єдиний унікальний номер справи 531/1918/23
номер провадження 2/531/427/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року місто Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Герцова О. М.,
за участю секретаря Капленко Є. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем укладений договір розподілу природного газу, який відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, є публічним та однаковий для всіх споживачів і є договором приєднання. Фактом згоди приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної споживачем ОСОБА_1 заяви-приєднання. Підтвердженням споживання природного газу є відомості про зняття показників та картка підсумків споживання газу по лічильникам абонента ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 , код ЕІС:56ХМ26D11270557Z, за адресою: АДРЕСА_1 . У відомостях зняття показників та підсумках споживання газу по лічильникам абонента ОСОБА_1 , зазначено, що 28.04.2022 працівниками АТ «Полтавагаз» було знято у боржника кінцевий показник лічильника 2909. 07.02.2023 працівниками АТ «Полтавагаз» знято у боржника кінцевий показник лічильника 2990, а 08.05.2023 - 3009. Отже з 28.04.2022 року по 08.05.2023 року відповідач фактично спожив 100 м.куб. природного газу. Відповідачем у період виникнення заборгованості було здійснено оплату за послуги з розподілу природного газу по рахунку оператора ГРМ, загальна сума якої становить 5314,28 грн. Вказані дії засвідчують бажання боржника укласти договір розподілу природного газу. Враховуючи зазначене, відповідач приєднався до умов договору розподілу природного газу, повернувши підписану заяву-приєднання, сплативши рахунок оператора ГРМ, а також мається документальне підтвердження споживання відповідачем природного газу.
Станом на 01.07.2023 заборгованість становить 4453,68 грн. Відповідач ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі 4453,68 грн. та судовий збір.
Ухвалою суду від 19.07.2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, який надсилався відповідачу, з відміткою «Адресат відсутній» у зв'язку з чим ухвалою суду від 29.08.2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті, суду не повідомив про причину неявки.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що за підсумками споживання газу по лічильникам, абонент ОСОБА_1 споживає природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого показник лічильника 28.4.2022 становив 2909 (зняття показників), 07.02.2023 - 2990 (зняття показників), 08.05.2023 - 3009 (зняття показників) (а.с.13-16).
З даних картки абонента ОСОБА_1 вбачається, що йому щомісячно нараховувалося: з березня 2022 - 270,51 грн., з січня 2023 - 278,96 грн., з квітня 2023 - 249,92 грн. до липня 2023 року включно (а.с.17).
Позивачем також надано картку фактичного споживання м.куб газу абонентом ОСОБА_1 з березня 2022 року по липень 2023 року (а.с.19).
Як видно з Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, договір є публічним (п.1.1.), його умови є однаковими для всіх споживачів (п.1.2.) та є договором приєднання на невизначений строк. Фактом приєднання є вчинення споживачем будь-яких дій, зокрема: надання підписаної заяви, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3.).
02.12.2021 року, ознайомившись з умовами вищезазначеного Типового договору розподілу природного газу, відповідачем підписано Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) (а.с.12), де зазначено персоніфіковані дані споживача: персональний ЕІС-код - ЕІС:56ХМ26D11270557Z; назва об'єкта - приватний будинок; адреса - АДРЕСА_1 .
13.01.2023 року за № 97 позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплати до 20 січня 2023 року боргу у загальному розмірі 2704,24 грн (а.с.23), яка отримана відповідачем 24.12.2022, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.24).
З розрахунку заборгованості вбачається, що з заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 01.07.2023, становить 4453,68 грн.(а.с.19).
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
За п.35 ч.1 ст. 1 цієї статті передбачено, що розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Частинами 1 та 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», та Цивільним кодексом України.
За п.2 ч.1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», керуючись вимогами Кодексу газорозподільних систем, тарифами встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Полтавагаз», об'ємів споживання відповідачем природного газу.
07 жовтня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №2080, відповідно до якої затверджено ряд змін до Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу, зокрема до глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, яким встановлено порядок розрахунків за договором розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.
Згідно умов пункту 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 розділу VI даного Договору).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як свідчать надані позивачем докази, відповідач користувався послугами природного газу з квітня 2022 року у якому показник лічильника становив 2909 куб.м, а у травні 2023 року показник становив 3009 куб.м (а.с.13).
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач скористався наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов'язкам, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконував, а саме не сплачував вартість отриманих ним послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем, що станом на 01.07.2023 склала 4453,68 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач, користуючись послугами природного газу, не сплачував позивачу витрати за розподіл газу, а відтак позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за цей період у вказаному вище розмірі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про доцільність задоволення позовних вимог у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», що знаходиться в м.Полтава, вул. В.Козака, 2а, на р/р НОМЕР_3 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912, заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 4453,68 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят три гривні шістдесят вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», що знаходиться в м. Полтава, вул. В. Козака, 2а, на р/р НОМЕР_4 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912, суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Герцов