені до матеріалів справи (файл VID 230817-001627F-000000-000000-0041, файл VID 230817-002127F-000000-000000-0042, файл VID 230817-002627F-000000-000000-0043, файл VID 230817-00312F-000000-000000-0044, файл VID 230817-022941F-000000-000000-0051, файл VID 230817-0023954F-000000-000000-0052, файл VID 230817-023954F-000000-000000 -0052, файл VID 230817-025001F-000000-000000-0053, файл VID 230817-025502F-000000-000000-0054, файл тест в лікарні), на яких відображено перебіг подій, що мали місце 17 серпня 2023 року. Так, із досліджених відеозаписів убачається, як 17 серпня 2023 року о 00 годині 16 хвилин працівник поліції за допомогою світло відбиваючого жезлу намагається зупинити автомобіль, водія якого ігнорує вимоги та продовжує рух далі. Терміново сівши до службового автомобілю працівники поліції почали наздоганяти водія автомобіля марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , який не припиняв рух декілька кілометрів та не реагував на те, що позаду нього рухається патрульний автомобіль, який подає йому команду запинитися за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, а також гучномовця. В подальшому водій автомобіля все ж таки зупинився, працівники поліції встановили особу водія, яким виявився ОСОБА_1 та який рухався у комендантську годину з перепусткою, строк дії якої закінчився. Працівник поліції встановлюючи особу водія та перевіряючи його документи, повідомив, що ОСОБА_1 порушив комендантську годину та від нього чутний запах алкоголю з порожнини роти, у зв'язку з чим запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Drager Аlcotest 6820», на що ОСОБА_1 погодився та повідомив, що алкогольні напої не вживав. З відео убачається, як ОСОБА_1 самостійно вибрав трубку для приладу та власноруч відкрив її, після цього працівником поліції було роз'яснено порядок здійснення огляду та зроблено пасивний тест контрольного забору повітря. Також на вимогу ОСОБА_1 працівники поліції надали останньому для огляду свідоцтво про державну реєстрацію на медичний виріб газоаналізатор «Drager Alcotest» та сертифікат відповідності засобу вимірювальної техніки, згідно якого останнє калібрування газоаналізатора «Drager Alcotest» проводилось 14 жовтня 2022 року. Після проходження ОСОБА_1 тесту за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», було виявлено позитивний результат, який склав 2,26 ‰. З вказаним результатом водій не погодився та виявив бажання проїхати до медичного закладу. У Комунальному некомерційному підприємстві «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_1 повторно пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, який виявився позитивним та склав 0,60 ВАС. При цьому, як пояснив медичний працівник допустима норма є 0,25 ВАС, а отже ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому під час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 іноді поводив себе зухвало, виражався нецензурною лайкою.
Як свідчать наявні матеріали справи та відеозаписи з місця події, які є непереривними, ОСОБА_1 лише один раз проходив тестування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» й результат одразу був позитивний 2,26 ‰, а тому твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що він двічі проходив тест, який спочатку показав результат 2,65 ‰, а потім 2,26 ‰, є безпідставним та не підтверджений жодним доказом.
Суд зазначає, що будь-яких порушень при проведенні фіксації вчинених адміністративних правопорушень та збирання доказів, судом не встановлено.
Частина 2 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до статті 31 вказаного Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Відповідно до приписів статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:
1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Надані до матеріалів справи диски з відеозаписами сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, так як не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
Таким чином, з огляду на те, що події були зафіксовані працівниками поліції за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозапис було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що проведення огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, у тому числі статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому вказаний доказ є належним та допустимим.
Суд звертає увагу на те, що вказані відеозаписи є об'єктивним доказом, оскільки містить у собі фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, при цьому мав ознаки алкогольного сп'яніння, які були підтверджені результатами огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», прилад № ARJL - 0261, принтер № ARJК - 0468, тест № 291 та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1748, складеного 17 серпня 2023 року лікарем Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_2 .
В цілому, протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 011717 та серії ААД № 327302 не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, порушень вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено.
Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженими державними особами і дії службових осіб, які їх складали, а також дії лікаря, яка проводила огляд водія транспортного засобу у закладі охорони здоров'я й складала відповідний висновок, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, а саме: скарг до керівництва органу поліції, позовної заяви до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, заяв до правоохоронних органів в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, - останній не подавав, що підтвердив у судому засіданні.
Слід також зауважити, що будь-яких доказів на спростування даних, наведених у протоколах про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При цьому суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що він не бачив працівників поліції, які його зупиняли та на час зупинки транспортного засобу під його керуванням, він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вказані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже їх слід розцінювати як спробу уникнути відповідальності за скоєне.
Відносно посилання ОСОБА_1 на наявності розбіжності у результаті тестування на алкогольне сп'яніння, що містяться в рапорті інспектора Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Білоусова Д. Р. де зазначено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,26 ‰, в даних тестування на алкоголь, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», результат тесту показав також 2,26 ‰, а в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - результат огляду на стан алкогольного вказано 2,65 ‰, суд зазначає, що пріоритетним доказом по справі є дані тестування на алкоголь, проведеного 17 серпня 2023 року об 00 годині 28 хвилин за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», прилад № ARJL - 0261, принтер № ARJК - 0468, тест № 291, який є додатком до протоколу № ААД № 011717, де вказано результат тесту - 2,26 ‰. Наданий на підтвердження доказ, а саме акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, було складено після проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», тому вищевказана неточність містить суто технічну помилку у зазначенні ступеню сп'яніння ОСОБА_1 , та ніяким чином не спростовує наявність стану алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів правопорушника щодо медичного висновку № 1748, складеного лікарем Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_2 , о 01 годині 00 хвилин, де результат огляду становив 0,60 ВАС, а у даних тестування на алкоголь, проведеного 17 серпня 2023 року об 00 годині 28 хвилин працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», де результат огляду складає 2.26 ‰, суд зазначає, що визначення стану алкогольного сп'яніння проводилось з використанням різних технічних медичних засобів, дані результатів зазначені у різних одиницях виміру: в проміле та ВАС, тому й містять різні показники. При цьому, в обох випадках вирішальним є встановлення позитивного результату, який перевищує допустиму норму, та підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він не бачив працівників поліції, тому не зупинявся, оскільки при дослідженні відеозапису, на якому зафіксовані події, що мали місце 17 серпня 2023 року, а саме зупинку транспортного засобу марки «ВАЗ 2109», держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , убачається, що водій даного автомобіля на вимогу поліцейського про зупинку не відреагував та не зупинив транспортний засіб. На протязі тривалого періоду рухався по вулиці Харківській селища міського типу Нова Водолага, Харківського району, Харківської області на власному транспортному засобі та ігнорував вимоги поліцейського зупинитися, здійсненого за допомогою гучномовця та проблискових маячків синього та червоного кольорів. Даний факт свідчить про намір правопорушника ОСОБА_1 уникнути відповідальності.
Слід зазначити, що вирішуючи справу суд має приймати інформоване рішення, тобто робити свої висновки щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, виходячи з усієї релевантної інформації, яку сторонам вдалося отримати і надати суду.
Правила недопустимості доказів становлять собою обмеження цього загального принципу, дозволяючи або зобов'язуючи виключати з процесу доказування інформацію, яка потенційно може мати істотне, а іноді й вирішальне значення для справи.
Тому виключення потенційно важливих відомостей, тобто визнання їх недопустимими незалежно від їх стосунку до справи і доказового значення, є крайнім заходом, до якого слід звертатися у разі, якщо іншими засобами неможливо забезпечити справедливого судового розгляду.
В основі створення правил про недопустимість доказів лежать кілька міркувань.
Насамперед це виключення потенційно недостовірних доказів або доказів, достовірність яких неможливо перевірити.
Також запровадження правил про недопустимість доказів має за мету створити стримуючий ефект для державних органів. Загроза виключення доказів, отриманих внаслідок істотного порушення фундаментальних прав і свобод людини, знеохочує органи правопорядку вдаватися до таких порушень.
Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи - отримання доказів за допомогою катувань і поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та права на допомогу захисника, відвертого порушення права на недоторканість або тих чи інших аспектів приватного життя тощо - не може бути терпимим у правосудді.
Тому концепція, що лежить в основі правил щодо допустимості доказів, на переконання суду, виходить з розуміння, що в центрі уваги суду, який вирішує питання про допустимість доказу, мають знаходитися права особи і виправданість їх обмеження державою, незалежно від того, яким саме представником держави ці права обмежуються.
Водночас, порушення численних формальностей, які регулюють порядок складання процесуальних документів чи окремих процесуальних дій, але жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті порушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
Верховний Суд в постанові від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18 зазначав, що норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи».
Суд в цій справі вважає такий підхід, сформований Верховним Судом, правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та/або заперечити цю інформацію.
Тим самим, в сукупності підстави, наведені ОСОБА_1 для визнання доказів недопустимими, не є слушними, так як не було установлено істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження та вказані недоліки не спростовують виявленого порушення вимог пунктів 2.4 та 2.9 «А» Правил дорожнього руху з боку останнього.
При розгляді даної справи суд також приймає до уваги, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» року («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» № 15809/02 і 25624/02) від 29 червня 2007, яке з урахуванням положень статей 8 та 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що відповідно до статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 у судовому засіданні не встановлено. Майнової шкоди проступком не заподіяно.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суддя зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.
Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів в межах санкцій частини 1 статті 130, а також частини 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням вимог статтей 34, 35 та 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Статтею 7 Закону України № 2710-ІХ від 03 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2684 гривні 00 копійок.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 536 гривень 80 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 34, 35, 36, частинами 2 та 6 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130, статтями 245, 246, 256, частиною 2 статті 268, пунктом 7 частини 1 статті 247, статтями 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 122-2 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статті 122-2 Кодексу про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з урахуванням положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк ОДИН рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови направити ОСОБА_1 та до Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 34000 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя: Т. М. Трояновська