ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/6731/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Олейщук А.-М.С.
учасників справи:
представника заявника - Агатія В.В.
представника відповідача - Лазоряка М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
ВСТАНОВИВ:
12.10.2023 о 15:56 год. до суду надійшла заява від Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Чернівецькій області) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить: винести рішення, яким підтвердити обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), який застосований рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що представник ФОП ОСОБА_1 відмовив у допуску до проведення перевірки посадових осіб Головного управління ДПС у Чернівецькій області за відсутності законних підстав, чим порушено вимоги ст. 81 Податкового кодексу України. У зв'язку з чим, 12.10.2023 о 09:30 год. заступником начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - фізичній особі ОСОБА_1 , з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна (побутової техніки) платника податків ФОП ОСОБА_1 .
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та призначено судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей провадження у справах за зверненням податкових органів, встановлених ст. 283 КАС України, на 13.10.2023.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач) подав до суду відзив, в якому зазначав, що 11.10.2023 не допущено податкових інспекторів до фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у відповідності до абз. 5 п.81.1 ст. 81 ПК України - пред'явлено копію наказу від 10.10.2023 № 1220-п, складеного з порушенням вимог до його змісту встановлених цим пунктом, зокрема в пред'явленому наказі від 10.10.2023 № 1220-п відсутні такі обов'язкові реквізити: 1) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку; 2) адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; 3) підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; 4) період діяльності, який буде перевірятися.
На переконання відповідача, обов'язковим реквізитом наказу на перевірку відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України є адреса об'єкта, перевірка якого проводиться. В наказі від 10.10.2023 р. №1220-п зазначено загальну адресу МТК “Калинівський ринок” м. Чернівці, вул. Калинівська, 13А, за такою адресою здійснює діяльність тисячі магазинів на калинівському ринку і зазначення в наказі на перевірку такої загальної адреси не дозволяє ідентифікувати з поміж цих об'єктів, об'єкт торгівлі ОСОБА_1 , якого стосується перевірка, водночас адреса торговельного об'єкта павільйона, в якому здійснює діяльність відповідач наступна: АДРЕСА_1 , торговий сектор № НОМЕР_2 , торгове місце №22К.
В наказі на фактичну перевірку від 10.10.2023 р. №1220-п ГУ ДПС у Чернівецькій області зазначено як підстави три пункти 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.7 без наведення змісту інформації, яка стала фактичною підставою для перевірки.
Представник заявника, у судовому засіданні, яке відбулося 13.10.2023, підтримав подану заяву, просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 13.10.2023, заперечував проти задоволення зави про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, з підстав наведених у відзиві.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області отримано лист ДПС України від 29.09.2023 № 24470/7/99-00-07-04-03-07, згідно із яким зобов'язано ГУ ДПС в областях та м. Києві забезпечити проведення фактичних перевірок платників податків або об'єктів, інформація про можливі порушення по яких зазначена у додатку 1 до цього листа щодо дотримання вимог чинного законодавства (з додатком).
Так, згідно зазначеного вище листа, в період з 29.08.2023 по 25.09.2023 на чат-бот ДПС “StopViolationBot” надходила інформація, що свідчить про можливі порушення платника податків законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи (додаток 1).
Згідно додатку 1 до листа ДПС України від 29.09.2023 № 24470/7/99-00-07- 04-03-07, в магазині “Удача” МТК “Калинівський ринок” (3 сектор), що здійснює реалізацію побутової техніки, не надано чеку про придбання побутової техніки та не видано гарантійний талон.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 19-1, п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1, ст. 75, п. п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, п.п. 69.2, 69.27 п. 69 розділу XX Перехідних положень ПК України, 10.10.2023 Головне управлінням ДПС у Чернівецькій області видано наказ “Про проведення фактичної перевірки” № 1220-п, яким наказано провести фактичну перевірку магазину побутової техніки за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб з 10.10.2023 по 19.10.2023, з питань з питань здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, готівкових розрахунків та розрахунків з використання електронних платіжних засобів, дотримання роботодавцем законодавства з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
На виконання вказаного наказу, відповідачем видано направлення на перевірку від 10.10.2023 № 2147, № 2148, проведення якої доручено головним державним інспекторам відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернівецькій області Шинковий Д.О., Коваль С.В.
З матеріалів справи видно, що враховуючи інформацію отриману від ДПС України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області “Про проведення фактичної перевірки” від 10.10.2023 № 1220-п та відповідно до направлень на перевірку від 10.10.2023 № 2147, від 10.10.2023 № 2148, головні державні інспекторами відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Шинковий Д.О. та Коваль С.В. 11.10.2023 о 13 год. 10 хв. прибули для проведення фактичної перевірки за адресою АДРЕСА_2 магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.
Вказаними вище посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області до початку фактичної перевірки було пред'явлено відповідачу наступні документи, зокрема:
- копія наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області “Про проведення фактичної перевірки” від 10.10.2023 № 1220-п;
- направлення на проведення перевірки від 10.10.2023 № 2147 та службове посвідчення від 11.12.2022 НВ № 000558 головного державного інспектора Шинкового Д.О.;
- направлення на проведення перевірки від 10.10.2023 № 2148 та службове посвідчення від 11.02.2022 НВ № 000496 головного державного інспектора Коваль С.В.
Проте, відповідач відмовився від підпису у направленнях на перевірку, що засвідчено актом від 11.10.2023 № 400/Ж6/24-13-07-04 про відмову від підпису у направленнях про проведення фактичної перевірки.
В подальшому, представник відповідача Лазоряк М.І. відмовив у допуску до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 11.10.2023 № 399/Ж6/24-13-07-04.
Згідно пояснень від 11.10.2023, наданих представником відповідача Лазоряком М.І., до проведення фактичної перевірки представників ГУ ДПС у Чернівецькій області не допустив, у зв'язку з тим, що наказ № 1220-п від 10.10.2023 складено з порушенням вимог ст. ст. 80, 81 Податкового кодексу України, не містить прізвища, ім'я та по батькові суб'єкта господарювання, адресу магазину та не зазначено підстави, які стали основою для проведення перевірки.
За наслідками розгляду матеріалів щодо відмови у проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , 12.10.2023 начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернівецькій області звернувся до заступника начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області із зверненням, в якому просив застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків (побутової техніки), що перебуває (розміщене, зберігається) МТК “Калинівський ринок” в магазині побутової техніки “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Розглянувши указане звернення та додані до нього матеріали, на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодекс України, 12.10.2023 о 09 год. 30 хв. заступником начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 1529/Ж12/24-13-07-04, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків (побутової техніки), що перебуває (розміщене, зберігається) МТК “Калинівський ринок” в магазині побутової техніки “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна (побутової техніки) платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що перебуває (розміщене, зберігається) МТК “Калинівський ринок” в магазині побутової техніки “Удача” за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А.
Про прийняття вказаного рішення, Головне управління ДПС у Чернівецькій області повідомило відповідача шляхом направлення на його адресу листа від 12.10.2023 за вих. № 14936/6/24-13-07-04.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що склалися у справі, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п. п. 16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п. п. 16.1.13).
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п. п. 20.1.4);
- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п. п. 20.1.13).
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 80.1 ст. 80 ПКУ визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПКУ).
Нормами п. 81.1 ст. 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації, зокрема, фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПК України.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області до початку фактичної перевірки було пред'явлено відповідачу наступні документи, зокрема: копія наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області “Про проведення фактичної перевірки” від 10.10.2023 № 1220-п; направлення на проведення перевірки від 10.10.2023 № 2147 та службове посвідчення від 11.12.2022 НВ № 000558 головного державного інспектора Шинкового Д.О.; направлення на проведення перевірки від 10.10.2023 № 2148 та службове посвідчення від 11.02.2022 НВ № 000496 головного державного інспектора Коваль С.В. Проте, відповідач відмовився від підпису у направленнях на перевірку, що засвідчено актом від 11.10.2023 № 400/Ж6/24-13-07-04 про відмову від підпису у направленнях про проведення фактичної перевірки.
У допуску до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 представник ОСОБА_2 відмовився, про що складено акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 11.10.2023 № 399/Ж6/24-13-07-04.
У зв'язку з не допуском до перевірки, Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області о 09 год. 30 хв. 12.10.2023 винесено рішення від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04.
Отже, суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що 11.10.2023 посадовими особами податкового органу було пред'явлено платнику податків та представнику платника податків (відповідачу) всі передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України документи - наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення. Всі ці документи мали підписи, були скріплені печатками, мали необхідні реквізити, їх повнота і належність оформлення відповідачем визнаються і не оспорюються.
Факт пред'явлення цих документів та наведені вище обставини сторонами не спростовано, він не є спірними у справі, незважаючи на наявність акту про відмову відповідача від підпису у направлення про проведення фактичної перевірки
Представник відповідача стверджує, що з порушенням вимог п.81.1 ст. 81 ПК винесено наказ від 10.10.2023 №1220-п, в якому відсутні такі обов'язкові реквізити: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку; адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; період діяльності, який буде перевірятися, а лише зазначено норми податкового законодавства.
Надаючи оцінку доводам та аргументам відповідача, суд, згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує правову позицію Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 вказав:
"У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою ст. 283 КАС України.
Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою ст. 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб'єктом, який здійснює перевірку об'єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб'єктів владних повноважень.
Більш того, з огляду на частину першу ст. 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що "публічно-правовий спір" є тотожним до терміну "спір про право". Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України".
На виконання вимог ч. 2 ст. 356 КАС України Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано такий правовий висновок:
"За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як "спір про право".
Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п. 2 ч. 4 статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України.
Суд зауважує, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним".
З огляду на вищевказане правове регулювання та обставини справи, судом відхиляються твердження відповідача стосовно відсутності підстав для допуску до проведення фактичної перевірки.
Суд зауважує, що причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки не була обґрунтованою. Так, згідно вищевказаних положень ст. 81 ПК України при проведенні перевірки контролюючий орган має надати платнику податків копію наказу на проведення перевірки, а також пред'явити для ознайомлення службові посвідчення та направлення на перевірку.
Судом також встановлено, що вказані процедурні вимоги були дотримані заявником, однак незважаючи на це платник податків не допустив працівників контролюючого органу до перевірки.
Тому, доводи відповідача про безпідставність проведення перевірки судом відхиляються, оскільки відповідач вже захистив свої права шляхом не допуску посадових осіб позивача до проведення перевірки і не позбавлений права оскаржити наказ про проведення перевірки.
Щодо посилання представника відповідача відсутність підстави щодо проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.
Так, фактичну перевірку позивачем проведено відповідно до прийнятого наказу Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області від 10.10.2023 № 1220-п “Про проведення фактичної перевірки", керуючись ст. 19-1, п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1, ст. 75, п. п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, п.п. 69.2, 69.27 п. 69 розділу XX Перехідних положень ПК України, з урахуванням листа ДПС України від 29.09.2023 № 24470/7/99-00-07- 04-03-07, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.
У зв'язку із зазначеним вище, суд зазначає, що наявна підстава щодо проведення фактичної перевірки, а тому зазначені вище посилання представника відповідача належним чином не обґрунтовані.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до пункту 94.2 статті 94 ПК арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема:
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п. п. 94.2.3).
Згідно п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
За приписами п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт майна може бути повним або умовним (п. 94.5 ст. 94 ПК України).
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Пунктом 94.6. статті 94 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
У відповідності з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до п. 94.11 ст. 94 ПК України рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що за наявності обставин, передбачених п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків відповідача.
На підставі викладеного, що відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, Головне управління ДПС у Чернівецькій області своєчасно звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням податкового органу від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків прийнято обґрунтовано та з дотриманням, встановленого порядку, відтак наявні підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04.
Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час судового розгляду справи заявник, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04.
Доводи представника відповідача щодо не відповідності вимогам законодавства наказу Головного управлінням ДПС у Чернівецькій області від 10.10.2023 № 1220-п про призначення фактичної перевірки відповідача, відсутність в наказі обов'язкових реквізитів, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки предметом розгляду даної справи не є визначення правомірності чинного наказу про призначення фактичної перевірки відповідача.
Поряд з цим, в рамках справи щодо розгляду заяви податкового органу поданої в порядку ст. 283 КАС України, суд не в праві надавати оцінку правомірності прийняття податковим органом наказу про призначення перевірки.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано судом незаконним.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю судових витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 243-246, 255 та 283 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , - задовольнити.
2. Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 12.10.2023 № 1529/Ж12/24-13-07-04.
Згідно ст. 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.
Повне найменування учасників справи:
заявник - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ ВП 44057187);
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.К. Левицький