ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/12095/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави до Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Прилуцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності Прилуцької міської ради щодо невжиття заходів по оформленню права власності на захисну споруду цивільного захисту - сховища № 95866, вартістю 2567998,53 грн, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області та зобов'язати Прилуцьку міську раду вжити заходів щодо оформлення права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95866, вартістю 2567998,53 грн, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що всупереч статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрацію прав власності протягом тривалого часу на комунальне майно - споруду цивільного захисту - сховища № 95866, вартістю 2567998,53 грн, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області, Прилуцькою міською радою не вжито.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому вказав станом на 04.09.2023 розпочата процедура оформлення правовстановлюючих документів на захисну споруду по вул. Земська, 39 в м. Придуки. 22.08.2023 прийнято рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 216, яким комунальному підприємству «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради поставлено на баланс захисну споруду цивільного захисту (сховище № 95866), загальною площею 187,20 кв.м. що знаходиться по вул. Земскій, 39 в м. Прилуки Чернігівської області, вартістю 766166,00 грн. На чергову сесію міської ради виноситься проєкт рішення про підтвердження факту перебування захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища № 95866 по вул. Земській, 39 в м. Прилуки Чернігівської області в комунальній власності територіальної громади міста Прилуки. Тільки після прийняття рішення ради матеріали направляються до Фонду державного майна для перевірки. Після перевірки Фондом буде здійснено реєстрація права власності вказаної захисної споруди.
Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури було подано відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити, оскільки процедура оформлення правовстановлюючих документів на захисну споруду цивільного захисту не завершена.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 10.04.2007 № 212 «Про передачу та списання майна» КП «Прилукижитлобуд» було передано майно житлового фонду від комунальних підприємств житлово-експлуатаційних контор, в тому числі будинок по вул. Земська, 39 в м. Прилуки (а.с. 10).
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міські ради від 19.11.2019 № 414 «Про списання житлового будинку», житловий будинок за адресою: вул. Земська, 39, було списано з балансу КП «Прилукижитлобуд» (а.с. 11).
Відповідно до облікової картки сховища № НОМЕР_1 , паспорту сховища № НОМЕР_1 захисна споруда № 95886, яка знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області, належить КП «Прилукижитлобуд», форма власності - комунальна (а.с. 12-13).
22.04.2016 Прилуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації на замовлення Прилуцької міської ради було виготовлено технічний паспорт на сховище № 95866, за адресою м. Прилуки, вул. Земська, 39 (а.с. 14-21).
Також 11.08.2022 виконавчим комітетом Прилуцької міської ради було укладено договір № 12 на поточний ремонт приміщення захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища № 95866, за адресою: вул. Земська, 39, літер «Пд» м. Прилуки, Чернігівська область (а.с. 22-23).
Згідно листа Виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 13.07.2023 № 02-16/4857 встановлено, що заходи щодо реєстрації права комунальної власності на захисну споруду сховища з обліковим номером 95866, що розташоване по вул. Земська, 39, не вживалися (а.с. 9).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.07.2023 № 340216067, право власності на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95866, не зареєстровано (а.с. 24).
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури, вважаючи, що Прилуцька міська рада зобов'язана вчинити відповідні дії щодо оформленню права власності на захисну споруду цивільного захисту, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Підпунктом 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, власні (самоврядні) повноваження, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
У відповідності до частини п'ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Прилуцької міської територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Прилуцька міська рада.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Згідно статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
У пункті 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Суб'єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання, громадські організації (частина друга статті 6 Кодексу цивільного захисту України).
В силу вимог частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Пунктом 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок), зокрема, визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані (частина перша статті 36-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Усупереч наведеного, правовстановлюючі документи на захисну споруду цивільного захисту - сховища № 95866, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області, відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.
Пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Враховуючи, що Прилуцька міська рада, згідно вказаних норм, є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, то саме на неї покладено обов'язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на захисну споруду цивільного захисту - сховища № 95866, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області.
Щодо прохання відповідача про відтермінування строку розгляду справи, то суд зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають продовження строків розгляду адміністративних справ.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Прилуцька міська рада зобов'язана вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на захисну споруду цивільного захисту - сховища № 95866, вартістю 2567998,53 грн, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (вул. 1-го Травня, буд. 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави до Прилуцької міської ради (вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 34209057) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Прилуцької міської ради щодо невжиття заходів по оформленню права власності на захисну споруду цивільного захисту - сховища № 95866, вартістю 2567998,53 грн, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області.
Зобов'язати Прилуцьку міську раду вжити заходів щодо оформлення права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95866, вартістю 2567998,53 грн, що знаходиться по вул. Земська, 39, в м. Прилуки, Чернігівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.10.2023.
Суддя Н.М. Баргаміна