Справа № 420/27496/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 , у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у зв'язку із значним підвищенням, з 15.03.2021 р., з 01.01.2022 р. та з 01.01.2023 р., посадового окладу відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з 15 до 20, а потім з 20 до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, шляхом обчислення за всіма видами і розмірами грошового забезпечення у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень ст.81 Закону України "Про прокуратуру", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 р. "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року з урахуванням усіх уточнених розмірів складових грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), а також 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 15.03.2021 р. для здійснення з 01.04.2021 р. обчислення та перерахунок основного розміру пенсії, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270 грн., з врахуванням посадового окладу в розмір 45400 грн., окладу за військове звання - 1725 грн., надбавки за вислугу років (40) - 18850 грн., надбавки за особливості проходження служби (70%) 46182,5 грн., премії (40%) - 44863 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12 річних виплат) 13085,04 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (1/12 річних виплат) 13085,04 грн.;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 р. для здійснення з 01.02.2022 р. обчислення та перерахунок основного розміру пенсії, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481 грн., з врахуванням посадового окладу в розмірі - 62025 грн., окладу за військове звання -1890 грн., надбавки за вислугу років (40) 25566 гривень, надбавки за особливості проходження служби (70%) - 62636,7 грн., премії (40%) - 60847,08 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12 річних виплат) - 17747,07 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (1/12 річних виплат) - 17747,07 грн.;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р. для здійснення з 01.02.2023 р. обчислення та перерахунок основного розміру пенсії, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 грн., з врахуванням посадового окладу в розмірі - 67100 грн., окладу за військове звання - 2040 грн., надбавки за вислугу років (40) - 27656 грн., надбавки за особливості проходження служби (70%) - 67757,2 грн., премії (40%) 65821,28 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12 річних виплат) - 19797,87 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (1/12 річних виплат) - 19797,87 грн.
За приписами ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши позовну заяву, суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 р. у справі № 809/1087/17, від 22.11.2018 р. у справі № 815/91/18 та від 12.04.2023 р. у справі № 380/14933/22.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України: "для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів".
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору у даній справі є протиправна відмова відповідача у виготовленні та наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 15.03.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2021 р., 01.02.2022 р., 01.02.2023 р.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з вказаними вимогами суддя застосовує висновки Верховного Суду, викладенні у постанові від 12.04.2023 р. у справі № 380/14933/22, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 р. у справі № 380/14933/22 зазначив, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року, у даному випадку 2021 року, 2022 року та 2023 року
Проте, звернувшись до суду із цим позовом 09 жовтня 2023 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, визначений ч.2 ст.122 КАС України.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач вказує, що враховуючи відповідь відповідача від 19 серпня 2022 року про відмову у наданні довідки станом на 01 січня 2022 року, а тим більш станом на 15 березня 2021 року позивачу стало зрозуміло, що таку ж саму відмову отримає при зверненні про надання довідки станом на 01 січня 2023 року, оскільки посадовий оклад і оклад за військовим званням знову підвищився шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2270 грн., 2481 грн., 2684 грн). Також зазначає, що на власне переконання в даній справі діяла послідовно та добросовісно, її дії щодо захист своїх прав обмежувались введенням в Україні воєнного стану та інвалідністю третьої групи, отриманою під час проходження військової служби.
При цьому, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Суд зауважує, що сам факт отримання інвалідності та запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Таким чином, суд вважає наведені доводи безпідставними, так як Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 р. у справі № 380/14933/22 сформулював правові висновки про застосування у спірних правовідносинах строків звернення до суду, визначених ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суддя приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку із відповідними доказами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, суд зазначає, що за змістом ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - 3674-VI).
Згідно ст.1 Закону № 3674 судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2 Закону № 3674-VI).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 грн.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 1073,60 грн.
В матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні. Однак, разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання, в якому позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору як особу з інвалідністю 3 групи відповідно до п.3 ст.8 Закону 3674-VI.
Згідно п.3 ч.1 ст.8 Закону № 3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачем не обґрунтовано та не надано доказів обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Також суд зауважує, що за змістом Закону № 3674-VI пільг щодо сплати судового збору для осіб з інвалідністю 3 групи не передбачено.
Отже, підстави, зазначені у клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підпадають під вищевказані умови, за яких можливе відстрочення строку сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку, а також надати платіжний документ про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнати неповажними.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/27496/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя О.І. Бездрабко