ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/1802/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Черкаській області щодо не списання податкових зобов'язань та штрафних санкцій ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", та щодо не звільнення майна ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь в кількості 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описаних у податкову заставу згідно акту опису майна № 265/23-00-13-0409 від 30.06.2021, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1 , описаного у податкову заставу згідно акту опису майна №2/23-00-13-0509 від 27.09.2022, майно платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна № 5 від 17.05.2016 з податкової застави та від адміністративного арешту;
- зобов'язати ГУ ДПС у Черкаській області списати зобов'язання ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" за податком па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 166445,91 грн, орендною платою в розмірі 4059064,71 грн, рентною платою за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 439118,23 грн, штрафом за невчасну сплату за оренду землі по рішенні Господарського суду Черкаської області в розмірі 1303597,19 грн;
- зобов'язати ГУ ДПС у Черкаській області звільнити з податкової застави майно ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь в кількості 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описаних у податкову заставу згідно акту опису майна № 265/23-00-13-0409 від 30.06.2021, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1 , описаного у податкову заставу згідно акту опису майна № 2/23-00-13-0509 від 27.09.2022, майно платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна № 5 від 17.05.2016;
- зобов'язати ГУ ДПС у Черкаській області звільнити від адміністративного арешту майно ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь в кількості 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описаних у податкову заставу згідно акту опису майна № 265/23-00-13-0409 від 30.06.2021, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1 , описаного у податкову заставу згідно акту опису майна № 2/23-00-13-0509 від 27.09.2022, майно платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна № 5 від 17.05.201;
- стягнути на користь ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області 5368,00 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання до суду цього адміністративного позову та заяви про забезпечення позову та витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розрахунок якої складає 50000 грн.
Крім того, 22.03.2023 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити адміністративний позов шляхом заборони ГУ ДПС у Черкаській області здійснювати погашення податкового боргу за рахунок майна ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", що перебуває у податковій заставі, а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь в кількості 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описане у податкову заставу актом від 30.06.2021 № 265/23-00-13-0409; екскаватор марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1 , описане у податкову заставу актом від 27.09.2022 № 2/23-00-13-0509.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року заяву ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Головному управлінню ДПС у Черкаській області здійснювати погашення податкового боргу за рахунок майна ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", що перебуває у податковій заставі, а саме: щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь фракції 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, описане у податкову заставу згідно акту від 30.06.2021 № 265/23-00-13-0409; екскаватор марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1 , описаний у податкову заставу згідно акту від 27.09.2022 № 2/23-00-13-0509.
Вжито вказані заходи забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили рішенням суду у справі № 580/1802/23.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що заходи забезпечення позову вжиті судом першої інстанції не відповідають критеріям адекватності та співмірності, а також перешкоджають податковому органу виконати рішення суду в іншій адміністративній справі, яким надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходи з того, що предметом позову який розглядається, є, визнання протиправною бездіяльності щодо не звільнення майна з податкової застави, від адміністративного арешту та зобов'язання Головного управління ДПС у Черкаській області звільнити з податкової застави та від адміністративного арешту майно позивача (щебінь фракції 5-10 в кількості 3681 тон, щебінь в кількості 10-20 в кількості 3062,1 тон, відсів в кількості 4012,3 тон, екскаватора марки ЕКГ-4,6 р.в. 1965, н.з. НОМЕР_1 ).
При цьому, суд з'ясував, що ТОВ «Українська універсальна біржа» оголосило проведення 27.03.2023 о 12-00 год. цільового аукціону з продажу майна ДП "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач", а саме: Лот 1 - щебінь фракції 5-10, у кількості 1722,68 тон, за початковою вартістю 465123,60 грн, яке підлягає реалізації в рахунок погашення його податкового боргу.
Судом першої інстанції зауважено, що обставинам правомірності/неправомірності перебування майна позивача у податковій заставі а також під адміністративним арештом буде надано оцінку у рішенні суду за наслідками розгляду даної справи.
При цьому, зроблено висновки, що оскільки податковим органом вчиняються дії з реалізації майна позивача, яке перебуває у податковій заставі, вжиття заходів забезпечення позову є співмірним та обґрунтованим.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з частинами 1, 4, 5 та 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 640/17821/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 140/8745/21.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції погодився з доводами заявника, що невжиття заявленого заходу забезпечення, навіть у випадку подальшого задоволення судом позовних вимог, може призвести до неможливості поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки на дату набрання рішенням суду законної сили майно позивача/його частина може бути реалізована третім особам.
Поряд із цим, дослідивши наявні матеріали справи колегія суддів приходить до переконання що такі висновки суду першої інстанції є передчасними, а саме рішення постановлено судом при неповному з'ясуванні обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи та залишено поза увагою судом першої інстанції, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі № 580/1339/22 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, поовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Надано дозвіл Головному управлінню ДПС у Черкаській області на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1239108,71 грн за рахунок майна дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранкар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач», що перебуває у податковій заставі.
Таким чином, спірною ухвалою суду фактично зупинено виконання рішення у іншій справі, що набрало законної сили.
З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами.
Також, матеріали справи не містять доказів, що в разі не вжиття таких заходів забезпечення позову , навіть у випадку подальшого задоволення судом позовних вимог, може призвести до неможливості поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Також колегія суддів звертає увагу, при вчиненні дій з метою проведення відповідних аукціонних торгів, вжиття заходів забезпечення позову, які б перешкоджали таким діям суперечить частині 6 ст. 151 КАС України, якою передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а тому зазначена ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні клопотання дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з недостатнім правовим обґрунтуванням, а тому наявні підстави для його скасування.
Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 150, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову якою заяву дочірнього підприємства "Корсунь-Шевченківський гранкар'єр "Сівач"ПАТ "Сівач" про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 12.10.2023)