Справа № 420/27190/23
УХВАЛА
12 жовтня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач 2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3), ОСОБА_3 (далі - відповідач 4), в якому просить:
- визнати протиправними дії посадової особи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , вчинені по відношенню до ОСОБА_1 , а саме вилучення його персональних даних та передача їх іншим особам та організаціям, як такі що отримані під впливом морального тиску.
- визнати протиправними дії посадової особи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , вчинені по відношенню до ОСОБА_1 , а саме вилучення його персональних даних, оригіналів документів та передача їх іншим особам та організаціям, як такі що отримані під впливом морального тиску.
- визнати протиправними дії відповідальних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені по відношенню до ОСОБА_1 , використання його персональних даних, та здійснення фіктивних дій з його документами, а саме внесення до військового квитку позначок і записів, проставлення штампів, печаток і підписів, що до його взяття на облік, про вилучення у нього мобілізаційного розпорядження та про вручення йому мобілізаційного розпорядження, зняття його з обліку, призов в ЗСУ без його присутності в ІНФОРМАЦІЯ_2 , без проходження військо-лікарської комісії та вручення будь яких повісток.
- визнати протиправними дії відповідальних посадових осіб військової частини НОМЕР_1 вчинені по відношенню до ОСОБА_1 , а саме використання його персональних даних, та здійснення фіктивних дій з його документами, а саме внесення до військового квитку позначок і записів, проставлення штампів, печаток і підписів, що до призначення на посаду та проходження служби.
- скасувати або визнати не чинним, у разі наявності, постанову військо-лікарської комісії на підставі якої був здійснений мій призов в ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_2 , як така, що сфальсифікована.
- скасувати або визнати не чинним мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 , виписане на ім'я ОСОБА_1 , як таке, що сфальсифіковане.
- скасувати або визнати не чинним рішення/розпорядження/наказ/припис від 19 травня 2023 р. Тернопільського РТЦК та СП про призов ОСОБА_1 в ЗСУ, як таке, що сфальсифіковане.
- скасувати або визнати не чинним наказ Командира в/ч НОМЕР_1 від 21 травня 2023 р. № 141 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду командира мех. взводу мех. роти в/ч НОМЕР_1 , як такий, що виданий на фальшивих підставах.
- зобов'язати відповідальних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 знищіти усі персональні данні про ОСОБА_1 на усіх наявних носіях, як такі що отримані незаконно.
- зобов'язати відповідальних посадових осіб в/ч НОМЕР_1 знищіти усі персональні данні, іншу анкетну інформацію та інформацію отриману під час тестувань на усіх наявних носіях, що стосуються особисто ОСОБА_1 та членів його родини, як такі що отримані незаконно.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя вказує про таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Разом із тим, за приписами частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , а тому оскаржувані дії та рішення відповідачів у даній справі стосуються проходження ним публічної служби.
В свою чергу, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець, виходячи з приписів частини 5 статті 122 КАС України, встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання/ознайомлення рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом тощо.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є дії та рішення відповідачів, які за позицією позивача полягають, зокрема,
- у протиправному вилученні його персональних даних під впливом морального тиску та внесенням їх до військового квитку, мобілізаційного розпорядження та вручення мобілізаційного розпорядження, зняття з військового обліку та призов до лав ЗСУ.
- прийнятті незаконних постанови військо-лікарської комісії, мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення/розпорядження/наказ/припис від 19 травня 2023р. Тернопільського РТЦК та СП про призов в ЗСУ, наказу Командира в/ч НОМЕР_1 від 21 травня 2023р. № 141 в частині призначення на посаду командира мех. взводу мех. роти в/ч НОМЕР_1 .
При цьому, у змісті позову позивач вказує, що перелічені вище оскаржувані дій та рішення відповідачів були вчиненні та відпоавідно прийняті у травні 2023 року, проте до суду позивач звернувся лише у жовтні 2023 року, пропустивши тим самим місячний строк звернення до суду з даним позовом.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Враховуючи, що матеріали позовної заяви не містять клопотання про поновлення строку звернення до суду, тому позовна заява в силу ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
При цьому норми процесуального законодавства не передбачають вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Відповідно до пунктів1, 2, 3, 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Натомість формулювання позивачем позовних вимог «Скасувати або визнати не чинним, в разі наявності, постанову військо-лікарської комісії….» є абстрактивним і ґрунтується на припущеннях.
Суд звертає увагу позивача, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. ( пункт 19 частини 1 статі 4 КАС України.
Позивач просить скасувати кілька рішень відповідачів, зокрема, постанову військо-лікарської комісії, мобілізаційне розпорядження, призов до ЗСУ, які за своїм змістом вичерпали свою дію, оскільки на момент звернення до суду кінцевим рішенням є наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 21 травня 2023р. № 141 в частині призначення позивача на посаду командира мех. взводу мех. роти в/ч НОМЕР_1 , який також є предметом оскарження.
Крім того, вимоги щодо індивідуального акта чи окремих його положень полягають у визнанні їх протиправними та скасуванні. Проте, позивач просить скасувати та визнати нечинними оскаржувані рішення відповідачів, які не є нормативно-правовими аками.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -
ухвалила
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або докази дотримання строку звернення до суду.
- нової редакції позовної заяви з дотриманням вимог статей 5 та 160 КАС України.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна