Вирок від 16.10.2023 по справі 643/3313/21

Справа№ 643/3313/21

н/п 1-кп/953/268/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220470003798 від 11.08.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, із вищою освітою, вдови, не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК УКраїни,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 , відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат», являлася приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області (свідоцтво №1877), тобто уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державний реєстратор - це посадова особа, яка діє від імені держави, представляє її інтереси і наділяється владними повноваженнями щодо внесення відповідних записів до реєстрів.

З аналізу норм статей 6 та 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що державними реєстраторами являються державні службовці, районних державних адміністрацій, посадові особи органів місцевого самоврядування, працівники акредитованих суб'єктів, приватні нотаріуси, приватні та державні виконавці, на яких покладено обов'язок щодо державної реєстрації. Серед ознак, які характеризують державного реєстратора, варто виділити: виступає посадовою особою, яка надає адміністративні послуги; діє від імені держави; представляє інтереси держави; виступає носієм владних повноважень; перебуває на державній службі; виконує функції відповідної організаційної структури (організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі).

Приватні нотаріуси не являються державними службовцями, однак є носіями владних повноважень та реалізовують функції держави в частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Зі змісту частини 3 статті 18 КК України вбачається, що службовим особами визнаються, зокрема, особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, або виконують функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється, серед іншого, законом.

Враховуючи наведене, під час реалізації функцій держави в частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватні нотаріуси перебувають в статусі службових осіб.

У своїй роботі державний реєстратор керується Конституцією України, Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», «Про місцеві державні адміністрації», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, актами законодавства, що регулюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяження врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон 1952-ІV)

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 3 вказаного Закону1952-ІV внесення відомостей до Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.

Згідно із положенням частини 1 статті 18 Закону1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону 1952-ІV у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об'єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Частиною 3 статті 10 Закону 1952-ІV передбачено обов'язок державного реєстратора, зокрема, встановлювати відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, відомостями, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухому майно; обов'язок перевірити документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови від державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) (далі - Порядок 1127), рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Згідно із пунктом 12 Порядку 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, відмови в державній реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1127 у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) (далі - Порядок №1141), ведення Державного реєстру прав здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують: автоматичне формування та присвоєння реєстраційного номера заяви, номеру запису, індексного номера рішення, інформації та витягів з Державного реєстру прав з накладенням у випадках, передбачених законодавством, кваліфікованого електронного підпису державним реєстратором чи уповноваженою особою суб'єкта державної реєстрації прав; захист відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав, від несанкціонованих дій; оновлення, архівування та відновлення відомостей, внесених до Державного реєстру прав, їх пошук; документальне відтворення процедури державної реєстрації прав.

Пунктом 10 Порядку №1141 визначено, що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1141 пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:

1)за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;

2)за адресою об'єкта нерухомого майна/місцезнаходження земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради;

3)за кадастровим номером земельної ділянки;

4)за номером запису.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1141 під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1141 пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141.

Отже, безпосередньо перед прийняття рішення щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор зобов'язаний встановлювати, зокрема, наявність у відповідній базі даних заяв про державну реєстрацію обтяжень прав на нерухоме майно, здійснюючі в базі даних пошук таких заяв як за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, так і за ідентифікатором, визначеним, зокрема, підпунктом 2 (за адресою об'єкта нерухомого майна пункту 11 Порядку №1141.

Так, 19.02.2018, в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_6 , як продавцем, та ОСОБА_7 , як покупцем, укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , посвідчений вказаним нотаріусом.

Після нотаріального посвідчення вказаного договору, приватному нотаріусу ОСОБА_5 подано заяву ОСОБА_7 про державну реєстрацію права власності від 19.02.2018 №26849005 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 .

При цьому, 14.02.2018 о 16 год. 48 хв. державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_8 у базі даних заяв Державного реєстру прав зареєстровано заяву, подано уповноваженою особою - слідчим Московського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 за реєстраційним №26779122 про арешт квартири АДРЕСА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 14.02.2018 по справі №643/1707/18. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за вказаною заявою прийнято 20.02.2018 о 09:44 та зареєстровано у Державному реєстрі прав обтяження (арешт) щодо вищевказаної квартири,запис №24912642.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону 1952-ІV визначено, що обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону1952-ІV бази даних входять до структури Державного реєстру прав. Абзацом 1 частини 1 статті 16 Закону1952-ІV передбачено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв.

У порушення статей 3, 10, 18 Закону1952-ІV, пунктів 12, 13, 18 Порядку №1127, пунктів 4, 12, 13 Порядку №1141, приватний нотаріус ОСОБА_5 , діючи як державний реєстратор, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, здійснила пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, при цьому, пошук у базі даних заяв, зокрема, за ідентифікатором, визначеним у підпункті 2 пункту 11 Порядку №1141, не здійснила, хоча мала реальну можливість виконати цей обов'язок у відповідній обстановці, що призвело до порушення вимог черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та, відповідно, неприйняття невідкладно рішення про розгляд заяви №26849005 від 19.02.2018 після прийняття рішення щодо державної реєстрації обтяження або щодо відмовив в такій реєстрації за результатом розгляду заяви №26779122 від 14.02.2018, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше. З огляду на результат розгляду заяви № 26779122 від 14.02.2018, у випадку належного виконання ОСОБА_5 , як державним реєстратором, своїх службових обов'язків, у державній реєстрації права власності на згадану квартиру за результатами розгляду заяви №26849005 від 19.02.2018 слід було відмовити на підставі пункту 6 частини 1 статті 24 Закону1952-ІV.

Вищевказана недбалість ОСОБА_5 , як державного реєстратора, призвела до незаконного проведення нею 19.02.2018 за ОСОБА_7 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , за наявності у базі даних заяв, зареєстрованої 14.02.2018 заяви про державну реєстрацію обтяження (арешту) на вищевказану квартиру.

При цьому, в порядку проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 19.02.2018 ОСОБА_7 , як покупець, у цей же день, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із нотаріальним посвідченням вказаного договору та подальшим невідкладним проведенням за нею державної реєстрації права власності на придбану квартиру, передала ОСОБА_6 , як продавцю, грошові кошти в сумі 516 497,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідного до закону. При цьому, згідно із частиною 1 статті 182 ЦК України перехід права власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону 1952-ІV речові права на нерухоме майно, що підлягають державні реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, а згідно із абзацом 5 частини 5 вказаної статті Закону 1952-ІV, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. При цьому, абзацом 3 частини 1 статті 19 Закону передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії.

З урахуванням відсутності у сторін договору купівлі-продажу від 19.02.2018, на відміну від державного реєстратора, доступу до відомостей про зареєстровану 14.02.2018 в базі даних заяв заяву за №26779122 про державну реєстрацію обтяження (арешт) на вищевказану квартиру, ОСОБА_7 , після укладення вказаного договору та під час невідкладного проведення з нею державної реєстрації права власності, виходила з повідомлених їй державним реєстратором відомостей про відсутність зареєстрованих обтяжень щодо відповідної квартири.

Внаслідок неналежного виконання державним реєстратором ОСОБА_5 19.02.2018 своїх службових обов'язків, ОСОБА_7 , будучи непоінформованою про наявність в базі даних заяв відповідної заяви про державну реєстрацію обтяження у виді арешту на квартиру, накладеного в кримінальному провадженні за фактом шахрайства, була позбавлена можливості своєчасного (невідкладного) вжиття 19.02.2018 заходів- витребування сплачених фактично 19.02.2018 готівкою за договором коштів у сумі 516 497 грн., якими в цей же день заволоділи невстановлені особи, звернення з цього приводу з відповідною заявою до правоохоронних органів тощо, до повернення коштів, сплачених у порядку розрахунків за договором від 19.02.2018. Надалі, сплачені за договором купівлі - продажу кошти, ОСОБА_7 так і не повернуто, в тому числі з огляду на проведену 19.02.2018 за ОСОБА_7 державну реєстрацію права власності на квартиру, належним власником якої є ОСОБА_10 .

Вироком Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2019 по справі №643/15206/18, який набрав законної сили 03.09.2019, ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України та встановлено, зокрема, що квартира АДРЕСА_3 вибула з володіння ОСОБА_10 , як власника, поза його волею, внаслідок шахрайських дій (відчуження квартири від імені псевдо власника ОСОБА_12 з використанням підроблених документів за договором від 29.01.2018 на користь підставного покупця ОСОБА_6 , а також подальший продаж квартири від імені підставного продавця ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 за договором від 19.02.2018, ОСОБА_11 та іншої невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, яке залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 по справі №820/4673/18, задоволено адміністративний позов ОСОБА_7 до приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , як державного реєстратора, щодо державної реєстрації права власності за квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242, здійснену суб'єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом ОСОБА_5 19.02.2018.

На підставі вказаних вище судових рішень по справі №820/4673/18 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_7 23.12.2019 проведено державну реєстрацію скасування права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_3 , а рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.03.2020 по справі №643/14804/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, задоволено позов ОСОБА_10 , як власника майна, та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2018, укладений між ОСОБА_12 , як продавцем та ОСОБА_6 , як покупцем. При цьому, з урахуванням скасування 23.12.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_7 на квартиру, ОСОБА_10 відмовився від частини позовних вимог про витребування квартири з чужого незаконного володіння до ОСОБА_7 , у зв'язку з чим, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.03.2020 провадження в частині вказаних вимог у справі №643/14804/19 закрито. На цей час квартира перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_10 , як власника майна.

Внаслідок неналежного виконання приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 , як державним реєстратором, своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_13 спричинено тяжкі наслідки у виді заподіяння шкоди у розмірі 516 497 грн., сплачених потерпілою, як покупцем, за договором купівлі-продажу від 19.02.2018.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 винуватою себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення не визнала повністю.

По суті висунутого обвинувачення в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 пояснила, що вона з 1995 року є приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, в тому числі вона була одна із перших приватних нотаріусів в м.Харкові. З 1997 року вона здійснювала свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 . 19.02.2018 нею, як приватним нотаріусом та державним реєстратором, був посвідчений правочин купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В цей день, перед вказаним правочином, обвинувачена посвідчувала укладений правочин, за який «прохав» ОСОБА_14 , який є другом ОСОБА_15 . Вказала, що ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 є бізнес-партнерами та працюють разом, вказаних осіб обвинувачена знає більше 20 років, у них є спільні знайомі. За декілька днів до 19.02.2018, обвинуваченій зателефонував ОСОБА_14 та домовився про посвідчення нею першого складного правочину, який був запланований на ранок 19.02.2018. У зв'язку з тим, що обвинувачена, як приватний нотаріус перевіряє документи за декілька днів до його вчинення будь якої реєстраційної дії, ОСОБА_14 заздалегідь надав їй необхідний пакет документів по майбутньому правочину. На вчинення першого правочину з'явилося велика кількість людей, оскільки обвинувачена повинна була зробити, перед посвідченням правочину, велику кількість процесуальних нотаріальних дій. Перший правочин, який обвинувачена посвідчувала, завершився приблизно о 17-00 годині 19.02.2018. Після цього, ОСОБА_14 запропонував обвинуваченій здійснити посвідчення та надалі реєстраційну дію ще одного правочину купівлі-продажу, який має намір укласти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на що обвинувачена спочатку дала відмову, оскільки їй необхідно було перевірити документи, заявки, та вона раніше ніколи не здійснювала реєстраційних дій стосовно правочинів в день надання документів по ним. Разом з цим, ОСОБА_14 наполегливо прохав обвинувачену посвідчити такий правочин по причині «привабливої» для ОСОБА_15 ціни на квартиру, і, у разі не вчинення такого правочину, квартиру може придбати інший покупець. Крім того, одною із причин для негайного укладення та посвідчення правочину купівлі-продажу, слугувала те, що між ОСОБА_19 та ОСОБА_15 були складні відношення, оскільки у ОСОБА_15 була цивільна сім'я, і для того, щоб «згладити» між ними відношення, у якості моральної компенсації, ОСОБА_15 мав намір купити вказану квартиру для ОСОБА_19 . У зв'язку з чим, обвинувачена пішла їм на зустріч, та погодилася посвідчити правочин та надалі вичинити реєстраційну дії щодо реєстрації права власності на квартиру 19.02.2018 та прийняла необхідні документи для вчинення та здійснення реєстраційної дії щодо нього. Надалі, обвинувачена перевірила реєстри по всім параметрам на день вчинення правочину, тобто станом на 19.02.2018. Вказала, що в реєстрах крім її заявки на реєстраційну дію, будь-яких заяв, в тому числі в реєстрі заборон або арештів не було. Наполягала, що вона здійснила пошук в реєстрі по всім параметрам, в тому числі в реєстрі заявок та заборон, заявка та заборона на відчуження квартири появилася в реєстрі на наступний день після з вчинення сторонами правочину та здійснення нею реєстраційної дії, тобто 20.02.2018. Вказує, що їй стало відомо під час досудового розслідування даного кримінального провадження, що перед тим, як вона посвідчила 19.02.2018 правочин купівлі-продажу квартири, вказана квартира була двічі відчужена по підробленим документам, тобто потерпілі втратили гроші не від правочину, який вона посвідчила, а в результаті недійсних правочинів з продажу квартири.

Крім того, обвинувачена пояснила, що на наступний день після посвідчення правочину, тобто 20.02.2018, до неї зателефонував ОСОБА_14 та повідомив, що в реєстрі мається заборона на вчинення реєстраційних дій стосовно квартири, яку придбали ОСОБА_15 . У зазначене вона не могла повірити, оскільки за 20 роки роботи нотаріусом у неї не було жодного такого випадку, її репутація була на високому рівні. Після цього, до обвинуваченої приїхали ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ім'я якого вона не пам'ятає, можливо ОСОБА_25 , та почали висловлювати їй своє обурюватися з приводу наявності в реєстрі арешту на квартиру. Обвинувачена відкрила реєстри та побачила заяву про заборону вчиняти реєстраційні дії щодо квартири, правочин по відчуження якої, неї був посвідчений 19.02.2018. Обвинувачена зазначила, що вказана заява була внесена до реєстру реєстратором 14.02.2018 на підставі заяви слідчого та 15.02.2018 реєстратором зупинена, і цим же реєстратором 20.02.2018, тобто на наступний день після вчинення та посвідчення нею правочину, була внесена до реєстру заборона на вчинення реєстраційних дій. Після цього, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 запропонували їй звернутися до страхової компанії, де її відповідальність як приватного нотаріуса була застрахована, з метою покрити збитки ОСОБА_15 , які була завдані йому нібито халатними діями обвинуваченої під час вчинення реєстраційної дії. Крім того, ОСОБА_15 запропонував ще один варіант покриття збитків, а саме те, що він звернеться до обвинуваченої з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої йому її неправомірними діями під час вчинення реєстраційної дії 19.02.2018, на суму 3000 доларів США, яку вони потім між собою розділять. Вказані пропозиції привели обвинувачену у шоковий стан. Після цього, обвинувачена погодилася поїхати до страхового агенту для того щоб почути його думку. На наступний день обвинувачена, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 поїхали до страхової компанії, де ОСОБА_15 розповів про подію, яка відбулася 19.02.2018 під час вчинення реєстраційної дії, на що страховий агент запитав у ОСОБА_15 , яким саме чином ОСОБА_15 дізнався про заборону на вчинення реєстраційних дій щодо квартири та чому саме на наступний день після вчинення та посвідчення нотаріусом правочину, на що ОСОБА_15 повідомив, що він дізнався про це випадково від іншого приватного нотаріуса. Після цього, страховий агент повідомив, що він не вбачає у даному випадку страхового випадку. У зв'язку з чим, та враховуючи те, що обвинуваченою під час вчинення реєстраційної дії 19.02.2018 були дотримані всі вимоги закону, остання відмовилася подавати заяву про страховий випадок. Обвинувачена вважає, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 штучно створили таку ситуацію для неї, з метою отримання страхового відшкодування, з огляду на те, що, як їй стало відомо від ОСОБА_14 , останній надавав частину своїх особистих грошових коштів для купівлі вказаної квартири, та він розумів, що від шахраїв, які першочергово здійснили її відчуження на підставі підроблених документів, будь-якого відшкодування ніхто не отримає, тому одна надія була на страхову компанію. Крім того, ОСОБА_15 повідомив обвинуваченій про те, що до укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири, законність придбання її попереднім власником та відсутність арешту за його проханням перевірялось знайомим працівником поліції, який повідомив ОСОБА_15 , що квартира «чиста». Після того, як обвинувачена відмовилася писати заяву про страховий випадок, стосовно неї були розпочаті адміністративні та кримінальні процеси.

Обвинувачена зазначила, що надалі, після 19.02.2018, їй стало відомо, що 14.02.2018 реєстратором була зареєстрована заява слідчого про заборону на вчиненні реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_3 , разом з цим, станом на 19.02.2018, вказана заява в реєстрі була відсутня, з яких причин вона не може пояснити. Наполягала, що нею були вчиненні всі необхідні процесуальні нотаріальні дії щодо перевірки відсутності перешкод для укладення правочину з купівлі-продажу вказаної квартири, вчинений 19.02.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та здійснення нею реєстраційної дії, зокрема: перевірка в реєстрі рухомого та нерухомого майна заборон, іпотек, арештів та інших обтяжень; перевірка зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна, в тому числі в БТІ; отримання довідки про склад сім'ї продавця нерухомого майна. Також, обвинуваченою в слух був зачитаний зміст договору купівлі-продажу. Під час здійснення розрахунку за договором між покупцем та продавцем, вона, як нотаріус не була присутня. Після підписання сторонами договору, вона подала заявку на вчинення реєстраційної дії та отримання відповідних витягів по всім параметрам реєстру, в яких була відсутня будь-яка заява на заборону вчинення реєстраційної дії щодо квартири. Вказала, що під час посвідчення правочину купівлі-продажу 19.02.2018 та здійснення реєстраційної дії, нею, як державним реєстратором були дотримані всі вимоги закону.

Захисником обвинуваченої подано клопотання про визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими, які отриманні не уповноваженою особою та з порушенням вимог КПК України, в тому числі, отриманні із закритого кримінального провадження, розпочатого за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке містить ознаки частини 2 статті 367 КК України.

Незважаючи на повне невизнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, її винуватість повністю підтверджується показаннями потерпілої та свідків, а також сукупністю досліджених фактичних даних, які містяться у документах та висновком експерта, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Так, даних протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.08.2020, відповідно до якого оперуповноважений Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_28 прийняв усну заяву від ОСОБА_7 про те, що 19.02.2018 в приміщенні приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , був укладений між нею, як покупцем та продавцем ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Вказаний правочин ОСОБА_5 було здійснено із зловживанням повноважень при наявності арешту, внаслідок чого було завдано матеріальну шкоду у розмірі 516497,00 грн.

Даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020220470003798 від 11.08.2020, відповідно до якого 11.08.2020, за заявою ОСОБА_7 від 10.08.2020, слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 внесені відомості до ЄРДР за №12020220470003798 і розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.

Обставин, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 820/4673/18, та яке набрало законної сили 18.11.2019. Так, судом встановлено, що 19.02.2018, під час здійснення приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 , як державним реєстратором, реєстраційної дії - державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , було зроблено пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації щодо наявності обтяжень. ОСОБА_5 , було отримані відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав. Згідно витягу (ідентифікатор пошуку 114531247) від 19.02.2018 ОСОБА_5 завдано параметр пошуку- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна-13472021063101, отримано інформацію про наявність лише заяви про державну реєстрацію права власності, подану ОСОБА_7 20.02.2018 о 09 годині 14 хвилин державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_8 зроблено аналогічний запит до бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав (ідентифікатор пошуку 114555477), однак параметром пошуку було задано адресу нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_4 , та отримано витяг в якому містилась інформація щодо зареєстрованої заяви про державну реєстрацію обтяження від 14.02.2018 року та її стан - зупинено. Натомість, згідно наданих приватним нотаріусом ОСОБА_5 відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів державного реєстру речових прав сформованих нею 19.02.2018, такий пошук останньою був здійснений за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1472021063101 та не здійснено за адресою об'єкта нерухомого майна за якою було зареєстровано заяву та накладено арешт. Таким чином, у разі дотримання приватним нотаріусом ОСОБА_5 . Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1141 (в редакції від 09.11.2016, яка діяла на момент проведення реєстраційної дії), під час здійснення 19.02.2018 реєстраційної дії щодо вказаної квартири, а саме здійснила пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2, 3 пункту 11 цього Порядку (пункти 12-13 Порядку№1141), то інформація про зареєстровану заяву про державну реєстрацію обтяження була б відображена в відповідній відомості, що у відповідності до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для зупинення реєстраційних дій. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_5 , як державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2018 №39755028 прийнято з порушенням порядку, що встановлений Кабінетом міністрів України та визначений спеціальним законом, а тому є неправомірним, державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242, здійснена суб'єктом державної реєстрації прав- приватним нотаріусом ОСОБА_5 19.02.2018, підлягає скасуванню.

Даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №21018220470004688 від 22.08.2018, відповідно до яких, 22.08.2018, слідчим СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 ,на підставі самостійного виявленням кримінального правопорушення, у тому числі під час досудового розслідування, розпочате досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України за фактом того, що 19.02.2018, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, як суб'єктом державної реєстрації прав було зареєстровано за ОСОБА_7 права власності на квартиру, незважаючи на наявність зареєстрованої ухвали суду про арешт квартири. (ЖЄО №39134 від 28.08.2018).

Даних рапорту старшого слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 на ім'я начальника СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_30 , зареєстрованого за №39134 від 22.085.2018, відповідно до яких слідчим ОСОБА_29 під час здійсненя досудового розслідування кримінального провадження №12018220470000804 від 13.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, встановлено, що 19.02.2018, в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у приміщенні приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_7 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , з продавцем ОСОБА_6 . 19.02.2018, приватним нотаріусом ХМНОУ ОСОБА_5 , як суб'єктом державної реєстрації прав було зареєстровано за ОСОБА_7 право власності на вищевказану квартиру, по що було зроблено запис №24909242. Разом з цим, 14.02.2018 о 16 год. 48 хв. Зареєстровано ухвалу слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 14.02.2018 по справі №643/1707/18 щодо арешту квартири АДРЕСА_3 . На підставі вищевикладеного слідчий вважає, що в діях приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 , вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.

Даних картки прийому заяви №114033391 від 14.02.2018, відповідно до яких заява про державну реєстрацію обтяження, подана ОСОБА_9 , отримана посадовою особою Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради г ОСОБА_31 та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2018 о 14:48:47 за реєстраційним номером 26779122.

Даних договору купівлі-продажу від 29.01.2018, укладений між ОСОБА_12 , як продавець, та ОСОБА_6 , як покупцем, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_32 , зареєстровано в реєстрі за № 48, відповідно до якого ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_3 . Продаж квартири вчинено за суму 934016 грн., які продавець отримав повністю від покупця, до підписання цього договору.

Даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №112091523 від 29.01.2018, відповідно до яких за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2018, серія та номер 48, виданий приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_33 .

Даних договору купівлі-продажу від 19.02.2018, укладений між ОСОБА_6 , як продавцем, та ОСОБА_7 , як покупцем, який посвідчений 19.02.2018 приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_5 , зареєстровано в реєстрі за №98, відповідно до яких ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_3 . Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 516497,00 грн. На момент підписання цього договору продавець та покупець підтвердили факт повного розрахунку за продану квартиру, який було здійснено протягом чотирьох банківських днів до підписання цього договору, наступним чином: у перші три дні покупець належним чином передав (перерахував) продавцю по 149 000,00 грн., а на четвертий банківський день остаточну грошову суму в розмірі 69 497,00 грн. Продавець та покупець ніяких претензій фінансового характеру один до одного не мають.

Даних інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, ідентифікатор:№127629058, дата та час перевірки: 19.02.2018 о 17:52:36, довідку надав: приватний нотаріус ОСОБА_5 , Харківська область, відповідно до яких за параметрами запиту - бланк НМХ 916699 в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів знайдено договір про відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок, витрачений 29.01.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_33 .

Даних інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, ідентифікатор:№127629136, дата та час перевірки: 19.02.2018 о 17:53:54, довідку надав: приватний нотаріус ОСОБА_5 , Харківська область, відповідно до яких за параметрами запиту - бланк НМХ 916700 в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів знайдено договір про відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок, витрачений 29.01.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_33 .

Даних витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №54902665, який виданий 19.02.2018 16:44:00, приватним нотаріусом ОСОБА_5 , відповідно до даних яких, по параметру запиту: тип обтяження - усі типи; боржник - фізична особа ОСОБА_7 , 2787014503, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація відсутня;

Даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №114531726, яка сформована приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_5 19.02.2018 о 17:19:28, по параметру запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1472021063101, відповідно до яких в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 48, виданий 29.01.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області. Відомості за вказаними параметрами запиту відсутні у: Реєстрі прав власності на нерухоме майно; Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек.

Даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №114532294, яка сформована приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_5 19.02.2018 о 17:22:18, підстава формування інформаційної довідки: договір купівлі-продажу, по параметру запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; по фізичній особі ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пошук за частковим спів паданням, відповідно до яких в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 48, виданий 29.01.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області. Відомості за вказаними параметрами запиту відсутні у: Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек. Відомості про інші речові права відсутні.

Даних заяв ОСОБА_6 , поданих 19.02.2018 на ім'я приватного нотаріуса ХМНО Харківської області ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_6 повідомив, що неповнолітні та малолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не мають права користування квартирою АДРЕСА_5 . Стверджував, що відчужувана квартира є його особистою власністю, оскільки на час набуття права власності на цю квартиру в зареєстрованому шлюбі він не перебував та на цей час не перебуває, спільно однією сім'єю без укладення шлюбу не проживав та на цей час не проживає. Осіб, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності на відчужувану квартиру, у тому числі й відповідно до статей 65,74,97 Сімейного кодексу України, немає.

Даних заяви ОСОБА_34 , поданої 19.02.2018 на ім'я приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_34 дає згоду своїй дружині - ОСОБА_7 на купівлю за ціну та на умовах їй відомих, квартири АДРЕСА_3 та укладання відповідного договору купівлі-продажу. Стверджував, що договір купівлі-продажу квартири, укладається його дружиною в їх спільних інтересах, на умовах, які вони попередньо обговорили і вважає вигідними для них. Укладання договору купівлі-продажу відповідає їх спільному волевиявленню Зміст статей 60,65 Сімейного кодексу України роз'яснено.

Даних паспортів разом з копіями РНОКПП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , свідоцтва про одруження між ОСОБА_34 та ОСОБА_7 .

Даних квитанцій №0000148, 0000149 від 19.02.2018, відповідно до яких приватний нотаріус ОСОБА_5 сплатила кошти за пошук відомостей у Державному реєстрі прав.

Даних квитанцій від 20.02.2018 про сплату податку та збору.

Даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №114538328, сформований приватним нотаріусом ХМНОУ Харківської області Івановою 19.02.2018 о 18:10:27, підстава формування: заява з реєстраційним номером 26849005, дата і час реєстрації заяви: 19.02.2018 17:19:46, заявник: ОСОБА_7 , відповідно до яких приватним нотаріусом ХМНОУ Харківської області ОСОБА_5 , 19.02.2018 о 17:13:46 зареєстровано за ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 98, виданий 19.02.2018 ПН ХМНО ОСОБА_5 . Підстава виникнення права власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39755028 від 19.02.2018 17:32:32, приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 .

Даних сторінок з книги реєстрації нотаріальної дії приватного нотаріуса ХМНО Харківської області ОСОБА_5 , відповідно до яких 19.02.2018 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 посвідчено справжність підпису на заявах від 19.02.2018, наданих ОСОБА_34 , ОСОБА_6 , а також справжність підпису ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на договорі купівлі-продажу квартири, бланк:ННА№1.

Відомості виконаних дій з розділом, відкритим на ОНМ №1472021063101 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких державним реєстратором, приватним нотаріусом ОСОБА_5 19.02.2018 були вчинені дії: 17:19:28- формування інформаційної довідки з державного реєстру прав, яка формується за об'єктом нерухомого майна №114531726, права власності:24578861; 17:22:29- формування інформаційної довідки з Державного реєстру прав, яка формується за суб'єктом №114532294, права власності:24578861; 18:09:20- припинення (реєстрація переходу права власності-повне відчуження), права власності:24578861; 18:09:20- реєстрація права власності (реєстрація переходу прав власності), право власності:24909242; 18:10:27 - формування витягу в процедурі реєстрації речового права (права власності) №114538328, права власності:24909242. Інших пошуків ОСОБА_5 не здійснювала;

Відомості виконаних дій з розділом, відкритим на ОНМ №1472021063101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка містяться на диску DVD-R №MFP640UC22092964, які отримані на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 21.09.2018 у справі №643/13236/18 та вилучена протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2018, відповідно до якої державним реєстратором, приватним нотаріусом ОСОБА_5 19.02.2018 були вчинені дії: 17:19:28- формування інформаційної довідки з державного реєстру прав, яка формується за об'єктом нерухомого майна №114531726, права власності:24578861; 17:22:29- формування інформаційної довідки з Державного реєстру прав, яка формується за суб'єктом №114532294, права власності:24578861; 18:09:20- припинення (реєстрація переходу права власності-повне відчуження), права власності:24578861; 18:09:20- реєстрація права власності (реєстрація переходу прав власності), право власності:24909242; 18:10:27 - формування витягу в процедурі реєстрації речового права (права власності) №114538328, права власності:24909242. Інших пошуків ОСОБА_5 не здійснювала

Даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №115990826 від 02.03.2018, відповідно даних яких, за пошуку параметру запиту - адреса нерухомого майна, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_7 право власність на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1472021063101. Підстави виникнення права власності: договір купівлі продажу, серія та номер 98, виданий 19.02.2018 ПН ХМНО ОСОБА_5 . У розділі « Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» мається запис про обтяження :24912642. Дата та час державної реєстрації:14.02.2018 14:48:47. Державний реєстратор: ОСОБА_8 , Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області. Підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер 643/1707/18, видана 14.02.2018 Московським районним судом м.Харкова. вид обтяження та опис предмета обтяження: арешт квартири АДРЕСА_3 , яка на час звернення до суду із клопотанням належить на праві власності за договором купівлі продажу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати її відчуження та розпоряджатися нею.

Даних наказу заступника Міністра Юстиції України з питань державної реєстрації ОСОБА_36 від 20.03.2019 №904/5, відповідно до яких тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців. Правова підстава: довідка від 11.03.2019 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2019 №609/7.

Даних довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.03.2019, відповідно до яких комісією було запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців. Під час перевірки комісією було встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 здійснено пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна (пошук у базі даних заяв за ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141 не було здійснено), що призвело до державної реєстрації права власності ОНМ за наявності раніше зареєстрованої іншої заяви на це саме майно (заява про державну реєстрацію обтяження (арешт) від 14.02.2018р. №26779122, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження за заявою №26779122 прийнято 20.02.2018. о 9:44 та зареєстровано у Державному реєстрі прав обтяження (арешт) щодо квартири АДРЕСА_3 , станом на 29.01.2018 щодо квартири АДРЕСА_3 , станом на 29.01.2018 (запис №24912642).

Обставинами, встановленими вироком Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2019 у справі №643/14342/18, яким ОСОБА_12 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, відповідно до яких, ОСОБА_12 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на використання завідомо підроблених документів, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи 29.01.2018 в офісному приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_37 за адресою АДРЕСА_6 , використав завідомо для нього підроблені документи, отримані в цей же день від особи, досудове розслідування відносно якої проводиться в іншому кримінальному провадженні, шляхом їх надання вказаному нотаріусу для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , а саме: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.02.1996, на квартиру АДРЕСА_3 , на його ім'я (згідно листа Управління комунального майна та приватизації № 5329 від 03.05.2018, вказане свідоцтво на право власності не видавалося), довідку КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №1501248 від 22.01.2018, згідно якої власником вказаної квартири є ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.02.1996 (згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради № 4825/04-13 від 20.04.2018 відомості про оформлення та видачу вказаної довідки в комунальному підприємстві відсутні); довідку КП «Жилкомсервіс» з місця проживання про склад сім'ї та прописку № 38 № 624/13 від 29.01.2018, за змістом якої, у вказаній квартирі ніхто не зареєстрований, згідно листа КП «Жилкомсервіс» №4360/210705 від 28.02.2018 за вказаною адресою з 26.04.1995 по теперішній час зареєстрована одна особа на ім'я ОСОБА_10 , а згідно журналу видачі довідок по дільниці №38 КП «Жилкомсервіс», довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку 29.01.2018№624/13 від 29.01.2018 не видавалася. Надалі, на підставі наданих, зокрема, ОСОБА_12 вищевказаних, завідомо для нього підроблених документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_38 посвідчено договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018 між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 щодо квартири АДРЕСА_3 та о 17.04 год. цього ж дня проведено за останнім державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.

Обставинами, встановленими вироком Московського районного суду м. Харкова від 01.08.2019 у справі №643/15206/18, яким ОСОБА_39 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України та цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 , за його заявою залишений без розгляду. Так, судом встановлено факт заволодіння ОСОБА_39 та невстановленими особами, матеріалами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження: ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , шляхом оформлення та у подальшому використання підробленого свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.02.1996 на вказану квартиру на ім'я ОСОБА_12 , який у подальшому уклав удавний договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2018 з ОСОБА_6 . Надалі, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 19.02.2018, в денний час доби, точний час не встановлено, дали вказівку ОСОБА_6 прибути до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 , діючи за їх вказівкою, повідомив приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , що квартира АДРЕСА_3 належить йому на праві власності та він має намір її продати ОСОБА_7 , тобто добросовісному набувачу. На підтвердження своїх слів ОСОБА_6 надав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018, підроблену довідку з місця проживання про склад сім'ї та прописку, надану дільницею №38 КП «Жилкомсервіс» без номеру від 19.02.2018, видану ОСОБА_6 , згідно з якою у вказаній квартирі ніхто не зареєстрований, з метою укладення договору купівлі-продажу. Далі, на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , було оформлено договір купівлі-продажу №98 від 19.02.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно квартири АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим власником зазначеної квартири стала ОСОБА_7 . Зазначеними злочинними діями ОСОБА_39 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, довели свій злочинний умисел до кінця та отримали відповідно до даних, що містяться в договорі купівлі-продажу №98 від 19.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , 516497 гривень. Діями ОСОБА_39 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_10 , згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи №9179 від 15.05.2018 в сумі 884303 грн.

Даних, що містяться в документах особової справи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доступ до якої отримано слідчим СВ Московського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_29 на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 10.09.2020 у справі № 643/13965/20 та копії якою вилучено протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.09.2020.

Висновок експерта ОСОБА_18 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса МЮ України № 9179 від 15.05.2018, за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, відповідного до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 , станом на 29.01.2018, без врахування ремонту складає 884303,00 грн.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що у 2018 році, знайомий її чоловіка ОСОБА_17 , запропонував недорого купити квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 чи АДРЕСА_8 , точний номер потерпіла не пам'ятає. Рішення про покупку кварти було прийнято швидко спільно з чоловіком, за пару днів, оскільки ціна була нижчої на пару тисяч за ринкову вартість. Потерпіла зазначила, що вказану квартиру вона з чоловіком мали намір придбати для того, щоб подарувати сину на його 18 річчя, оскільки квартира знаходилась недалеко від їх місця проживання. Стан квартири був «лякаючий», але оскільки потерпіла займається будівництвом та ремонтами, її це не турбувало. Потерпіла особисто квартиру не оглядала, оскільки було достатньо, що її оглянув чоловік - ОСОБА_15 .

Крім того, потерпіла пояснила, що знайомий їх сім'ї ОСОБА_16 , передав ОСОБА_5 всі документи на квартиру для того, щоб вона їх перевірила. Надалі, в цей же день, а саме 19.02.2018, потерпілій зателефонував її чоловік, та повідомив, що можна під'їхати до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу вказаної квартири. Під час укладання договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса були присутні: вона, ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , продавець - молодим чоловіком, та з продавцем був «коренастий» чоловік зі світло-русим волоссям, періодично заходив ОСОБА_16 . Укладання зазначеного правочину відбулося у приватного нотаріуса ОСОБА_5 19.02.2018, приблизно в період з 16-00 по 17-00 годину. Потерпіла зазначила, що вона особисто перерахувала гроші та віддала продавцю одночасно з підписання нею та продавцем договору-купівлі продажу в приміщенні у нотаріуса. ОСОБА_17 будь якої інформації щодо квартири їй не повідомляв, приїхав до нотаріуса разом з її чоловіком, навіщо він там був присутнім потерпіла не знає.

Також, потерпіла пояснила, що її чоловік, приблизно через 1-2 дні після укладання 19.02.2018 договору купівлі- продажу вказаної квартири, дізнався у іншого нотаріуса, що квартира, яку вони придбали з чоловіком, перебуває під арештом. Після чого, чоловік потерпілої, ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_5 , яка повідомила, що відбулася її помилка, як нотаріуса під час здійснення реєстраційної дії - реєстрації права власності на квартиру, в такому разі, це є страховим випадком, порекомендувала звернутися до АСКО, де застрахована її діяльність, як приватного нотаріуса. Через деякий час, ОСОБА_5 повідомила, що ніякою помилки під час вчинення реєстраційної дії 19.02.2018 з її боку не було. У зв'язку з чим, потерпіла та її чоловік звернулись за допомогою до адвоката. Потерпіла вважає, що у діях обвинуваченої ніякого злого умислу не було, це була звичайна людська помилка, за результатами якої, потерпілій було причинено матеріальну шкоду в розмірі 19 000 доларів США- вартість квартири, власником якої на даний час не є потерпіла. Потерпіла зазначила, що якщо б під час вчинення нотаріальних дій обвинуваченою було повідомлено, що на вказану квартиру накладено арешт, то вона б не укладала даний правочин. При цьому потерпіла зазначила, що попередній договір купівлі-продажу квартири вона не укладала.

Крім того, потерпіла пояснила, що зі слів її чоловіка стало відомо, що куплена нею 19.02.2018 квартира перебуває під арештом. Зазначила, що у відділу поліцій їй стало відомо, що причиною накладання арешту на квартиру слугували «махінації» з документами. Потерпіла підтвердила, що вона особисто подавала заяву про вчинення кримінального правопорушення, дату подання не пам'ятає. Потерпіла вважає, що шкода була спричинена їй саме ОСОБА_5 , оскільки вона не отримала той об'єкт, який купила та обвинувачена, як нотаріус не попередила її про те, що квартира перебуває під арештом. Вимог до покупців про відшкодування шкоди та повернення коштів потерпіла не заявляла, оскільки вважає винною саме обвинувачену. Вказала, що всі угоди по відчуженню квартири, яку вона придбала 19.02.2018, на даний час визнані судом недійсні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що у 2018 році, точну дату він не пам'ятає, йому зателефонував його знайомий ОСОБА_17 та запропонував купити квартиру. Дана пропозиція його та дружину влаштувала, та, через дня три після пропозиції, вони вирішили купити квартиру на ім'я його дружини - ОСОБА_7 , грошові кошти на купівлю квартири були спільними. ОСОБА_17 направив свідку на телефон проект договору купівлі-продажу вказаної квартири, зі змістом якого свідок ознайомився. Оскільки свідок вважав, що саме на нотаріуса покладається обов'язок перевірити інформацію, в тому числі щодо заборони на відчуження та вчинення реєстраційних дій стосовно вказаної квартири, він будь яких дій щодо перевірки квартири не вчиняв. Нотаріуса ОСОБА_47 обрав його товариш ОСОБА_16 .

Також, свідок ОСОБА_34 пояснив, що 19.02.2018, приблизно о 17-00 годині, за адресою: АДРЕСА_9 , де знаходилась нотаріальна контора, було укладено договір купівлі-продажу квартири. В офісі нотаріуса, окрім нього, перебували: ОСОБА_17 , хлопці, які продавали квартиру, його дружина ОСОБА_19 . Зазначив, що грошові кошти за покупку квартири до нотаріуса привезла його дружина - ОСОБА_19 , розрахунок за договором відбувався в загальній кімнаті, де перебувала нотаріус, кошти перераховувала його дружина та віддала їх продавцю квартири. ОСОБА_17 був зі сторони продавця, після того, як ОСОБА_17 забрав кошти, свідок не знає, чи ділив ОСОБА_17 з продавцем гроші між собою. Після укладання та посвідчення договору купівлі-продажу, свідок вийшов від нотаріуса, оскільки йому було не цікаво, що вони будуть робити з грошима, які отримали від продажі квартири. Свідок наполягав, що грошові кошти за покупку квартири передавалися його дружиною після вчинення реєстраційних дій в кімнаті нотаріуса, а не через банківську установу, яка зазначено у договорі купівлі-продажу квартири. Зазначив, якщо б він з дружиною знав про наявність в реєстрі заяви про арешт, то вони б не укладали 19.02.2018 договір купівлі - продажу вказаної квартири.

Крім того, свідок пояснив, що через 2-3 дні після укладення правочину, він приїхав до знайомого нотаріуса ОСОБА_14 , для того щоб переконатися, що все гаразд з квартирою, яку він придбав 19.02.2018. Разом з цим, нотаріус йому повідомив, що на вказану квартиру, за 5 днів до угоди, було накладено арешт, про що в реєстрі мається відповідна ухвала суду. Після цього, свідок поїхав до нотаріуса ОСОБА_5 , яка повідомила йому, що такого не може бути, потім сама перевірила реєстр та сказала, що дійсно, квартира під арештом. ОСОБА_5 повідомила свідку, що під час посвідчення правочину вона допустила помилку, тому вона свідку відшкодує збитки. Надалі, свідок з ОСОБА_5 звернулись до страхової компанії, яка мала відшкодувати свідку всі збитки. В страховій компанії ОСОБА_5 написала відповідну заяву про страховий випадок. Надалі, ОСОБА_5 змінила своє рішення, повідомила свідку, що не буде з ним спілкуватись, до страхової компанії не буде звертатись. Свідок зазначив, що наразі, його дружина не є власником квартири, оскільки вона перебуває під арештом, також вони вирішили відмовитися від квартири. З продавцем квартири після 19.02.2018 він не зв'язувався та не намагався зв'язатися, оскільки він не бачив сенсу з'ясовувати відносини з шахраями.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він є приватним ріелтором. Восени, точний рік він не пам'ятає, приблизно чотири роки тому, до нього звернувся ОСОБА_15 , який є його товаришем, з проханням підібрати недорогу квартиру на «Салтівці». Після цього, свідок зателефонував своїм знайомим, які займаються нерухомістю, серед яких був ОСОБА_15 , прізвище якого свідок не пам'ятає, оскільки з ним зустрічався декілька раз під час вчинення сторонами правочинів з купівлі-продажу квартир, який свідку, повідомив, що недорога квартира є. У зв'язку з чим, свідок зателефонував ОСОБА_15 та переслав йому дані по квартирі, які саме, свідок не пам'ятає. При цьому, свідок сказав ОСОБА_15 , щоб він самостійно перевірив документи на квартиру та подивився її. Особисто свідок не перевіряв юридичні моменти щодо квартири, оскільки це робить нотаріус за кошти покупця. Надалі, ОСОБА_15 , із зазначеного вище питання, призначив зустріч з нотаріусом. Хто саме обирав нотаріуса для вчинення правочину купівлі-продажу квартири, свідку не відомо, оскільки нотаріуса обирає покупець. Свідок вказав, що при укладенні правочину купівлі - продажу квартири він був присутній від початку до кінця. Правочин укладався у вечірній час доби. Також, у нотаріуса під час укладання правочину були присутні: ОСОБА_19 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , а з боку продавців були присутні: хлопець, який продавав квартиру та «лисий» хлопець, з яким свідок раніше не був знайомий, ім'я вказаного хлопця не пам'ятає. Свідок пояснив, що під час укладання правочину з купівлі-продажу квартири, спочатку проводиться реєстрація, а потім передаються гроші. Нотаріус сказала, що все правочин завершено, все добру, передавайте гроші. Передача грошей відбувалась безпосередньо в його присутності та осіб, які були присутні під час вчинення правочину. ОСОБА_19 передала гроші продавцю в приміщенні офісу нотаріуса. Також, остання підписувала документ, схожий на договір купівлі-продажу. Чи був свідок присутній в цей день зранку у нотаріуса ОСОБА_5 при укладенні іншого правочину, він не пам'ятає. Потім, днів через 4-5 після укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири, ОСОБА_15 повідомив свідку, що з квартирою виникли проблеми. Надалі, свідка викликали до Московського відділу поліції, де він надав свої пояснення стосовно обставин вчинення договору купівлі-продажу квартири. Більш детальних обставин, за яких був вчинений договір купівлі -продажу вказаної квартири, він не пам'ятає, оскільки із зазначеного часу минуло приблизно 4 роки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що 19.02.2018, його товариш ОСОБА_15 збирався купувати квартиру АДРЕСА_10 та попросив, щоб він зателефонував нотаріусу ОСОБА_5 , для того щоб у неї вчинити та посвідчити правочин. Свідок зазначив, що є нотаріус ОСОБА_53 , хотіли звернутись до неї, але вона три дні не працювала, тому звернулись до ОСОБА_5 , з якою він знайомий більше 20 років та сам укладав правочини у неї, рекомендував її знайомим. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 зранку була зайнята, він попросив її призначити укладання та посвідчення правочину з купівлі-продажу квартири на другу половину дня, на що ОСОБА_5 надала свою згоду. Після цього,19.02.2018, до нотаріуса ОСОБА_5 приїхали ОСОБА_15 та ОСОБА_19 та почали укладати правочин. Він також був присутній під час укладання правочину. Також, під час укладання правочину були присутні: продавець- молодий хлопець та з ним був чоловік, років 50, який був «лисий,повний», також був ОСОБА_17 . Укладення вказаного правочину відбувалося у приміщенні нотаріуса за адресою: АДРЕСА_11 , приблизно о 18-00 годині. Під час вчинення правочину нотаріусом оформлювалися документи та ОСОБА_7 передала гроші продавцю. Це було нібито після здійснення реєстрації на квартиру.

Крім того, свідок ОСОБА_14 пояснив, що на наступний робочий день після вчинення правочину, в понеділок, ОСОБА_15 поїхав до нотаріуса ОСОБА_14 по своїм справам та повідомив їй, що придбав квартиру, попросив її перевірити. Нотаріус ОСОБА_14 під час перевірки виявила ухвалу про арешт вказаної квартири. Після цього, ОСОБА_15 зателефонував свідку, а свідок зателефонував ОСОБА_5 та пояснив ситуацію стосовно наявності арешту квартири, на що ОСОБА_5 засмутилася та сказала свідку, що «питань немає», а також те, що вона завтра з ОСОБА_15 розрахуюся. Надалі, через день чи два, точно свідок не пам'ятає, він з ОСОБА_15 приїхав до ОСОБА_5 , яка їм повідомила, що нічого незаконного вона не зробила, все добре, щоб вони не переживали, оскільки кожен нотаріус застрахований. Потім, з ініціативи саме ОСОБА_58 , остання, ОСОБА_15 та свідок поїхали до страхової компанії, проблем не було, нотаріус була готова йти на мирові угоди. Пізніше, ситуація змінилася, ОСОБА_5 перестала брати слухавку.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що зранку 19.02.2018, його приятель повинен був розірвати договір іпотеки у нотаріуса ОСОБА_5 , який раніше був укладав у нотаріуса ОСОБА_53 , стороною якого свідок не був, тільки порекомендував приятелю нотаріуса. Під час укладання правочину ввечері 19.02.2018, ОСОБА_15 попросив свідка бути присутнім, без конкретної мети. Після правочину вони збирались їхати по своїм справам. Свідок зазначив, що 19.02.2018, приблизно о 14 чи 15 годині, він надав копії правовстановлюючих документів на квартиру нотаріусу ОСОБА_5 , отримані від ОСОБА_17 , яку мав намір придбати ОСОБА_15 , та попросив нотаріуса укласти договір в цей же день. Щодо правочину, який укладався зранку 19.02.2018, то свідок пояснив, що документи були надані ним за день раніше. Зазначив, що ОСОБА_17 також був присутній під час укладання правочину ввечері 19.02.2018, з якою метою, свідку не відомо, але ОСОБА_17 привів продавців. ОСОБА_17 під час укладання вказаного правочину приходив, уходив, з якою метою не відомо, спілкувався з продавцями.

Також, свідок ОСОБА_14 пояснив, що 19.02.2018 ОСОБА_7 привезла з собою гроші, чи передавала остання грошові кошти під час укладання договору купівлі-продажу квартири продавцю, свідок не пам'ятає, оскільки це здійснюється одночасно з укладанням правочину. Розрахунок з продавцем здійснювався у великій кімнаті нотаріуса, де були всі присутні, біля ксероксу, у маленьку кімнату для розрахунків ніхто не виходив. З яких причин так відбувалось, свідку не відомо. Зазначив, що він «епізодично» не був присутній під час укладання правочину. В його присутності ОСОБА_5 не показувала ОСОБА_7 будь-яких документів, нотаріус сказала, що квартира «чиста», питань немає. Зазначив, що за 20 років знайомства з ОСОБА_5 , як нотаріусом, вже була помилка з її боку у 2008 році, така помилка також пов'язана з ОСОБА_15 , яка саме він не пам'ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що з 1995 року він є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі ордеру, яку він потім приватизував. Зазначив, що 07.01.2018, він поїхав до цивільної дружини, яка мешкає в Черкаській області, де вони ведуть спільне господарство. 07.02.2018, свідку зателефонував товариш, який повідомив, що коли проходив поруч будинку, побачив світло з вікон його квартири та там ходять сторонні люди. У зв'язку з чим, 09.02.2018 свідок повернувся додому та побачив, що квартира опечатана, двері зламані, меблі, посуд та майже всі інші речі з квартири винесені. Після чого, свідок звернуся до поліції, де написав заяву про викрадення майна.

Крім того, свідок ОСОБА_10 пояснив, що в період з 09.02.2018 по 25.02.2018 він не проживав у свої квартирі, оскільки там було не можливо жити, він замовив залізні двері, які були встановлені 25.02.2018, до цього він прибив на 2 гвоздики запасні двері, які зберігались на балконі. В цей період часу, до нього ніхто не звертався з підстав продажу квартири. Вказав, що через деякий час, слідчим, який на підставі його заяви про викрадення майна було відкрито кримінальне провадження, повідомив свідку про те, що його квартиру було продано на підставі підроблених документів. Слідчим було повідомлено свідку про те, що до реєстру внесена заява про арешт його квартири. Також, слідчий пояснив, що 19.02.2018 ним був зроблений запит, разом з цим, 19.02.2018 квартиру свідка було відчужено на підставі договору купівлі-продажу ще раз.

Також, свідок ОСОБА_10 пояснив, що органом досудового розслідування встановлено осіб, які шахрайськими діями заволоділи його квартирою. Надалі, свідок зазначив, що в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що його підпис був підроблений на документах, на підставі яких було відчужено його квартиру. Свідком було подано в межах зазначеного кримінального провадження цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 300 000, 00 грн. та моральної шкоди на суму 100 000,00 грн., від якого, свідок відмовився, оскільки обвинуваченим було відшкодовано йому 60 000,00 грн. Свідок вказав, що на даний час він вважає себе власником квартири, яка була незаконно відчужена, оскільки суд скасовував незаконну її реєстрацію за іншими покупцями.

Допитаний свідок ОСОБА_39 пояснив, що вироком Московського районного суду м. Харкова він засуджений за шахрайські дії щодо квартири АДРЕСА_3 . Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до нього, судом залишений без розгляду, у зв'язку із відшкодуванням ним матеріальної шкоди, в частині вартості майна, що знаходилося квартирі. Що стосується самої вартості квартири, то, як йому відомо, потерпілому квартиру повернуто на підставі рішення суду, яким визнано правочини щодо її відчуження недійними. Вказав, що в кінці 2017 року на початку 2018 року, точної дати та місяць він не пам'ятає, свідок познайомився із жінкою на ім'я ОСОБА_19 , яка повідомила, що вона працює в міській раді та в неї є доступ до інформації квартир, які не перебувають у власності будь-яких осіб. У зв'язку з чим, вона має можливість оформити зазначені квартири на сторонніх осіб та надалі продати їх. Для цього, ОСОБА_19 звернулася до нього з пропозицією знайти таку особу, на що він дав свою згоду, та, надалі знайшов ОСОБА_12 , який прийняв пропозицію ОСОБА_19 . В середині січня 2018 року, точної дати свідок не пам'ятає, свідок разом з ОСОБА_12 поїхали до нотаріуса, якого знайшла ОСОБА_19 та який знаходився на ХТЗ, ім'я та прізвище нотаріуса свідок не знає. У приміщенні нотаріуса, ОСОБА_12 віддав свій паспорт, після цього йому відали документи, відповідно до яких, в 1996 році ОСОБА_12 набув у власність квартиру АДРЕСА_3 . В цей же день, нотаріус оформив договір, відповідно до якого ОСОБА_12 нібито відчужив вказану квартиру ОСОБА_6 . Після цього, квартира була виставлена на продаж. З огляду на те, що свідок проживав у м.Лазовій, а ОСОБА_6 в м.Харкові, останній займався підготовкою квартири до продажу, прибирав в ній мотлох, якого було дуже багато та показував її ріелторам. На квартиру були покупці, які готові були її купити за 22 000 доларів США, але ОСОБА_19 говорила, що це дешево і її можна продати дорожче. В період з середини січня по середину лютого 2018 року, зі слів ОСОБА_6 , свідку стало відомо, що з'явився власник квартири, який звернувся до працівників поліції з підстав незаконного заволодіння його майном, у зв'язку з чим, до ОСОБА_6 приходили працівники поліції та надалі квартира була опечатана, на неї накладено арешт. Свідок вказав, що зі слів ОСОБА_19 , йому також стало відомо, що на підставі заяви власника квартири поліцією накладений арешт на квартиру, у зв'язку з чим, квартиру необхідно швидко продати. ОСОБА_19 свідку повідомила, що вона має можливість договоритися з людьми, які зроблять «вікно» в 2-3 дня для того, щоб була змога продати вказану квартиру. Як свідок зрозумів, що ОСОБА_19 зможе в цей період зняти арешт на квартиру. Разом з цим, свідку не відомо, чи був знятий арешт під час продажу вказаної квартири.

Також, свідок пояснив, що після того, як квартира була переоформлена на ОСОБА_6 , її продажем, зокрема, пошуком покупців, займався ОСОБА_71 , прізвище якого він не знає, може тільки його описати - 45 років, щільної статури, «лисий». З ОСОБА_71 займалися продажем ще дві особи, яких свідок не знає. Вказав, що зі слів ОСОБА_73 , свідку стало відомо, що останній знайшов особу, яку він називав «інвестором». Так званий «інвестор», погодився надати ОСОБА_71 та іншим двом особам, прізвище ім'я яких свідку не відомо, у борг гроші під проценти, а в забезпечення зобов'язань, вказані особи переоформлять на нього за договором купівлі-продажу квартиру, яку «інвестор» зобов'язався повернути, коли борг із відсотками буде сплачений. «ІНФОРМАЦІЯ_3» свідок не бачив, не знає його ім'я та прізвище. Свідок не може сказати, був «інвестор» покупцем вказаної квартири, можливо, на покупця просто оформили квартиру, а «інвестором» була інша особа. Свідок знає зі слів ОСОБА_73 , що покупець не знав, що квартира була оформлена на ОСОБА_6 по підробленим документам, останній просто мав намір на квартирі заробити гроші.

Крім того, свідок пояснив, що укладення договору купівлі - продажу квартири, на підставі якої ОСОБА_6 її продав покупцю, прізвище та ім'я якого свідок не знає, було вчинено в середині лютого 2018 року, точну дату свідок не пам'ятає. Вказав, що хто саме обирав нотаріуса, свідок не знає, можливо ОСОБА_71 , а можливо і покупець. Під час укладення вказаного договору купівлі - продажу квартири свідок не був присутній. У приміщенні нотаріуса був присутній: ОСОБА_6 та ОСОБА_71 , хто був присутній зі сторони покупця, свідок не знає. Вказав, що зі слів ОСОБА_73 та інших осіб, прізвище ім'я яких він не знає, свідку стало відомо, що квартира була продана ОСОБА_6 за 15 000 доларів США. Чи передавав покупець ОСОБА_6 грошові кошти, свідок не знає. Частину вказаних грошей, у сумі 7000 доларів США, свідок передав ОСОБА_19 , а інша частина, зі слів ОСОБА_73 та двох осіб, прізвище ім'я яких він на знає, була розподілена наступним шляхом: 3 000 доларів США - передана посередникам продавця, ОСОБА_71 та двом особам, ім'я яких свідок не знає, можливо ріелтору; 3 000 доларів США- на покриття комунальних боргів по квартирі; 6 000 доларів США - передана «інвестору», у якості відсотків, за так звану позику. Також було сплачено за послуги нотаріуса, яку саме суму, свідок не знає. Свідок від продажу квартири отримав 300 доларів США, при цьому, ОСОБА_19 обіцяла йому більше заплатити.

Виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження суд прийняв відмову прокурора від допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_76 .

Суд зазначає, що наявність розбіжностей у показаннях свідків та потерпілої, в частині часу, місця процедури укладання, посвідчення правочину від 19.02.2018 та реєстрації права власності на квартиру, суд вважає несуттєвими, оскільки вони пов'язані із суб'єктивним сприйняттям особи певних подій та надані суду через тривалий час після події. Показання узгоджуються між собою та безпосередньо дослідженими судом документами

Разом з цим, суд ставиться критично до показань ОСОБА_39 , в частині висловлювання жінки на ім'я ОСОБА_19 про наявність арешту квартири, а також те, що вона має можливість домовитися з невідомими свідку особами, про те, що останні забезпечать «вікно» в 2-3 дні - тимчасову відсутність в державному реєстрі заяв реєстрації заяви про арешт, яке надасть можливість продати ОСОБА_6 квартиру, оскільки повідомленні жінкою на ім'я ОСОБА_19 факти, спростовуються фактичними даними, які містяться у документах безпосередньо досліджених судом, зокрема: даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №115990826 від 02.03.2018, відповідно даних яких, за пошуку параметру запиту - адреса нерухомого: АДРЕСА_4 , у розділі « Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» мається запис про обтяження:24912642, дата та час державної реєстрації:14.02.2018 14:48:47; даними картки прийому заяви №114033391 від 14.02.2018, відповідно до яких заява про державну реєстрацію обтяження прийнята та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2018 о 14:48:47 за реєстраційним номером 26779122.

Також, суд ставиться критично до показань ОСОБА_39 , в частині обставин укладення договору купівлі-продажу квартири, наміру сторін та умов його укладання, відповідно до якого квартира була відчужена ОСОБА_6 у лютому 2018 року, розподілу грошових коштів, які були отримані від продажу квартири, оскільки зазначені обставини не узгоджуються сукупністю досліджених доказів та не можуть бути підтверджені лише показаннями, безпосереднім очевидцем яких свідок не був.

Судом були дослідженні фактичні дані, які містяться у документах сторони захисту: рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39686838 від 15.02.2018, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_8 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області; відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, ідентифікатор пошуку: №114555477, дата та час пошуку: 20.02.2018 о 09:14:26, які сформовано реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Харківської області ОСОБА_8 ; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №238849210 від 26.12.2020; обвинувальний акт у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_39 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, внесеному до ЄРДР за №12018220470000804 від 13.02.2018 та реєстру матеріалів досудового розслідування до нього; цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_39 поданого у кримінальному провадженні №12018220470000804 від 13.02.2018; заява ОСОБА_10 про відшкодування йому ОСОБА_77 , завданої шкоди у кримінальному провадженні №12018220470000804 від 13.02.2018; апеляційна скарга ОСОБА_5 на вирок Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2019 ухваленого у кримінальному провадженні №12018220470000804 від 13.02.2018 та ухвала Харківського апеляційного суду від 23.02.2021, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 ; касаційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23.02.2021 та ухвали Верховного суду від 29.03.2021, постановлена за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 ; позовна заяви ОСОБА_10 до ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Харківського Міського нотаріального округу ОСОБА_32 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння та судові рішення у справі № 643/14804/19, ухвалені за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_10 .

Надані стороною захисту документи, не містять фактів та обставин на підтвердження невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, з огляду на зазначене.

Аналізуючи зазначені документи, надані стороною захисту, дають підстави суду вважати, що станом на 19.02.2018, розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 14.02.2018 державним реєстратором за реєстраційним номером 26779122 для проведення державної реєстрації обтяження, арешт нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_3 - зупинений та 20.02.2018 - відновлений державним реєстратором. Будь яких даних, які б підтверджував факт того, що обвинуваченою здійснено пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 за ідентифікаторами визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141, зокрема, за адресою нерухомого майна, а також відсутність зареєстрованої заяви про арешт майна на квартиру, під час здійснення нею реєстраційної дії 19.02.2018, що свідчить про законність її дій щодо державної реєстрації права власності, вказані вище документи не містять.

Крім того, із наданих стороною захисту документів судом встановлено, що вироком Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2019 ОСОБА_39 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, тобто, заволодіння квартирою АДРЕСА_3 шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах- 884303,00 грн.. Заявлений у даному кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_39 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 161 230,00 грн., яка причинена незаконним заволодінням його майна, що знаходилося у квартирі та понесеними витратами із відновлення документів на квартиру, за заявою потерпілого був залишений судом без розгляду. Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_10 від 21.06.2019, ОСОБА_39 , в добровільному порядку було відшкодовано шкоду, завдану йому злочином.

Також, зі змісту рішення Московського районного суду м.Харкова від 12.03.2020 у справі № 643/14804/19, яке надано стороною захисту вбачається, що за встановлених судом обставин, зокрема, те, що квартира АДРЕСА_3 вибула з володіння ОСОБА_10 поза його волі, внаслідок шахрайських дій осіб, що встановлено вироком Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2019 по справі №643/15206/18, та те, що 19.02.2018, приватним нотаріусом ХМНОУ ОСОБА_78 , як державним реєстратором, було вчинено дії з незаконної державної реєстрації права власності вказану квартиру, яка видула із володіння ОСОБА_10 поза його волею, суд прийшов до висновку про визнання недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 29.01.2018 між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНОУ ОСОБА_33 .

Із наданої стороною захисту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №238849210 від 26.12.2020, вбачається, що ОСОБА_19 належить на праві власності не один об'єкт нерухомого майна, по деєким об'єктам нерухомого майна вона є, як іпотеко держатель. Станом на 12.03.2020 за ОСОБА_19 не зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Зазначені вище документи, містять фактичні дані, які підтверджують факт незаконного заволодіння групою осіб квартирою, власником якої є ОСОБА_10 та подальшої визнання недійсним договору відчуження вказаної квартири, скасування державної реєстрації права власності на неї. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 , як державний реєстратор, під час здійснення 19.02.2018 реєстраційної дії, не вчиняла службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки для потерпілої, документи не містять.

Таким чином, суд ставиться критично до показань обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що під час вчинення нею, як державним реєстратором 19.02.2018 реєстраційної дії - державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 ,обвинуваченою дотримано вимоги діючого законодавства, оскільки було здійснено пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформації щодо наявності обтяжень по всім параметрам (по номеру об'єкта та адресі нерухомого майна), а також те, що заява про арешт квартири не була зареєстрована в державному реєстрі, оскільки ці показання спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема: даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №114531726, №114532294, які сформовані приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_5 19.02.2018 о 17:19:28 та 19.02.2018 о 17:22:18, по параметру запиту: пошук по реєстраційному номеру об'єкта нерухомого майна:1472021063101 та пошук по фізичній особі ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; відомостями виконаних дій з розділом, відкритим на ОНМ №1472021063101 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких ОСОБА_5 19.02.2018 було здійснено формування інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження лише за номером об'єкту нерухомого майна (номер документа - 114531726) та суб'єктом (номер документа - 114532294),інших пошуків ОСОБА_5 не здійснювала; обставинами встановленими рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, також результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.03.2019, відповідно до яких приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 , як державний реєстратор, 19.02.2018, під час здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242, здійснено пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна (пошук у базі даних заяв за ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141 не було здійснено), що призвело до державної реєстрації права власності ОНМ за наявності раніше зареєстрованої іншої заяви на це саме майно (заява про державну реєстрацію обтяження (арешт) від 14.02.2018 №26779122; даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №115990826 від 02.03.2018, відповідно даних яких, за пошуку параметру запиту - адреса нерухомого: АДРЕСА_4 , у розділі « Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» мається запис про обтяження:24912642, дата та час державної реєстрації:14.02.2018 14:48:47; даними картки прийому заяви №114033391 від 14.02.2018, відповідно до яких заява про державну реєстрацію обтяження прийнята та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2018 о 14:48:47 за реєстраційним номером 26779122.

Показання обвинуваченої ОСОБА_5 є способом захисту від пред'явленого обвинувачення, які нею надані з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи принцип безпосередності сприйняття показань судом, який закріплений в частині 4 статті 95 КПК України, суд не враховує як доказ у даному кримінальному провадженні фактичні дані, які містяться у протоколі допиту ОСОБА_5 від 14.03.2018 та протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.09.2018.

Що стосується заявленого клопотання сторони захисту про недопустимість доказів сторони обвинувачення, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування клопотання сторона захисту посилається на порушення правил територіальної підслідності у цьому кримінальному провадженні, та, як наслідок, отримання доказів неуповноваженою особою.

Відповідно до частини 2 статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. За правилами частини1 статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР, а стаття 214 КПК України не містить вказівки про можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування.

На початкових етапах досудового розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, та іноді унеможливлюють одразу встановити належний орган досудового розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.

Відповідно до положень частини 1 статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, як зазначено у частини 2 статті 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Зазначена норма спрямована, насамперед, для уникнення ситуації, коли несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій може призводити до беззворотньої втрати важливих доказів, а відтак - неможливості забезпечення виконання основних завдань кримінального провадження.

Разом з тим, частиною 2 статті 218 КПК у редакції, яка діяла у період з 11.08.2020(внесення відомостей до ЄРДР) по 24.02.2021 (завершення досудового розслідування даного кримінального провадження), не містила посилання на час, у межах якого прокурор мав визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування. Встановлення часового терміну, протягом якого прокурор повинен визначити підслідність, було закріплено лише на підставі Закону України №1888-IX від 17 листопада 2021 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов'язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів», який набрав чинності 25 листопада 2021 року.

А тому вимоги кримінального процесуального закону на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 не передбачали граничні строки виконання прокурором обов'язку визначення підслідності у випадку, коли досудове розслідування здійснюється органом, якому воно не підслідне.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження №12020220470003798 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, 10.08.2020 відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) оперуповноважений Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_28 прийняв усну заяву від ОСОБА_7 про те, що 19.02.2018 в приміщенні приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , був укладений між нею, як покупцем та продавцем ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Вказаний правочин ОСОБА_5 було здійснено із зловживанням повноважень при наявності арешту, внаслідок чого було завдано матеріальну шкоду у розмірі 516497,00 грн.

11.08.2020, за вказаною заявою, слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 внесені відомості до ЄРДР за №12020220470003798 і розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.

Відповідно до доручення т.в.о. начальника СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_80 від 12.08.2020 було доручено проведення досудового розслідування старшому слідчому Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 .

Також того дня,12.08.2020, заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_82 було призначено прокурора у кримінальному провадженні №12020220470003798 від 11.08.2020 у складі: прокурора Харківської місцевої прокуратури №4 Харківської області ОСОБА_3 ; прокурора Харківської місцевої прокуратури №4 Харківської області ОСОБА_83 .

Матеріали справи не містять доказів про прийняття прокурором рішення щодо визначення підслідності даного кримінального провадження.

А тому не можна стверджувати, що за відсутності постанови прокурора про визначення підслідності кримінального провадження за Московським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, проведення досудового розслідування кримінального провадження слідчим ОСОБА_29 , з часу встановлення місця можливого вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст.367 КК України, проведено без відповідних повноважень.

Крім того, в зазначений період часу (з 11.08.2020 по 24.02.2021) кримінальний процесуальний закон не містив положень, які б прямо забороняли здійснення досудового розслідування кримінального провадження тим органом, яким його було розпочато, до визначення прокурором підслідності досудового розслідування за іншим органом, а тому здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 , в цілому не суперечили вимогам статей 214, 218 КПК України.

Зазначене узгоджується із позиціє Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.03.2023 у справі №303/1425/18.

Крім того, суд зазначає, що інститут підслідності покликаний оптимізувати діяльність органів, що здійснюють досудове розслідування, з метою його найбільш ефективної та результативної організації для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених у статті 2 КПК України. Водночас забезпечення ефективного розслідування і, як складова цієї діяльності, визначення органу розслідування є по суті управлінською діяльністю прокурора, у якого можуть бути найрізноманітніші підстави для передачі справи тому чи іншому органу. Це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб «правильного» органу розслідування в результатах справи, і їхня функціональна залежність від сторін у справі, і відсутність достатнього досвіду, ресурсів та інформації в того органу, який має проводити розслідування за визначеною законом підслідністю, тощо.

У розумінні пункту 2 частини 3 статті 87 КПК України реалізація органами досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, як підстава для визнання доказів недопустимими означає вчинення дій чи прийняття рішень, які не належать до предмета відання цих органів.

Нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб'єктами покликана забезпечити вчинення цих дій особами з необхідною кваліфікацією, які виконують свої професійні обов'язки в умовах передбаченого законом контролю і у визначений правовий спосіб.

На переконання суду, якщо орган розслідування здійснює слідчі дії, прямо передбачені КПК України, такі дії не можуть вважатися «реалізацією повноважень, не передбачених КПК України» у значенні пункту 2 частини 3 статті 87 КПК України і мати наслідком автоматичне визнання доказів недопустимими.

Зазначене узгоджується з позиціє Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2023 у справі № 761/34746/17

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 12.08.2020, доручення про проведення досудового розслідування слідчому Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 було надано т.в.о. начальником СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_84 відповідно до вимог статей 39,214 КПК ( в редакції станом на 12.08.2020)

Крім того, клопотання сторони захисту не містять аргументів про порушення будь-яких конвенційних або конституційних прав, свобод чи інтересів ОСОБА_5 в результаті здійснення досудового розслідування саме Московським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, так само як і конкретних фактів, які би вказували на упередженість слідчого чи прокурора, могли свідчити про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження або перешкоджали участі в ньому в силу інших прямих заборон, передбачених КПК. У ході судового розгляду також не встановлено обмеження процесуальних прав обвинуваченої.

Суд, також надав оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів, отриманих із закритого кримінального провадження, розпочатого за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке містить ознаки частини 2 статті 367 КК України, та зазначає наступне.

Обраний стороною обвинувачення спосіб залучення доказів та процесуальних документів, на підставі яких проводилися слідчі (розшукові) дії, у результаті проведення яких було отримано ці докази, не є досконалим з точки зору юридичної процедури, оскільки за своїм функціональним призначенням, регламентований главою 15 КПК, тимчасовий доступ до предметів і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на збирання доказів, а не способом долучення окремих матеріалів з одного кримінального провадження до іншого.

Проте наявність у цьому провадженні звернення сторони обвинувачення до судді суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яким відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК є слідчий суддя, та судового рішення, яким надавався доступ до матеріалів кримінального провадження для їх долучення до іншого кримінального провадження, нівелює недосконалість юридичної процедури долучення матеріалів з іншого кримінального провадження до провадження, яке в цьому випадку є предметом касаційної перевірки.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі №953/25512/19.

В даному випадку в матеріалах кримінального провадження міститься ухвала слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 18.08.2020 у справі №643/12727/20, провадження №1-кс/643/3687/20, якою надано старшому слідчому СВ Московського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_29 , прокурору Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Слідчого відділу Московського ВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: Харківська область,м.Харків, вулиця Ахієзерів, 30, та містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення їх оригіналів, а саме - закритого кримінального провадження №12018220470004688 від 22.08.2018.

Про тимчасовий доступ до речей і документів 16.09.2020 старшим слідчим СВ Московського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_29 складений протокол від 16.09.2020.

Зазначене свідчить, що отримання доказів, у спосіб обраний слідчим не є грубим порушенням приписів чинного КПК України, а тому не може призвести до визнання доказів недопустимими, отриманих із матеріалів кримінального провадження №12018220470004688 від 22.08.2018, закрите постановою старшого слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 від 04.12.2019.

З огляду на зазначене, доводи сторони захисту про недопустимість доказів сторони обвинувачення , суд вважає неспроможними , а тому не підлягає задоволенню.

Оцінюючи відповідно до вимог статті 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, підтверджується показаннями, а також сукупністю досліджених документів у кримінальному провадженні.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною 2 статті 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_78 , а так само обставин, які б виключали злочинність її діяння.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд керується статтями 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , передбачене частиною 2 статті 367 КК України, є нетяжким злочином.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що вона є особою середнього віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вдова, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, ніде не працює, не є інвалідом, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Згідно даними досудової доповіді Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 03.08.2021 ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення ставиться негативно, тому можна вважати, що ОСОБА_5 не усвідомлює серйозності наслідків своїх протиправних дій. Відповідно до повідомленя ХРУП №3 ГУНП в Харківській області до адміністративної відповідальності не притягувалася. Відповідно до характеристик дільничного, характеризується посередньо, порушень правил сумлінного проживання і скандалів у побуті з її боку зафіксовано не було. На теперішній час жодних скарг і скандалів за місцем мешкання не надходило. Згідно зібраних матеріалів встановлено, що психічних розладів немає, що підтверджується відповідною довідкою №6569 від 15.07.2021. Стосовно вживання психоактивних речовин встановлено, що правопорушення вчинене не у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. На обліку у лікаря нарколога не перебуває, що підтверджується відповідною довідкою №8929 від 09.07.2021. Зі слів обвинуваченої алкогольними напоями - не зловживає, наркотичні речовини- не вживала. Обвинувачена готова до зміни способу життя та переконань, прагне здобути професію психолога, вже пройшла декілька курсів за даним напрямом. Факторів, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення, є невизнання своєї вини у скоєному, а також наразі відсутність роботи. Мотивацією до позитивних змін можна вважати прагнення здобуття нової професії. Інших факторів впливу на ризик повторного кримінального правопорушення не виявлено. У ОСОБА_5 наявні захисні ресурси, які сприяють зменшенню впливу факторів ризику. Ними можуть бути: наявність мотивації у здобутті нової професії, стабільні соціальні зв'язки з рідними, позитивні плани на майбутнє.

Дослідивши інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, органом побації встановлено, що проблемні питання, на які повинні бути спрямовані заходи впливу є ставлення до правопорушення та роботи. Аналіз інформації свідчить про середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірності небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення з боку пробації інтенсивного нагляду та застосування соціаотно-вихованих заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень . У разі, якщо суд дійде висновку звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації пропонує, окрім обов'язків, визначених частиною 1 статті 79 КК України, додатково покласти обов'язки, визначені пунктом 1 частини 3 статті 76 КК України, а саме, не виїжджати за межами України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено .

З огляду на зазначене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченої, яка є особою середнього віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, ніде не працює, не є інвалідом, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, де характеризується позитивно, згідно досудової доповіді уповноваженого органу відділу пробації ризик вчинення ОСОБА_85 повторного кримінального правопорушення та небезпеки його для суспільства оцінюється як середній, поведінку до вчиненого злочину та його тяжкі наслідки, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 367 КК України та додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади державного реєстратора та займатись діяльністю, пов'язаною з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяження строком на 1 рік та із штрафом в дохід держави в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування призначеного їй основного покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою впродовж іспитового строку тривалістю 1 рік, який буде достатнім для того, щоб остання довела своє виправлення, що відповідає вимогам частини 2 статті 50 КК України стосовно дотримання мети, та застосування до неї положень статті 75 КК України, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

У відповідності до частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у частини 1 статті 49 КК України диференційовані строки давності, зокрема, п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Згідно із частиною 2 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилялася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

Відповідно до частини 3 статті 49 КК України перебіг давності преривається, якщо до закінчення зазначених у частина 1 та 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленя волі на строк не більше двох років.

Як слідує із матеріалів провадження , передбачене частиною 2 статті 367 КК України кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинила 19.02.2018.

А отже, станом на день ухвалення судом вироку у даному кримінальному провадженні, строки, передбачені частиною першою статті 49 КК України минули.

Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 статті 49 КК України.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 284, частини 1 статті 285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог частини 8 статті 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зазначені положення узгоджуються із положенням частини 5 статті 74 КК України, відповідно до яких особа, може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього кодексу.

За змістом цих вимог закону слідує, що суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а у разі відсутності такої згоди- звільняє за вироком суду від призначеного покарання.

На виконання вимог частини 8 статті 284 КПК України, судом роз'яснено обвинуваченій її право на звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 367 КК України, на підставі статті 49 КК України.

Разом з цим, з огляду на та, що обвинувачена не вважає себе винуватою у вчинені інкримінованого їй злочину, остання не надала згоду звільнення її від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтею 49 КК України.

Таким чином, з моменту вчинення кримінального правопорушення сплинули строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, що є обов'язковою підставою для звільнення обвинувачену від призначеного покарання даним вироком суду, відповідно до статті 49 та частини 5 статті 74 КК України.

Щодо заявленого потерпілою ОСОБА_7 цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 516497, 00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановлюючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди (стаття 1166 ЦК України).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Диспозиція статті 27 Закону України «Про нотаріат», в якій передбачено можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди за наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у виді недбалості, не виключає необхідності встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальних дій, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії та/або підроблені документи.

Згідно із статтею 28 Закону України «Про нотаріат» для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону, приватний нотаріус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності. Мінімальний розмір страхової суми становить тисячу мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

В межах розгляду даного кримінального правопорушення стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, частиною 2 статті 367 КК України, а саме в тому, що внаслідок неналежного виконання приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 , як державним реєстратором, своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, 19.02.2018, під час здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242, на підставі договору купівлі -продажу, укладеного 19.02.2018 між ОСОБА_86 , як продавцем та ОСОБА_7 , як покупцем, обвинуваченою здійснено пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, пошук у базі даних заяв за ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141 не було здійснено, що призвело до державної реєстрації права власності ОНМ за наявності раніше зареєстрованої іншої заяви на це саме майно (заява про державну реєстрацію обтяження (арешт) від 14.02.2018 №26779122, та позбавило ОСОБА_7 , невідкладно вжити заходи щодо витребування сплачених нею грошових коштів, переданих покупцю з 19.02.2018 під час укладання зазначеного договору купівлі- продажу.

Службова недбалість обвинуваченої, спричинила потерпілій тяжкі наслідки у виді шкоди в розмірі 516 497,00 грн. - сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу від 19.02.2018, які потерпілій продавцем не повернуті.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 01.08.2019 у справі №643/15206/18, яким ОСОБА_39 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, встановлено факт заволодіння ОСОБА_39 та невстановленими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження: ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , шляхом оформлення та у подальшому використання підробленого свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.02.1996 на ім'я ОСОБА_12 на квартиру АДРЕСА_3 . 29.01.2018, ОСОБА_12 уклав удавний договір купівлі-продажу вказаної квартири з ОСОБА_6 , який, 19.02.2018, повідомив приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , що квартира АДРЕСА_3 належить йому на праві власності та він має намір її продати ОСОБА_7 , тобто добросовісному набувачу. На підтвердження своїх слів ОСОБА_6 надав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018, підроблену довідку з місця проживання про склад сім'ї та прописку, надану дільницею №38 КП «Жилкомсервіс» без номеру від 19.02.2018. Надалі, на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , було оформлено договір купівлі-продажу №98 від 19.02.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно квартири АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим власником зазначеної квартири стала ОСОБА_7 .

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2019 у справі №643/14342/18, ОСОБА_12 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, а саме в тому, що він, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на використання завідомо підроблених документів, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи 29.01.2018 в офісному приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_37 за адресою: АДРЕСА_6 , використав завідомо для нього підроблені документи, отримані в цей же день від особи, досудове розслідування відносно якої проводиться в іншому кримінальному провадженні, шляхом їх надання вказаному нотаріусу для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , а саме: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.02.1996, на квартиру АДРЕСА_3 , на його ім'я;довідку КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №1501248 від 22.01.2018; довідку КП «Жилкомсервіс» з місця проживання про склад сім'ї та прописку №38 №624/13 від 29.01.2018. Надалі, на підставі наданих, зокрема, ОСОБА_12 вищевказаних, завідомо для нього підроблених документі, в приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_38 посвідчено договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018 між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 щодо квартири АДРЕСА_12 та о 17-04 годині, цього ж дня, проведено за останнім державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 820/4673/18, визнано неправомірним рішення приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_5 , як державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2018 №39755028, яке прийнято з порушенням порядку, що встановлений Кабінетом міністрів України та визначений спеціальним законом, скасована державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242, здійснена суб'єктом державної реєстрації прав- приватним нотаріусом ОСОБА_5 19.02.2018.

Рішенням суду Московського районного суду м.Харкова від 12.03.2020 у справі 643/14804/19, з урахуванням обставин, встановлених, вироками Московського районного суду м.Харкова від від 01.08.2019 у справі №643/15206/18 та від 20.03.2019 у справі №643/14342/18, а також рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, визнано недійсним договір купівлі-продажу кварти АДРЕСА_3 , укладений 29.01.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_33 .

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приватному нотаріусу ХМНОУ ОСОБА_5 , під час вчинення нею нотаріальної дії - посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2018, який, зокрема, слугував правовою підставою для здійснення нею, як державним реєстратором реєстраційної дії- державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису 24909242 за ОСОБА_7 , було надано підроблені документи.

Таким чином, оскільки положення статті 27 Закону України « Про нотаріат» виключають цивільну відповідальність про відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала підроблені документи, суд приходить до висновку про відмову у задоволені цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди.

Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 у справі № 723/235/17 та від 27.02.2020 у справі № 335/13062/17.

Під час судового розгляду запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 не обирався та підстав для його обрання не має.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади державного реєстратора та займатись діяльністю, пов'язаною з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяженням строком на 1 (один) рік із штрафом в дохід держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов'язки.

Згідно з пунктами 1,2 частини 1 та пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі статті 49, частини 5 статті 74 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного даним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити обвинуваченій право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя - ОСОБА_1

Попередній документ

114172122

Наступний документ

114172124

Інформація про рішення:

№ рішення:	114172123
№ справи:	643/3313/21
Дата рішення:	16.10.2023
Дата публікації:	17.10.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(04.03.2025)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	10.12.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (40)

24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
24.02.2026 01:52	Київський районний суд м.Харкова
11.03.2021 14:30	Московський районний суд м.Харкова
19.03.2021 10:00	Харківський апеляційний суд
05.04.2021 11:30	Київський районний суд м.Харкова
09.04.2021 15:30	Київський районний суд м.Харкова
14.04.2021 10:00	Київський районний суд м.Харкова
11.05.2021 10:00	Київський районний суд м.Харкова
28.05.2021 14:00	Київський районний суд м.Харкова
16.07.2021 11:00	Київський районний суд м.Харкова
16.08.2021 14:00	Київський районний суд м.Харкова
01.10.2021 14:00	Київський районний суд м.Харкова
03.11.2021 14:00	Київський районний суд м.Харкова
06.12.2021 12:00	Київський районний суд м.Харкова
28.12.2021 14:00	Київський районний суд м.Харкова
09.02.2022 11:00	Київський районний суд м.Харкова
16.03.2022 11:00	Київський районний суд м.Харкова
08.08.2022 10:00	Київський районний суд м.Харкова
12.09.2022 12:00	Київський районний суд м.Харкова
24.10.2022 12:00	Київський районний суд м.Харкова
02.12.2022 10:00	Київський районний суд м.Харкова
13.01.2023 10:00	Київський районний суд м.Харкова
27.01.2023 10:00	Київський районний суд м.Харкова
10.02.2023 10:00	Київський районний суд м.Харкова
24.03.2023 13:45	Київський районний суд м.Харкова
26.04.2023 14:30	Київський районний суд м.Харкова
23.05.2023 14:00	Київський районний суд м.Харкова
07.07.2023 10:00	Київський районний суд м.Харкова
27.07.2023 10:00	Київський районний суд м.Харкова
06.10.2023 16:00	Київський районний суд м.Харкова
28.03.2024 11:00	Харківський апеляційний суд
08.08.2024 11:00	Харківський апеляційний суд