ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/15257/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор прав на нерухоме майно Ічнянської міської ради Чернігівської області Журавель Антоніна Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Магнат» про визнання незаконними та скасування висновку, наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор прав на нерухоме майно Ічнянської міської ради Чернігівської області Журавель Антоніна Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Магнат» про визнання незаконними та скасування висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції від 01.09.2023 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії «Магнат» від 10.08.2023 №545, яка зареєстрована у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції 14.08.2023 за №35696-23-12; визнання незаконним та скасування наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.09.2023 року №474/7 «Про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії «Магнат».
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суд прийшов до наступного висновку.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Приписами частини першої статті 20 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (стаття 2 Земельного кодексу України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позов заявлений з підстав порушення, на думку позивача, його права щодо користування та розпорядження власною земельною ділянкою.
Так, позивач фактично обґрунтовує позов незгодою зі строком дії договору оренди, на підставі якого наявна у нього на праві власності земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «Агропромислова компанія «Магнат».
Тобто, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані висновок та наказ про задоволення скарги ТОВ «Агропромислова компанія «Магнат», не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачем оскаржувані висновок та наказ ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.
Таким чином, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ТОВ «Агропромислова компанія «Магнат» щодо строку оренди земельної ділянки, яке підлягає державній реєстрації.
З урахуванням наведеного, даний спір має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано право оренди земельної ділянки, що оспорюється позивачем. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється, а участь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управління Міністерства юстиції як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим, а враховуючи склад учасників у даній справі, його належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.02.2021 у справі № 821/669/17.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 2, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор прав на нерухоме майно Ічнянської міської ради Чернігівської області Журавель Антоніна Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Магнат» про визнання незаконними та скасування висновку, наказу - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.10.2023.
Суддя Н.М. Баргаміна