Справа № 530/38/23
Провадження № 2/535/635/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Мальцева С.О., секретарі Білик Н.О. за участі: представника позивача - ОСОБА_1 (дистанційно ) представника відповідача - ОСОБА_2 (дистанційно ) розглянувши у судовому засіданні в смт. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Зінківської міської ради, Служба у справах дітей Охтирської міської ради про визначення способу спілкування батька з дитиною, -
установив:
ОСОБА_5 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просив з зобов?язати ОСОБА_4 , не чинити йому перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити порядок у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_3 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
наступним чином: кожного другого та четвертого тижня з п?ятниці з подальшим перебуванням дитини разом з батьком за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з ночівлею до 20.00 год. неділі: спільного відпочинку ОСОБА_3 зі своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період планової відпустки ОСОБА_6 , терміном 30 днів кожного року (за усним попередженням ОСОБА_4 ); спільного перебування ОСОБА_6 за місцем проживання батька ОСОБА_3 протягом одного дня з ночівлею у дні українських державних свят (кожне друге свято, починаючи відлік зі свята міжнародного жіночого дня у 2023 році); 01 січня 2023 р. - Новий рік; 07 січня 2023 р. -- Різдво Христове;
08 березня 2023 р. - Міжнародний жіночий день; 16 квітня 2023 р.- Великдень; 01 травня 2023 р. - День праці; 09 травня 2023 р. -- День Перемоги; 04 червня 2023 р. - свято Трійці; 28 червня 2023 р. - День Конституції України; 28 липня 2023 р. - День української державності; 24 серпня 2023 р. Незалежності України; 14 жовтня 2023 р. - День захисників і захисниць України; День 25 грудня 2023 р. - Різдво Христове; спільного святкування дня народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 з 08.00 год. до 15.00 год. за місцем проживання батька, ОСОБА_3 ; з початком навчання в школі, перебування ОСОБА_6 за місцем зимових, весняних та літніх канікул; проживання батька ОСОБА_3 протягом першої половини осінніх, на час воєнного стану спілкування за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною, без обмеження у часі, з урахуванням розпорядку дня дитини; стягнути з ОСОБА_4 понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 послався на те, що він проживав з відповідачкою у шлюбі з 03.06.2017 року. Шлюб з відповідачкою був зареєстрований Охтирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №103.
Сторони мають сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що
підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , в якому зазначені батьки дитини: батько- ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .
Сім?я проживала в житловій квартирі, що належить матері позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Перед початком воєнних дій, позивач Помітив переміни у відношенні відповідачки до нього, так як відповідачка створювала безкінечні сварки без видимих причин.
На даний час відповідачка є внутрішньо переміщеною особою, проживає в АДРЕСА_2 , з нею проживає син ОСОБА_6 , який також зареєстрований як внутрішньо переміщена особа.
Відповідачка подала до Зіньківського районного суду Полтавської області позов про розірвання шлюбу з позивачем та про стягнення аліментів на утримання сина.
Зазначив, що він намагається з?ясувати де знаходиться його син ОСОБА_7 , в яких умовах проживає. Відповідачка відмовляється надавати можливість позивачу спілкуватися по телефону, хоча позивач придбав телефон для сина. В рідкі хвилину спілкування по телефону, син сказав, що сумує за батьком.
Йому не вдалося домовитися з відповідачкою щодо днів та часу для участі у вихованні сина, так як відповідачка маніпулює цим, так як знає, що син ОСОБА_7 більше прив?язаний до батька ніж до неї.
Він не має можливості домовитися з відповідачкою про дні та часи, коли він зможе забирати сина до себе, так як відповідачка проявляє негатив та категорично проти спілкування батька з дитиною, вчиняє сварки.
Вказує, що він тривалий час проживає та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , де його знають всі сусіди та підтвердять, що позивач є дуже гарним батьком, дитині створені всі умови для проживання, виховання та розвитку. Між батьком та дитиною склалися нормальні, теплі довірчі відносини.
Позивач на даний час є військовослужбовцем за призовом та проходить службу в військові частині НОМЕР_2 та отримує грошове забезпечення та має можливість утримувати сина на належному рівні.
За місцем його проживання створені належні умови для проживання сина, є окрема кімната, окреме спальне місце, особисті речі, іграшки.
Більш того, син ОСОБА_7 більше прив'язаний до батька, бажає більше часу проводити з ним. Він має постійне місце проживання, перебуває на військовій службі, характеризується позитивно, піклується про дитину, створює всі належні умови для існування та розвитку, не притягувався до кримінальної відповідальності.
Відповідачка безпричинними відмовами перешкоджає йому спілкуватися з сином та влаштовує сварки при дитині, що негативно впливає на сина та намагається викликати у сина небажання бачитися з батьком, говорить сину погане про батька.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнала частково, а саме в тій частині, що на час воєнного стану може мати місце спілкування батька з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними, без обмеження у часі, з урахуванням розпорядку дня дитини; не заперечує щодо спілкування батька з дитиною за заявленим
ним у позовній заяві графіком, по місцю проживання матері дитини , але не у помешканні матері дитини, а на нейтральній території
Щодо перебування дитини разом із батьком за місцем реєстрації і проживания батька у м. Охтирка кожного другого та четвертого тижня з п?ятниці з ночівлею до 20.00 год. неділі, то відповідач заперечує проти такого порядку і була б згідна на перебування дитини разом із батьком за місцем реєстрації і проживання батька у м. Охтирка кожного другого та четвертого тижня із 10 год.00 хв. суботи з ночівлею до 14.00 год. неділі, у випадку якщо м. Охтирка не перебуватиме у зоні активних бойових дій, а випадку перебування м. Охтирки у зоні активних бойових дій, заперечує перебування дитини разом із батьком за місцем реєстрації і проживання батька у м. Охтирка.
Щодо спільного відпочинку батька із дитиною в період планової відпустки
батька за усним попередженям останнім відповідача, то вказаний термін відпустки у 30 днів на даний час нічим не підтверджений, а у випадку отримання позивачем такої відпустки, останній має документально підтвердити термін відпустки та погодити із матерію дитини місце і строк спільного відпочинку батька із дитиною в період відпустки батька.
Щодо спільного перебування дитини за місцем проживання батька протягомодного дня з ночівлею у дні українських державних свят, то в даному випадку є протиріччя, так як позивач задекларував проведення кожного другого державного свята разом із дитиною, а перелічив святкування разом із дитиною усіх державних свят 2023 року.
Зазначила, що перебування дитини разом із батьком за місцем реєстрації і проживання батька у м. Охтирка кожного другого та четвертого тижня із 10 год. 00 хв. суботи з ночівлею до 14.00 год. неділі, у випадку якщо м. Охтирка не перебуватиме у зоні активних бойових дій, а випадку перебування м. Охтирки у зоні активних бойових дій,-- заперечує перебування дитини разом із батьком за місцем реєстрації і проживання батька у м. Охтирка Спільний відпочинок батька із дитиною в період планової відпустки батька
за усним попередженям останнім відповідача, має бути терміном до 10 днів, за умови що позивач мас документально підтвердити термін відпустки та погодити із матерею дитини місце і строк спільного відпочинку батька із дитиною в період відпустки батька.
Святкові і неробочі дні сковані на період воєнного стану, внаслідок чого спільне перебування дитини за місцем проживання батька протягом одного дня з ночівлею у дні українських державних свят, не підлягає задоволенню судом. Не заперечує святкування дня народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком, із зазначених вище причин, а батько зможе відсвяткувати день народження дитини наступного дня, спільне святкування дня народження батька разом із дитиною, мало б розпочатися об 11 год 00 хв. і закінчитися не пізніше 14 год. 00 хв. Вважає, що святкування дня народження батька із дитиною мало б відбуватися по місцю проживання дитини на нейтральній території (кав?ярня, центр розваг і т.п.), але тільки не по місцю мешкання позивача. Перебування дитини за місцем проживання батька з початком навчання в школі протягом першої половини осінніх, зимових і весняних канікул має бути по 3, 5 дні кожні канікули, виходячи із протяжності кожних канікул у 7 днів, а під час літніх канікул загальною протяжністю 10, 5 днів, із поділом цих днів на 3. місяці літніх канікул, тобто по 3.5 дні щомісячно, так як осінні, зимові і весняні канікули мають протяжність по 7 днів.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Собини П.М. підтримав позовні вимоги з підстав, які вказані в позовній заяві.
Представник відповідача - адвокат Постернак М.І. заперечував проти задоволення позову частково, з підстав, які вказані у відозві.
Служба у справах дітей Охтирської міської ради про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином та надали клопотання, в якому просили провести судове засідання без участі представника служби у справах дітей Охтирської міської ради.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.
Згідно копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 03 червня 2017 року, актовий запис №103.
Так, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є малолітньою дитиною ОСОБА_3 - позивача у цій справі та ОСОБА_4 - відповідача у цій справі.
Матеріали справи свідчать, що згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Із копії військового квитка серія НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_3 є військовим. Із копії службової характеристики на старшого солдата ОСОБА_3 вбачається, що він характеризується позитивно.
Із копій довідок відповідно від 13 квітня 2022 року №1610-7000740630 та за №1610-7000740911 вбачається, що позивачка ОСОБА_4 та наповнолітній ОСОБА_6 є такими особами, яких взято на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов, службою у справах дітей Охтирської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 було 09.01.2023 року працівниками служби проведено обстеження умов проживання батька дитини ОСОБА_3 за вищевказаною адресою, встановлено, що умови проживання батька дитини ОСОБА_3 задовільні також членами комісії зазначено, що ОСОБА_3 висловлює бажання встановити спосіб участі у вихованні сина шляхом надання позову до суду.
Виходячи з положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Виходячи з положень ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, перешкоджає повноцінно приймати участь у її вихованні, чим порушує його права як батька.
Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом установлено, що заявляючи вимоги про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином позивачем надано суду доказів на підтвердження факту вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні у вигляді не можливості дійти домовленостей та порозумінь, тобто фактично спір виник у зв'язку з неможливістю сторін досягти домовленостей щодо порядку спілкування позивача з дитиною.
Однак суд вважає, що батько дитини має право на спілкування з нею, але це не повинно заважати нормальному розвитку дитини.
Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що батько дитини не має можливості та певного досвіду догляду за дитиною, негативно впливає на сина, не містять доказів існування обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із сином чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з сином, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб.
Отже, на підставі вищевикладеного, вбачаються підстави для визначення судом способу спілкування батька із сином, дотримуючись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Так, з метою збереження рівності прав батьків та забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що спілкування батька з дитиною має бути визначене не суцільно, а з певною періодичністю та саме такий графік не буде суперечити інтересам дитини, не перешкоджатиме її нормальному розвитку і відповідатиме обсягу обов'язків та прав батька щодо сина.
Відтак, до запропонованого позивачем порядку, необхідно внести окремі уточнення, позаяк запропонований ним графік щодо зустрічей із дитиною не дотримує балансу рівності участі батьків у вихованні, а тому суд вважає за доцільним в інтересах дитини встановити наступний порядок:
у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_3 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- на час воєнного стану спілкування за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною, без обмеження у часі, з урахуванням розпорядку дня дитини .
- кожного другого та четвертого тижня з п'ятниці з подальшим перебуванням дитини разом з батьком за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з ночівлею до 20.00 год. неділі;
- спільного відпочинку ОСОБА_3 зі своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період планової відпустки ОСОБА_6 , терміном 15 днів кожного року, за усним попередженням ОСОБА_4 та за умови документального підтвердження терміну відпустки та погодження з матір'ю дитини місця та строку спільного відпочинку батька із дитиною в період відпустки батька;
- спільного святкування дня народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 з 10.00 год. до 15.00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_3 ;
- з початком навчання в школі, перебування ОСОБА_6 за місцем проживання батька ОСОБА_3 протягом першої половини осінніх, зимових, весняних та літніх канікул.
Суд зауважує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає його інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати інтересам дитини.
Водночас суд зазначає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо безперешкодної участі позивача у святкуванні з дитиною державних свят України без участі відповідача, позаяк такі вимоги суперечать принципу рівності обсягу прав батьків. Зазначені питання у кожному конкретному випадку мають бути вирішені позивачем за домовленістю з відповідачем з урахуванням перш за все інтересів дитини, її психологічного і фізичного стану та в залежності від того, на який день тижня буде припадати те чи інше свято, яке не було конкретизовано позивачем у пред'явлених ним позовних вимогах та в заяві про зміну підстав позову, в тому числі з метою не порушення нормального режиму розпорядку дня дитини.
Окрім того, суд зауважує, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік, а також, якщо зростання прихильності дитини до батька та належне виконання останнім своїх батьківських обов'язків обумовить це. До того ж дане рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивача з дитиною.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Пастернака М.І. про зупинення провадження у справі в зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_3 є такою особою, який мобілізований до ЗСУ не підлягає до задоволення, так як дана обставини не перешкоджає розгляду справи, оскільки він сам ОСОБА_3 , як позивач активно приймав участь у її розгляді та у нього є представник - адвокат Собина П.М.
Аналогійчний висновок зролено у Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 (провадження № 61-8044св23).
Питання розподілу судових витрат здійснюється на підставі ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог позивача.
На підставі наведеного та ст. ст. 141, 157, 159 СК України, Конвенції про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства та керуючись ст. ст.141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд;-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Зінківської міської ради, Служба у справах дітей Охтирської міської ради про визначення способу спілкування батька з дитиною, задовольнити частково.
Зобов?язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не чинити перешкод ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити порядок у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_3 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- на час воєнного стану спілкування за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною, без обмеження у часі, з урахуванням розпорядку дня дитини .
- кожного другого та четвертого тижня з п'ятниці з подальшим перебуванням дитини разом з батьком за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з ночівлею до 20.00 год. неділі;
- спільного відпочинку ОСОБА_3 зі своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період планової відпустки ОСОБА_6 , терміном 15 днів кожного року, за усним попередженням ОСОБА_4 та за умови документального підтвердження терміну відпустки та погодження з матір'ю дитини місця та строку спільного відпочинку батька із дитиною в період відпустки батька;
- спільного святкування дня народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 з 10.00 год. до 15.00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_3 ;
- з початком навчання в школі, перебування ОСОБА_6 за місцем проживання батька ОСОБА_3 протягом першої половини осінніх, зимових, весняних та літніх канікул.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати за сплату судового збору в сумі 908 ( дев'ятсот вісім ) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
У повному обсязі рішення складено 06.10.2023 року.
Суддя: С.О. Мальцев